Днями заступник голови фракції "Голос" у Верховній Раді України Ярослав Железняк оприлюднив текст законопроєкту "Щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини". Він не приховував, що під цією доволі невинною назвою криється часткова декриміналізація порнографії, та закликав колег у парламенті ставити свої підписи під ініціативою. "Давайте все ж таки розвантажимо правоохоронні органи від "контрольних закупівель" у вебкам-моделей", - написав народний депутат у соцмережах.

Протягом чотирьох днів йому вдалося заохотити 25 парламентарів. "Взагалі план був зібрати підписів "18+", але такий підпис авторів системою не передбачений", - пожартував щодо цього Железняк.

Читайте також: Порно в інтернеті: де найбільша небезпека для дітей і молоді

"Негідні інстинкти"

Декриміналізація тих чи інших діянь у цілому - досі є для Верховної Ради доволі незвичною справою. Що ж до порно, то народні депутати тривалий час демонстрували особливе святенництво. Залишивши у Кримінальному кодексі 2001 року успадковану ще від СРСР кримінальну відповідальність за поширення порнографії, парламентарі у наступні 20 років лише посилювали її - максимально до семи років позбавлення волі.

Так, ухвалений 2004 року закон "Про захист суспільної моралі" визначав порно як "вульгарно-натуралістичну, цинічну, непристойну фіксацію статевих актів, самоцільну, спеціальну демонстрацію геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти".

Створена тоді ж національна експертна комісія до самої ліквідації у 2015 року вишукувала ці непристойності у ЗМІ, інтернеті, книжках та кіно. Саме з її подачі 2009 депутати запровадили покарання за саме лише зберігання порнографії - щоправда, не в особистих колекціях, а з метою подальшого розповсюдження. У 2018 році Рада у 20 разів збільшила штрафи за поширення порно - до 85 тисяч гривень.

Читайте також: Знущання над дівчатами у Києві: "блогерам" висунули підозри

Примітно, що станом на серпень цього року законодавчого визначення порнографії в Україні немає - закон "Про захист суспільної моралі" непомітно для суспільства втратив силу 31 березня 2023 року. Втім, це не заважає правоохоронцям відкривати все нові й нові кримінальні справи. Так, за статистикою прокуратури, за січень-липень цього року було зареєстровано майже 700 проваджень за статтею про виготовлення та розповсюдження порно - 89 відсотків від загальної кількості аналогічних злочинів за весь 2022 рік.

Рік за дікпік 

У Єдиному держреєстрі судових рішень опубліковано 54 вироки, винесені 2023 року українськими судами за "порнографічною" статтею 301 Кримінального кодексу. Переважна більшість із них обвинувальні та передбачають штрафи або умовні терміни позбавлення волі. Втім, суди зазвичай спираються на угоди про визнання вини і не досліджують зібрані слідством докази. Однак чи не в кожній справі фігурує судова мистецтвознавча експертиза, яка визначає, чи є той чи інший контент порнографією - вартість таких досліджень варіюється від однієї до 10 тисяч гривень.

Із вироків випливає, що поліцейські найчастіше "викривають" розповсюджувачів порнографічних фото та відео через контрольні закупівлі. Так, у 2022 році набула розголосу справа киянки Ольги Т., в якій поліцейські тричі платили через популярну платформу OnlyFans, щоб зібрати докази повторного збуту порнографії.

Читайте також: У США директор позбувся посади за показ учням "порно" - "Давида" Мікеланджело

Втім, засуджують не тільки "комерційних" розповсюджувачів дорослого контенту. Так, в травні 2023 року за поширення порнографії Борщівський районний суд Тернопільської області засудив до року умовного покарання Івана К., який відправив через Facebook відео зі своїм пенісом трьом знайомим жінкам. Інший суд на Сумщині того ж місяця засудив до двох років умовного покарання Євгена П. просто за те, що він завантажив власні фото на відео на спеціалізований сайт для секс-знайомств.

Не розпуста, а податкова база

Подібна робота правоохоронців вочевидь далека від ефективності - порнографія лишається доступною для українців. Так, найбільший у світі портал онлайн-порно PornHub помістив Україну на 15 місце за трафіком у 2022 році. Інший популярний онлайн-сервіс OnlyFans, що пропонує моделям ділитися "дорослими" фото та відео із платними підписниками, перепрофілювався на еротичну тематику після купівлі контрольної частки вихідцем з України Леонідом Радвінським.

OnlyFans став одним із найбільших платників так званого "податку на Google" - ПДВ, що його іноземні інтернет-компанії змушені платити з 2022 року. За даними Железняка, який є першим заступником голови парламентського комітету з фінансів та податкової політики, за перше півріччя 2023 року компанія перерахувала в український бюджет майже мільйон доларів. Ще більше податкових надходжень він очікує у разі, якщо виготовлення порно в Україні стане легальним бізнесом.

Соціологи не проводили окремих досліджень громадської думки щодо декриміналізації порнографії, втім автори законопроєкту стверджують: її доступність для повнолітніх людей загалом не сприймається українським суспільством як суспільно небезпечне діяння. На підтвердження вони наводять електронну петицію про легалізацію порно, що минулого літа зібрала 25 тисячі підписів лише за два місяці.

Читайте також: У ФРН викрили масштабну платформу дитячого порно у даркнеті

Восени 2022 року із закликом декриміналізувати порнографію виступили понад 20 неурядових організацій - від асоціацій секс-працівників до об'єднань юристів. Більшість із них були залучені до роботи правоохоронного комітету Верховної Ради, який і працював над нинішнім текстом законопроєкту з лютого 2023 року.

Порнографія без екстремальщини

Законопроєкт Железняка пропонує нове визначення порнографії, позбавлене моральних оцінок: "зображення особи у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів в сексуальних цілях".

У зв'язку із цим автори ініціативи хочуть суттєво переписати статтю 301 Кримінального кодексу: залишити незаконним лише зйомку та поширення порно без згоди зображених на ньому людей, збут порнографії неповнолітнім чи виготовлення так званої "екстремальної" порнографії - що містить зображення насильства, сексу з тваринами (зоофілію) чи померлими (некрофілію). За такі дії відповідальність можуть навіть посилити - аж до 10 років позбавлення волі у разі повторного або групового злочину.

Читайте також: Чому дедалі більше жінок дивляться порно?

Пропонують народні депутати залишити і відповідальність за зйомки чи розповсюдження дитячого порно. Воно в Україні доволі суворе згідно з міжнародними зобов'язаннями - аж до 15 років позбавлення волі. На міжнародні зобов'язання щодо протидії торгівлі людьми спирається і стаття 302 КК - "Створення або утримання місць розпусти", яка передбачає покарання до п'яти років тюрми для організаторів "дорослих" борделей і до 10 - в разі залучення неповнолітніх. Цю статтю автори ініціативи хочуть повністю вилучити з кодексу, адже, на їхню думку, вона "не бореться з незаконною сексуальною експлуатацією, але допомагає потрапити за ґрати дорослим людям, які з власної ініціативи вступають в сексуальні стосунки".

З 25-ти підписантів законопроєкту щодо часткової декриміналізації порнографії 20 входять до президентської фракції "Слуга народу". Втім, це ще не гарантує швидкого ухвалення законопроєкту, пояснює DW один із членів комітету з правоохоронної діяльності, причетний до його розробки.

"Над ініціативою працювали доволі довго. Але ідею повністю скасувати відповідальність за порнографію не сприйняли в офісі президента, тому законопроєкт подається не від комітету, а реєструється опозицією", - пояснює депутат, який, утім, поставив свій підпис під законопроєктом.