Бойові дії на Близькому Сході показали, що багато країн виявилися неготовими до нового типу війни з масовим використанням безпілотників (БпЛА). Спроби збивати іранські дрони дорогими ракетами західних систем ППО у країнах Перської затоки виявилися малоефективними. Водночас за чотири роки війни Україна навчилася протидіяти іранським і російським дронам за допомогою значно дешевших рішень, які можна швидко масштабувати. З огляду на це зараз зростає інтерес до українських дронів-перехоплювачів та досвіду захисту від масованих атак безпілотниками.

"Усі розуміють, що збиття масованих атак "шахедами" може реально допомогти сьогодні тільки український досвід. І я думаю, що всі вже розібралися, що без наших військових, наших операторів, без нашого софту, радарного поля - без всього цього просто дрони-перехоплювачі не працюють", - сказав президент України Володимир Зеленський, спілкуючись з журналістами у WhatsApp.

Досвід з протидії дронам - головна цінність для України

Втім, такий попит на українські технології і досвід не буде постійним, тому швидкість ухвалення рішень державою має вирішальне значення, вважає науковий керівник R&D-відділу та керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк. "На перших етапах Україна може і готова постачати дрони-перехоплювачі, але, швидше за все, їх дуже швидко скопіюють і масштабують партнери, бо самі по собі технології, які застосовує Україна, не є занадто складними або унікальними. По суті, це глибоко перероблені FPV-дрони. Саме тому головною цінністю для нас стає наш досвід. Досвід зараз є товаром", - наголосив Следюк в коментарі DW.

На його думку, щоб Україна змогла скористатися попитом на українські розробки та досвід застосування дронів-перехоплювачів, державі необхідно передусім прибрати бюрократичні бар'єри. "Потрібно просто спростити для наших компаній умови виходу на цей ринок і трохи допомогти їм у подоланні бюрократії. Приватні компанії і військові частини не мають можливості просто поїхати до країн Близького Сходу і почати там щось робити. Потрібні швидкі рішення держави. Якщо це затягнеться на рік, це вже буде нікому не цікаво", - пояснив Следюк. 

Після останнього засідання Ставки верховного головнокомандувача, 9 березня, у соцмережах Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала 11 запитів від країн-сусідів Ірану, європейських держав та США - про підтримку у протидії іранським дронам. За його словами, на частину запитів Україна вже відповіла "конкретними рішеннями, конкретною підтримкою".

Зеленський повідомив, що Рада національної безпеки та оборони (РНБО) разом з Генеральним штабом та Силами оборони визначатимуть, на які ще запити Україна зможе відреагувати позитивно - так, щоб не знижувати власні можливості захищатись. В інтерв'ю The New York Times Зеленський також сказав, що Україна вже відправила команду експертів та дрони-перехоплювачі для захисту американських військових баз у Йорданії від іранських ударних безпілотників.

Що Україна може надати партнерам і що хотіла б отримати?

Керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк пояснює, що навчання одного оператора зенітного дрона для того, щоб він працював ефективно, займає приблизно п'ять місяців. За його словами, це складний навик, який включає не лише теоретичні знання, а й довгу моторну підготовку: оператор повинен вміти вручну наводити швидкий дрон на швидку маневрову ціль, що вимагає серйозної практики.

"Навчити цьому за тиждень, два чи навіть за місяць практично неможливо. Україна може експортувати готових спеціалістів і може експортувати навчання, яке вже сформоване під існуючу технологію, щоб масово готувати операторів на місці. Наша експертиза постійно зростає в ході війни з Росією, тому наші інструктори весь час будуть попереду всіх інших", - зазначив Следюк.

