1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Повалення Асада в Сирії. Чому від цього виграв Ердоган?

Бурак Унверен | Наталія Позднякова
11 грудня 2024 р.

Туреччина від самого початку підтримувала сирійську опозицію, щоб повалити Асада й витіснити курдів з північного сходу Сирії. Якими тепер є цілі та роль Анкари, коли режим Башара Асада повалено?

Башар Асад та Реджеп Таїп Ердоган
Повалений сирійський диктатор Башар Асад та президент Туреччини Реджеп Таїп ЕрдоганФото: M. Tereshchenko/H. Akgun/TASS/dpa/Anadolu/picture alliance

"Ми не претендуємо на території в Сирії. Ми тільки хочемо подбати про те, щоб справжні господарі країни отримали назад свою землю. Ми увійшли туди тільки для того, щоб покінчити з правлінням тирана Асада", - такими словами президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виправдовував турецьке військове вторгнення в Сирію в січні 2016 року. Але за цими гучними словами вже тоді ховався очевидний інтерес і конкретні цілі. Анкара з першого дня підтримувала збройну сирійську опозицію і прагнула повалення диктатора Башара Асада. Через п'ять років Туреччина надовго встановила свою військову присутність в Ідлібі - бастіоні сирійської опозиції.

Читайте також: Що буде з Сирією після падіння режиму Башара Асада?

Сьогодні вважається, що саме Туреччина найбільше стратегічно виграла від повалення Асада, а Росія та Іран - програли. Москва була найважливішим союзником Башара Асада, а Тегеран підтримував його режим за допомогою шиїтських бойовиків. "Якщо порівнювати ситуацію з тим, що було два тижні тому, то Туреччина очевидно виграла в Сирії", - каже Заур Газімов, експерт із турецько-російських відносин у Німецько-турецькому університеті в Стамбулі. Анкара має намір тісно співпрацювати з новим урядом Сирії. "Туреччина буде інтенсивно залучена в процес відновлення і стане основним інвестором у зруйнованій війною Сирії", - вважає експерт.

Турецька армія зайшла на територію Сирії в 2016 роціФото: Reuters

"Туреччина отримає економічну вигоду від відновлення Сирії, якщо турецькі будівельні фірми отримуватимуть там замовлення", - пояснює, зі свого боку, політолог Берк Есен з Університету Сабанджі в Стамбулі. "Хоча політика турецької влади щодо Сирії тривалий час вважалася малоуспішною, Ердоган знову і знову повторював, що Асада колись повалять. Він мав рацію і заробив на цьому політичні бали", - каже експерт.

Туреччина надавала непряму підтримку сирійським ісламістам?

"Під час останнього наступу в Сирії Туреччина відіграла важливу роль. І в новій Сирії, Сирії після Асада, Анкара цим скористається, щоб розширити свою сферу впливу", - переконаний Берк Есен. Туреччина підтримує "Сирійську національну армію" і контролює великі території на півночі Сирії. Завдяки своїй присутності там Туреччина зуміла певною мірою зблизитися із сунітським ісламістським угрупуванням "Хаят Тахрір аш-Шам" (ХТШ), при цьому свою участь у наступі сирійської збройної опозиції, що призвів до взяття Дамаска і падіння режиму Асада, Туреччина спростовує. Хоча офіційно Туреччина не стоїть за цим угрупованням і визнає його терористичним, Анкара підтримує збройні формування на півночі Сирії, які брали участь у наступі.

Можна виходити з того, що Туреччина непрямо надавала військову підтримку "Хаят Тахрір аш-Шам", каже експерт із Близького Сходу з Університету GIGA в Гамбурзі Андре Банк (Andre Bank). "ХТШ нещодавно отримала нову зброю. Зараз вона використовує дрони і ракетні системи. Усе це, ймовірно, надійшло з Туреччини", - каже Банк. Його колега Симон Мабон з Університету Ланкастера висловлюється обережніше: "Це непрозора тема. Ми не знаємо точно, якою мірою Туреччина насправді підтримувала цей наступ".

Туреччина э членом НАТО й водночас має хороші відносини з Росією та Іраном, чим регулярно викликає подив своїх західних партнерів. Але останні події навколо Сирії не призведуть до розриву відносин між Москвою та Анкарою, вважає Газімов. Навпаки, двосторонні турецько-російські відносини в майбутньому стануть ще глибшими, вважає він: "Повалення Асада в Сирії зробило Туреччину ще більш важливою для Росії".

Майбутнє курдів після повалення Асада в Сирії

Офіційна мета Туреччини на півночі Сирії - запобігти появі територіального об'єднання прокурдських сил. Анкара побоюється, що в цьому регіоні може бути створено курдську державу. Наразі підтримувані Туреччиною сили успішно наступають на міста, що перебувають під контролем курдів, і взяли під свій контроль, зокрема, місто Манбідж на північному сході Сирії.

Курдський боєць на півночі СиріїФото: DELIL SOULEIMAN/AFP/Getty Images

"Сирійські демократичні сили", які контролюють частину півночі Сирії, вважаються сирійськими відгалуженням "Курдської робітничої партії”. Туреччина з 1984 року перебуває в конфлікті з цією організацією, яка в ЄС визнана терористичною. "У майбутньому ми фактично побачимо в Сирії автономний курдський регіон, як в Іраку. Але різниця в тому, що на півночі Іраку, де гориста місцевість, курдам простіше захищати свої території, у рівнинній місцевості Сирії це зробити набагато складніше", - каже Берк Есен. Крім того, поки незрозуміло, як поведеться "Хаят Тахрір аш-Шам" щодо курдів та інших релігійних меншин.

Біженці повернуться в Сирію?

Між Туреччиною і Сирією - кордон протяжністю близько 900 кілометрів. У Туреччині зараз проживає близько трьох мільйонів сирійських біженців - більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Незважаючи на те, що уряд Ердогана після початку громадянської війни в Сирії прийняв мільйони біженців, сьогодні влада зазнає величезного тиску у зв'язку з цим: невдоволення серед населення зростає на тлі економічних проблем.

"Для нас дуже важлива територіальна цілісність Сирії", - заявив турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан 8 грудня і додав: "Мільйони сирійців, які змушені були покинути свою батьківщину, нарешті зможуть повернутися додому". У Туреччині зараз зростають очікування, що це станеться зовсім скоро. Президент Ердоган 9 грудня заявив про відкриття КПП "Яйладаги" на кордоні з Сирією, щоб біженці могли "добровільно і безпечно повернутися додому".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW