Бульдозери, паркани з колючого дроту та охоронці, які тягнуть протестувальників по піску, - такими кадрами рясніли ЗМІ в Албанії лише через кілька днів після отримання позитивного сигналу з Брюсселя стосовно прогресу країни у переговорах на шляху до ЄС.  Такі події відбувалися в районі лагуни Нарта - заповідної території на південному узбережжі країни.

У центрі суперечки - проєкт забудови півострова Звернець, туристичний проєкт, пов'язаний з Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Те, що почалося як спротив будівництву в природоохоронній зоні, переросло в ширшу дискусію про забудову, захист довкілля та майбутнє Албанії в Європі.

Лише за 8 кілометрів від міста Вльора може бути втілений в життя один із найбільших туристичних проєктів в історії Албанії. Компанія, що стоїть за цим проєктом, заявляє, що його вартість може перевищити 4 млрд євро, а також, що це забезпечує створення понад 10 000 робочих місць. Прем'єр-міністр Еді Рама назвав цей проєкт стратегічною інвестицією, яка може допомогти Албанії вийти у вищий ешелон світового туризму.

Чому курорт, пов'язаний з Кушнером, наражається на протести?

Піше Поро-Нарта - це одна з найважливіших природоохоронних територій узбережжя Албанії. Її лагуни, вологі низини, соснові ліси та піщані дюни є місцем проживання для сотень видів тварин і слугують важливою зупинкою для перелітних птахів, що мігрують між Європою та Африкою, зокрема для рожевих фламінго, які перебувають під охороною.

Вранці 30 травня активісти пройшли через соснові ліси та піщані дюни, щоб дістатися до будівельного майданчика цього мегапроєкту. Там на них чекали будівельна техніка, щойно зведені огорожі та приватні охоронці.

На відеороликах, поширених у соцмережах, задокументовано, як демонстрантів з застосуванням сили виганяли з цієї території. Це викликало обурення громадськості. Наступними днями тисячі людей приєдналися до протестів у Тирані під гаслом "Албанія не продається", вимагаючи зупинити цей проєкт. Екологічні організації також закликали до повного оприлюднення документів, пов'язаних із проєктом, стверджуючи, що ключові рішення не були прозорими для громадськості.

Більше десяти років Бешана Шеху, захисниця природи і співзасновниця Албанського орнітологічного товариства, працювала над захистом водно-болотних угідь, лісів і лагун Піше Поро-Нарта. Вона каже, що події 30 травня стали поворотним моментом у набагато довшій боротьбі за майбутнє цієї території.

Рама: "Ми маємо увійти до Ліги чемпіонів світового туризму"

У понеділок упродовж більш ніж години під час свого виступу Рама говорив про суперечки навколо проєкту на півострові Звернець. Прем'єр-міністр засудив приватних охоронців, які тягли протестувальника по піску, назвавши їхню поведінку "огидною". Однак його слова також не залишили сумнівів у тому, що він не має наміру відмовлятися від цього проєкту.

"Навіщо мені влада, якщо я маю відмовитися від тієї візії, яку я поділяв з вами всі ці роки?" - риторично запитав Рама. "Ми маємо увійти до Ліги чемпіонів світового туризму", - додав  він, заявивши, що Албанія має вийти за межі масового туризму та конкурувати за більш ексклюзивний, елітний ринок.

Згадуючи про статус лагуни як природоохоронної території, він сказав, що ця зона належить до категорії, де захист довкілля природи може співіснувати з економічною діяльністю. Рама також наголосив, що проєкт досі залишається на процедурній стадії. За словами прем'єр-міністра, остаточного екологічного дозволу ще не видано, а оцінка впливу на довкілля та архітектурний проєкт ще перебувають на етапі розробки.

Чи може цей курорт зашкодити прагненням Албанії до вступу в ЄС?

"Піше Поро-Нарта" - це не лише одна з природоохоронних територій. Гостроти дискусії додає й той факт, що цей проєкт з'явився в особливо чутливий момент для процесу вступу Албанії до ЄС.

Цю природну територію вже запропоновано включити до "Смарагдової мережі" - екологічної мережі, створеної на основі Бернської конвенції. Також очікується, що вона стане частиною мережі "Natura 2000" після вступу Албанії до Європейського Союзу. За даними Європейської комісії, спосіб управління цією територією став випробуванням для Албанії як країни, що претендує на членство в ЄС, на здатність зберігати такі об'єкти.

У рамках заключних критеріїв для переговорів щодо навколишнього середовища та зміни клімату Албанія має продемонструвати свою здатністьзахищати такі місця та запобігати погіршенню стану видів та екосистем.

Європейська комісія заявила, що "уважно стежить за розвитком подій" у Піше-Поро–Нарта. У коментарі Єврокомісії для DW наголошується, що повторне продовження дії закону Албанії про стратегічні інвестиції "продовжує викликати занепокоєння щодо можливого впливу на довкілля, особливо в природоохоронних зонах", і зазначається, що "тому в цьому проєкті необхідно повністю врахувати стандарти ЄС".

Чи є щось, що ми не хочемо знищити?

Мало хто стежив за цією екосистемою так пильно, як Ульріх Айхельман, керівник організації "Riverwatch" та координатор кампанії "Врятуймо Блакитне Серце Європи". Він був одним із провідних ініціаторів кампанії, яка допомогла надати статус національного парку річці Вйоса - останній "дикій" річці Європи, що протікає через Албанію.

"Дельта Вйоси - це остання незаймана жива дельта у всьому Середземномор'ї", - сказав він у інтерв'ю DW.

На більшій частині території Середземного моря греблі, забудова узбережжя та десятиліття людського втручання змінили річки та берегові лінії. За словами Айхельмана, Національний парк "Дика річка Вйоса" залишається одним із останніх місць, де природні процеси досі відбуваються майже без зовнішнього втручання.

"Це залишок минулого, приклад того, як виглядав наш світ сто років тому", - сказав він.

Для Айхельмана нинішня дискусія також порушує ширше питання, яке виходить далеко за межі Албанії. "Чи є щось, що ми не хочемо знищити?" - риторично запитує він і додає, що "це те, за що міжнародна спільнота повинна боротися".