Керівниця напрямку Defence Київської школи економіки Марта Бухтіярова вказує на те, що тривалий час українські військові інновації отримували підтримку від партнерів, однак залишалось одне "але". "Основна наша проблема була в тому, що всі наші інновації заохочувалися і сприймалися нашими партнерами, але вони не знали, як їх застосовувати з точки зору своєї армії і що це їм може дати. Нинішня ситуація з Іраном може стати першим кроком до ширшого усвідомлення того, як бойовий досвід України може бути інтегрований у військові доктрини інших країн",  зазначила Бухтіярова, відповідаючи на запитання DW. 

Як вже неодноразово заявляв Зеленський, Україна готова використати свій перевірений у бойових діях досвід та технології в обмін на посилення своєї протиповітряної оборони, зокрема, ракет до Patriot та систем до них і дипломатичну підтримку тиску на Росію.

Україна хоче підписати угоду про дрони зі Сполученими Штатами Америки. "Ще рік тому ми пропонували США Drone Deal, який складався з перехоплювачів і не тільки. В принципі, такий загальний наш досвід, наші можливості виробництва в об’ємі, який ми сьогодні не використовуємо. Тобто у нас просто немає фінансів профінансувати все виробництво, всі наші спроможності. В принципі, ми це пропонували передусім американцям, нашим партнерам. Те, що сьогодні Близький Схід має запит до нас, то все це є, частиною Drone Deal. Тому Drone Deal для США абсолютно актуально", - сказав український президент Зеленський журналістам.

Щоправда, поки що президент США Дональд Трамп відхилив пропозицію України. "Ні, нам не потрібна їхня (України. - Ред.) допомога у захисті від дронів", - сказав Трамп в інтерв'ю Fox News Radio, слова якого у п'ятницю, 13 березня, процитувало інформаційне агентство AP.

Експорт українських дронів: вигідно всім, але поки не працює

Ще на початку лютого Зеленський заявляв, що Україна відкриває експорт зброї і у 2026 році в Європі буде 10 українських експортних центрів. Тоді він написав це у своєму Telegram-каналі та уточнив, що українські експортні представництва працюватимуть у країнах Балтії та країнах Північної Європи.

Однак наразі експортувати українські дрони майже не реально, скаржаться виробники. Експорт оборонної продукції фактично був заблокований після початку повномасштабної війни з Росією. Нині влада обговорює з виробниками модель експорту, яка була б прийнятною для всіх. 

"Експорт дронів - це шлях до стабільності і виживання конкретного підприємства. За час повномасштабної війни кількість компаній, що займаються виробництвом безпілотників, зросла в рази. Водночас те, що може купити у виробників держава, вже давно вийшло до свого максимального рівня", - каже Бухтіярова. За її словами, коли держава більше не може закуповувати у виробників продукцію чи через прямі контракти, чи через бригади, чи через фонди та кошти партнерів - підприємства опиняються перед ризиком зупинки виробництва. Тому розблокування експорту є критично важливим для оборони країни.

Євген Мотолиженко, заступник директора з розвитку міжнародних ринків компанії НВП "Атлон Авіа", яка спеціалізується на безпілотній авіації, наголошує, що відкриття експорту дозволить компаніям розширювати виробництво, від чого матиме зиск і українська держава. "Ми виробляємо, експортуємо, заробляємо там і повертаємося в Україну з новими грошима і новими технологіями", - сказав DW Мотолиженко. Однак для цього, на його думку, потрібна передбачувана та зрозуміла експортна політика. Одним із шляхів розвитку галузі, на його думку, може стати створення спільних виробництв разом з міжнародними партнерами.

Як пояснив Мотолиженко, такі проєкти можуть прискорити розвиток українських технологій, оскільки дозволять залучати інвестиції та доступ до міжнародних програм фінансування. "У багатьох країнах є фінансові інструменти, які дозволяють інвестувати в українські технологічні виробництва і масштабувати їх. У результаті це може сприяти не лише розвитку української оборонної індустрії, а й посиленню безпеки наших союзників", - зазначив він.

Бухтіярова звернула увагу й на ще один важливий момент: виробництво за межами України дозволяє компаніям уникати ризику російських ракетних атак.