Безпека Європи та України тісно взаємопов'язані, зазначає посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова. В інтерв'ю DW у Брюсселі вона розповіла про перспективи вступу України до ЄС, про війну наративів навколо російської агресії та про те, як Україна може допомогти Європі подолати інноваційний розрив. Кореспондентці DW вдалося поговорити з Матерновою під час щорічного з'їзду послів Європейського Союзу.

DW: Пані Матернова, що нового у зв'язку з Україною ви винесли для себе із зустрічей з іншими послами ЄС?

Катаріна Матернова: По-перше, я подякувала своїм колегам - послам ЄС з усього світу - за те, що вони докладають додаткових зусиль для підтримки України в тих країнах, де проходить їхня служба. Наприклад, нещодавно ми стали свідками надзвичайно сильної підтримки України під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН 24 лютого.

Для мене важливо, що вся наша дипломатична мережа продовжує проявляти інтерес до України, попри стільки інших криз і воєн у світі.

"Безпека Європи та України взаємопов'язані"

Ми почули важливі виступи лідерів ЄС. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) сказала, що основоположним принципом політики Євросоюзу стає європейська безпека, і підкреслила, що європейська безпека та безпека України взаємопов'язані.

Особливо зачепив слухачів виступ міністра оборони України Михайла Федорова. В аудиторії знайшло відгук те, що нам потрібно працювати разом, аби розвінчати версію Росії про те, що вона виграє війну, адже на полі бою вона не виграє. Саме тому росіяни прагнуть досягти дипломатичним шляхом того, чого не можуть досягти на полі бою. Ця війна наративів, когнітивна війна - важлива частина цих зусиль.

Ви згадали новий акцент на безпеці у політиці ЄС. Що це означає на практиці для України?

Це означає, що ми й надалі будемо стояти на боці України та підтримувати її. А також тісніше співпрацювати шляхом взаємного використання промислового потенціалу.

Вже існує кілька спільних підприємств з виробництва дронів. Деякі країни ЄС випускають озброєння для України на своїй території, щоб захистити виробництво від російських атак.

Але не тільки. Чи то торговельна політика, екологічна політика чи фінансові інструменти, міркування безпеки відіграватимуть дедалі важливішу роль - і в цьому контексті Україна розглядатиметься як майбутня держава-член ЄС.

Дати вступу України до ЄС поки що немає

Чи з'явився новий імпульс у дискусії про розширення, яка ведеться вже багато років? Адже ми чули кілька різних термінів. Нещодавно президент Зеленський говорив про 2027 рік, лідери у Брюсселі поки не готові назвати дату. Чи відбувається зараз новий етап обговорень, у межах якого країни ЄС і його лідери зможуть назвати реалістичні терміни вступу України?

Безумовно, новий імпульс з'явився з лютого 2022 року, коли Україна подала заявку на вступ до ЄС, потім це зробили Молдова та Грузія. До цього питання розширення справді не було в центрі дискусії.

Зараз відбувається дуже активна дискусія. Водночас я не думаю, що поки можна очікувати домовленості про конкретну дату. Добре мати амбіції, і в певний момент дата має з'явитися, але ми поки що до цього не дійшли.

Зараз ми обговорюємо, як скоригувати методологію переговорів про вступ. Адже нинішня система була створена у мирний час, а ми зараз живемо у стрімко мінливому та непередбачуваному світі.

Що ви розповідаєте колегам у Брюсселі про очікування українців?

Я постійно повторюю, що серед українців існує потужна підтримка членства в ЄС. Опитування громадської думки й надалі показують понад 80 відсотків тих, хто хоче приєднатися до Євросоюзу.

Я розповідаю, що в Україні всюди можна побачити прапори України та ЄС. Революція гідності на Майдані відбувалася під європейськими прапорами. Для багатьох українців вступ до ЄС є символом надії, особливо у воєнний час.

Інноваційний потенціал України

З іншого боку, я чітко даю зрозуміти, що Україна потрібна Євросоюзу не лише заради безпеки, захисту та сили. Йдеться також про конкурентоспроможність і інновації. У Європі ми часто говоримо про інноваційний розрив. Україна має величезний потенціал у цій сфері.

Адаптивність, винахідливість і креативність українського суспільства просто вражають. Якщо хтось і може допомогти подолати інноваційний розрив у Європі, то це Україна. Ми бачимо це не лише у виробництві дронів, а й у цифровізації. Наприклад, в Україні один із найцифровізованіших урядів у Європі - завдяки застосунку "Дія". І це може стати важливим внеском у наше спільне майбутнє.

Як ви думаєте, чи готові до цього країни ЄС?

Я думаю, що деякі готові до цього більше, ніж інші, але я завжди кажу своїм українським друзям, що кожен вступ нових країн до ЄС завжди викликав у когось нервозність.

Але чи готові великі й сильні країни ЄС, які дуже пишаються собою, чомусь навчитися у такої країни, як Україна, якою багато хто ще донедавна нехтував?

Ідея вчитися у нових країн або отримувати вигоду від їхнього приєднання не є такою вже природною. Це завжди вважалося подарунком для країн, які приєднувалися, правда? Тому я думаю, що потрібна зміна парадигми.

Чи всі готові? Ймовірно, ні. Але зараз набагато більше людей готові до цього, ніж до повномасштабного вторгнення (Росії в Україну. - Ред.), коли, чесно кажучи, Україна була маловідомою країною. Я завжди казала, що Україна - найбільша невідкрита країна для європейців.

Уже ні.

Уже ні. Трагічно, що для цього знадобилася війна, але тепер люди відкривають для себе Україну і захоплюються нею.

Битва за наративи

Нещодавно ви стали мішенню російської пропаганди після публікації фотографії під час чергового російського нападу на Київ. Що цей інцидент говорить нам про інформаційну війну, яка супроводжує вторгнення Росії в Україну?

Той факт, що вони напали не на політика, а на дипломата, який представляє Європейський Союз, і особисто на мене, свідчить про те, що Росія була дуже задоволена гуманітарною катастрофою, яку ми спостерігали в Києві у січні та лютому. І вона не хотіла, щоб світ про неї дізнався.

Росія звикла диктувати свою версію подій в Україні. До повномасштабного вторгнення домінуючим посланням було те, що Україна корумпована і практично є неспроможною державою. Але потім світ побачив, що ні, Україна - це зовсім не неспроможна держава, а насправді доволі сильна держава. Україна не впала. Київ не впав за три дні. Саме тому так важливо спростовувати хибні наративи.

Головний виклик для відносин ЄС і України

У найближчому майбутньому що може стати головним викликом для відносин між ЄС і Україною?

Головне завдання полягатиме в тому, щоб забезпечити просування процесу розширення ЄС, який, звичайно ж, вимагає продовження реформ. В умовах чотирирічної війни люди виснажені, вони втомилися. А Верховна Рада і президент, по суті, вступають у сьомий рік своїх повноважень.

У природному, нормальному, демократичному циклі вибори мали б відбутися вже давно. Але зараз через воєнний стан і війну це неможливо, і ухвалювати закони через Верховну Раду стає дедалі важче. Це зрозуміло, але відсутність прогресу в цьому питанні, своєю чергою, уповільнює і процес розширення.

Чи є у вас рішення цієї проблеми?

Нам просто потрібно продовжувати розмовляти одне з одним, обговорювати і ставити на перше місце найважливіше, не звертаючи уваги на інше, і вести переговори з Верховною Радою, з урядом. Ми робимо це щодня.