Якщо брати самі цифри щодо демократичного розвитку в світі, вони протвережують: згідно з новим дослідженням "Індекс трансформації Фонду Бертельсманна", проведеним щодо 137 країн, якість демократії за останні 20 років погіршилася. "На сьогодні 63 демократіям протистоять 74 автократії", - констатують автори дослідження, оприлюдненого у вівторок, 19 березня. Тобто більшість становлять держави, у яких, як правило, немає вільних виборів або в яких не функціонує принцип правової держави. Лише за останні два роки у 25 країнах вибори стали менш вільними та чесними, а у 39 - дедалі більше обмежувалися свобода думки й слова, зазначають дослідники.

Фонд Бертельсманна наголошує, що це дослідження є найбільшим і найповнішим серед такого роду аналізів щодо такої кількості країн. Воно ґрунтується на п'яти тисячах сторінках звітів по країнах, складених Фондом із залученням 300 експертів, університетів та аналітичних центрів у близько 120 країнах світу. Здійснено аналіз політичного розвитку за трьома категоріями: прогрес демократії, економічний розвиток та урядове управління. Наразі, свідчать результати дослідження, усі три категорії перебувають на найнижчому рівні в історії.

Читайте також: Яких збитків чекати від війни в Україні та у разі інших війн

Як Україна вразила дослідників

Повномасштабна війна Росії проти України, яка триває з 24 лютого 2022 року, наклала особливий відбиток не тільки на саму Україну, але й на країни Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Якщо у звітах Фонду Бертельсманна до 2020 року вказаний регіон показував поступове зростання у зазначених категоріях, то тепер цей темп втрачений, що спричинено одним єдиним фактором - війною, яку Росія веде проти України.

"Це є основним чинником зниження середніх балів за усіма трьома показниками для всього регіону. Наразі РФ класифікується як "жорстка" автократія, що характеризується "невдалим" управлінням, і вона лише незначно  випереджає звичних аутсайдерів регіону - Таджикистан і Туркменістан", - ідеться у дослідженні. У Росії зафіксоване одне з найбільших падінь серед усіх індексованих країн за показниками стану демократії (-0,97 бала), економічних перетворень (-1,21) та  держуправління (-0,93).

Водночас об'єкт російської агресії - Україна - демонструє неабияку стійкість. "Незважаючи на значні економічні негаразди (-0,75), вона досягла значних успіхів у розвитку демократії (+0,25) і що ще більш прикметно - в урядовому управлінні (+0,73)", - вказують автори дослідження. І найбільш вражаючим є те, що, незважаючи на запровадження воєнного стану у лютому 2022 року та оголошену мобілізацію, ці досягнення утримуються.

Окремо у дослідженні наголошується на успіхах України в судовій та антикорупційній реформах. "Проросійські симпатії більше не переважають в Україні. На додаток до величезних обсягів іноземної допомоги, що надходить в Україну, сукупний вплив екзистенціальної загрози та суспільної мобілізації пояснюють послаблення влади олігархів в обложеній країні, що й сприяло успіхам у судовій та антикорупційній реформах (+0,25)", - ідеться у дослідженні.

Читайте також: Національна стратегія доходів: час низьких податків та пільг в Україні минає?

Позитивний вплив перспективи членства України в ЄС

Війна в Україні призвела до серйозних економічних потрясінь з найбільш відчутними наслідками саме для України. Як вказують дослідники, у 2022 році виробництво в країні зменшилося на понад 30 відсотків, що призвело до значного зростання безробіття - до 36 відсотків. Рівень бідності перевищив 24 відсотка, а понад 5,3 мільйона осіб мають статус внутрішньо переміщених. Також на початку 2023 року майже 8,25 мільйона українців зареєстровані як біженці в Європі.

За оцінками Світового банку, для повоєнного відновлення країни потрібно майже 500 мільярдів доларів США. "Незважаючи на цю руйнівну ситуацію, Україна продемонструвала велику стійкість, отримавши підтримку як різних країн, так і міжнародних організацій. Ця підтримка стала найбільшою після Другої світової війни - з урахуванням інфляції", - наголошується у дослідженні "Індекс трансформації Фонду Бертельсманна".

Дослідники відзначають, що у трансформаційні процеси в Україні чітке відчуття мети і послідовності внесла перспектива вступу України до ЄС. "При цьому перспектива членства в ЄС для України ґрунтується на прагненні ЄС продемонструвати солідарність з країною, яка зазнає жертв у війні, і необхідністю запобігти появі іншої сірої зони, особливо з огляду на те, що Європа стоїть перед можливістю нового розколу", - пояснюють дослідники і ефект для Європи. У дослідженні наголошується, що найбільш значні економічні досягнення України до цього часу були пов'язані зі запровадженими ринковими реформами, які  є важливими для розвитку торгівлі з ЄС.

Ризики розколу в Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії

Політичне та економічне відлуння війни Росії проти України відчувається в усій Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії, вказують дослідники. Результат війни, як очікується, надовго сформує "обличчя цього регіону". 

"Те, що почалося як змагання за інтеграцію через угоди про асоціацію з ЄС та створення Євразійського економічного союзу, набуло конфронтаційної динаміки", - наголошують дослідники і застерігають, що війна створює значний ризик подальшого розколу в регіоні.

Чи зможуть - або чи схочуть - сусідні країни уникнути російського впливу, залишається, на думку авторів дослідження, невизначеним. "І ця невизначеність посилюється тим фактом, що ще більш потужна автократія - Китай - посилює свою присутність у регіоні й просуває концепцію трансформації, більш-менш узгодженої з російською. Зараз, більше ніж будь-коли, країни, що протистоять цьому тиску, потребують підтримки", - зазначається у дослідженні.

Однак, на думку авторів, цю підтримку ЄС та НАТО "надають нерішуче". "Якщо Росія переможе і поляризація закріпиться, "сіра зона", в якій досі перебували Вірменія, Грузія, Казахстан і Киргизстан, а також Молдова та Україна, може зникнути", - попереджають експерти.

Читайте також: Три сценарії майбутнього РФ: дослідження Європарламенту