1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Києві пройшла акція за звільнення полонених РФ цивільних

Олександр Савицький
15 листопада 2024 р.

Правозахисники провели в Києві акцію за звільнення українських діячів культури, утримуваних Росією.

Акція "Порожні стільці" в Києві 15 листопада 2024 року
У Києві провели п'яту правозахисну акцію "Порожні стільці"Фото: Oleksandr Savytskyi/DW

Український ПЕН-клуб і Центр громадянських свобод провели в Києві в п'ятницю, 15 листопада, п'яту правозахисну акцію "Порожні стільці".

Її організували на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, які зникли безвісти, були ув'язнені чи перебувають в полоні Росії.

Згідно з підтвердженими даними Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Росія утримує в полоні щонайменше 1700 цивільних українців, про яких стало відомом лише зі слів визволених з полону.

Тисячі ув'язнених у РФ українських цивільних і зниклих безвісти

Правозахисна акція відбулася в міжнародний День ув'язненого письменника, або "День порожніх стільців".

Виставка порожніх стільців на Софійському майдані, за задумом організаторів, символізувала авторів, які не можуть бути зі своїми близькими та рідними через ув'язнення, переслідування, зникнення чи вбивство.

Чимало виставлених стільців були з іменами, але більшість мала підпис "Без імені". Як сказали під час відкриття акції її організатори, далеко не всі імена тих митців і журналістів, які зараз перебувають в заручниках Росії, відомі, бо РФ приховує інформацію про захоплених людей і відмовляється відповідати на запити міжнародних організацій. 

Чимало виставлених на акції стільців були з іменами, але більшість мала підпис "Без імені"Фото: Oleksandr Savytskyi/DW

Центр громадянських свобод нарахував понад сім тисяч незаконно ув'язнених Росією цивільних українців, які утримуються в неволі в РФ та на окупованих нею українських територіях. Але правозахисники відзначили, що насправді їх може бути значно більше.

Натомість в реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин на 12 листопада цього року містяться дані про 54 тисяч таких людей.

Український Інститут масової інформації нарахував 30 ув'язнених цивільних українських медійників і двох журналістів-комбатантів. Раніше повідомлялося про 15 справ, незаконно порушених проти кримських журналістів і громадських медійників, більшість з яких - кримські татари.

Надія на повернення українців

Нещодавно звільнені з російського полону кримські журналісти та правозахисники Людмила Гусейнова та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял зняли свої імена з виставлених на акції стільців, які там були ще минулого року. Це мало символізувати сподівання на повернення тих, хто ще залишається в полоні РФ.

Родичі та близькі зниклих безвісти та полонених письменників і журналістів розповіли історії боротьби за їхнє звільнення.

Дружина затриманого під час окупації Херсонщини письменника і журналіста Сергія Цигіпи Олена повідомила, що її чоловіка росіяни незаконно засудили до 13 років ув'язнення. "Під час окупації він поєднував журналістську роботу з волонтерством, і ми сподівалися, що нашу Нову Каховку скоро звільнять. Але під час проходження російського блок-посту його затримали і більше я його не бачила", - сказала вона. Олена впевнена, що її чоловік залишається нескорений і гідно переносить тортури в полоні.

Вимога посилити тиск на Росію

Жінка з саморобним плакатом "Без імені" сказала DW, що не має полонених близьких чи родичів, але має загиблих на війні. Вона прийшла на акцію, щоби підтримати боротьбу за звільнення митців і журналістів. 

Представниці організацій полонених і зниклих безвісти заявили, що більшість з них не мають жодних відомостей про своїх близьких, і що тільки МКЧХ - єдина міжнародна організація, яка має мандат встановлювати місця перебування полонених українців. Жінки вже вчини два адвокаційних тури до штаб-квартири в Женеві, де вимагали посилення тиску на Росію, щоби та допустила представників МКЧХ до полонених і дозволила передавати їм листи від рідних.

Організатори акції закликали "стати голосом тих, кого тримають у полоні", а також підтримувати вуличні заходи та адвокаційні кампанії правозахисних організацій. Вони також висловилися за широке поширення прав військовополонених і незаконно утримуваних Росією цивільних та закликали писати листи жертвам несправедливого судочинства РФ. 

Родичі та близькі зниклих безвісти та полонених розповіли історії боротьби за їхнє звільненняФото: Oleksandr Savytskyi/DW
Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW