Президент США Дональд Трамп 14 липня дав Путіну 50 днів для того, аби підписати мирну угоду з Україною, пригрозивши запровадити вторинні тарифи проти торгових партнерів РФ. Мер Києва Віталій Кличко виступив з критикою заяви Трампа. Чи очікує Кличко посилення атак у ці 50 днів, чого ще потребує Київ для захисту від російських ударів та які виклики стоять сьогодні перед керівництвом української столиці, Віталій Кличко розповів в інтерв'ю DW.

DW: Трамп дав Путіну 50 днів й одночасно привітав можливість поставок Україні нового озброєння. Ви негативно відреагували на пропозицію американського президента. Чи вважаєте ви, що в ці 50 днів російські атаки посиляться?

Віталій Кличко: Я не розумію, чому 50 днів? За ці 50 днів росіяни можуть вбити ще більше мирних мешканців. Я переконаний в тому, що потрібно вводити санкції, жорсткі санкції, і це було би стримуючим фактором.

Якщо Трамп ввів ці 50 днів, я переконаний, що ми повинні також використовувати цей проміжок часу. Ми розраховуємо, що за ці 50 днів зможемо отримати від наших партнерів ще більше сучасного озброєння, якого не вистачає. Це не таємниця, що кожна війна - це фінанси, зброя, людський фактор. І ми дякуємо нашим партнерам.

Я хочу ще раз подякувати Німеччині, тому що ми відчуваємо велику підтримку, особливо в питаннях протиповітряної оборони. Вона рятує життя багатьох людей в нашому місті і відбиває масовані атаки по 500 дронів, балістичні й крилаті ракети. Без сучасної ППО, яку ми отримуємо, було б набагато більше руйнувань і жертв.

Трамп озвучив рішення щодо поставок додаткових озброєнь, зокрема, нових ЗРК Patriot. Раніше ви повідомляли, що Київ захищають лише дві такі системи. Останні жорстокі атаки Росії - масовані, зі застосуванням сотень дронів і ракет - показують, що цих засобів ППО недостатньо. Що ще потрібно Києву для захисту?

Я не готовий зараз коментувати, скільки в нас систем Patriot й інших засобів ППО. Можу сказати одне: "достатньо" ми можемо сказати тоді, коли війна закінчиться. Сьогодні ж масовані атаки, комбіновані атаки ми постійно відчуваємо на нашому місті й в інших містах України. Протиповітряна оборона є ключовим викликом для кожного міста, не лише для столиці.

"Сьогодні в Україні кожен ризикує життям"

Останні тижні масованих атак означають необхідність більших зусиль з ліквідації їхніх наслідків…

Як можна ліквідувати наслідки, коли минулого тижня більше 30 людей загинули? Їм неможливо повернути життя. Домівки зруйновано. Для того, щоб відбудувати, нам потрібні місяці, а можливо, навіть роки. Ми всіма силами намагаємося максимально допомагати кожному, хто потрапив у надзвичайну ситуацію, кому потрібна допомога, але наші ресурси також обмежені. Відверто хочу сказати, якщо масовані атаки продовжуватимуться й надалі, то попри сучасну зброю повністю гарантувати безпеку кожного, хто знаходиться у столиці та інших містах України, ми не можемо. Сьогодні в Україні кожен ризикує життям: у будь-який момент можуть прилетіти дрони, можуть бути нові жертви… Тому єдине запитання й бажання кожного українця: коли це закінчиться?

Ми сподіваємось на завершення війни дипломатичним шляхом. Але будьмо відвертими, дипломатичний шлях не влаштовує ні Путіна, ні багатьох українців. Ми ніколи не зможемо сказати, що частину України, яку зараз окупувала РФ, вже не належить українцям. Це наша країна, наша держава, яку ми захищаємо. І погодитися віддати частину території - це може бути так званим "компромісом" - це складно. Але тим не менш усі шляхи, які є сьогодні, ми повинні використовувати.

Але повторюю: поважають сильних. Ми повинні бути сильними як на лінії зіткнення, так й економічно. Ми сильні, коли навколо нас є партнери. Підтримка України партнерами - це запорука відновлення миру.

"Росія хоче посіяти страх і паніку"

Як би ви оцінили загальну шкоду, завдану Києву з початку повномасштабної агресії Росії? Чи є у вас цифри?

Ми обов’язково ведемо підрахунки. Понад 1600 житлових будівель зруйновано. Більш як 300 мирних мешканців загинуло. Загальна кількість зруйнованих будівель, близько 3000. Руйнування поширюються на всі райони нашого міста. Я неодноразово ставив собі головне запитання: яка мета атакувати мирне місто і вбивати мирних людей? Зруйнувати критичну інфраструктуру, залишити людей без електрики, без води, без теплопостачання? Я думав над цим довгий час. Відповідь одна: посіяти паніку серед людей, викликати в них депресію, страх, щоб усі взяли валізи, поїхали кудись в Європу, звільнили країну і залишили її для агресора. Іншої відповіді на це запитання нема.

Як відбувається відновлення Києва? Звідки беруться на це засоби?

Це гроші міського бюджету. Ми також залучаємо державні кошти. Вони йдуть, наприклад, на відновлення будівель. Якщо руйнування такого рівня, що людям неможливо жити, ми компенсуємо оренду житла. Ми надаємо допомогу при руйнуваннях дитячих садків, шкіл. Сьогодні зруйновано більше двохсот начальних закладів. Дітям потрібно вчитися, і це лежить на плечах місцевого бюджету, це великі кошти. Ми будуємо зараз бомбосховища й укриття, ніколи цим не займалися, проте війна робить виклик. Ми проводимо навчання лише там, де є бомбосховище, оскільки діти повинні бути в безпеці під час повітряної тривоги.

Звичайно, ситуація складна. Економіка не працює, логістика зруйнована, для відновлювальних робіт не вистачає людей, тому що сотні тисяч зараз мобілізовані, захищають країну. Перед нами безліч викликів і найбільший - це відновлення систем життєдіяльності.