Повернення додому однієї української дитини, яка була незаконно депортована або примусово переміщена окупаційною російською владою, обходиться від трьох до кількох десятків тисяч доларів. Про це повідомив засновник благодійної організації Save Ukraine, колишній уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба, який взяв участь у засіданні підкомітету Європарламенту з питань прав людини у понеділок, 13 листопада. На обговорення засідання була винесена тема "Примусове переміщення та депортація українських дітей: реагування та заходи відповідальності".

Депортовано близько 20 тисяч українських дітей

"Пошук і повернення дитини обходиться дорого. Це залежить від того, як довго офіційні представники чи родичі дитини змушені залишатися на російській території, від того, як довго Росія блокує процес повернення. Багато речей є дуже конфіденційними, і я не можу про них говорити", - сказав Кулеба, відповідаючи на запитання євродепутатів про фінансування діяльності Save Ukraine. Правозахисник також зазначив, що його організація в Росії вважається "терористичною". "Бо ми, як пишуть російські медіа, "викрадаємо дітей з новий російських територій", - сказав Кулеба. За його словами, на сьогодні Save Ukraine вдалося повернути додому 200 українських дітей, які були незаконно вивезені росіянами.

Читайте також: Потрібен єдиний механізм: правозахисники про повернення дітей з РФ

Втім, точних даних про те, скільки саме дітей депортовані до Росії або вивезені на захоплені росіянами українські території, немає. "За офіційною інформацією української сторони, станом на 9 листопада 2023 року ця цифра становила 19500 дітей", - зауважила заступниця відділу з питань України Європейської служби зовнішньої діяльності Анна-Карін Крокстеде, яка взяла участь у дискусії. При цьому вона наголосила, ці дані не уточнюють, скільки українських дітей переміщені, а скільки депортовані, і скільки з них були у супроводі своїх батьків чи рідних.

Крокстеде заявила, що Росія повинна відповідати за злочин депортації дітей і нагадала, що ЄС запровадив санкції проти 39 росіян, які до нього причетні. Вона також повідомила, що спецпредставник ЄС з прав людини Імон Гілмор та посолка ЄС у Києві Катаріна Матернова мають намір взяти участь у роботі гуманітарної ініціативи Bring Kids Back UA, мета якої об’єднати зусилля органів української влади, міжнародних партнерів та неурядових організацій для повернення на батьківщину викрадених Росією українських дітей.

Читайте також: Ордер МКС на арешт Путіна: де межа президентського імунітету?

Державна машина РФ проти української ідентичності

Тим часом російська влада, зокрема уповноважена при президенті РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова заявляє про те, що росіяни вивезли з України 740 тисяч неповнолітніх. За словами Миколи Кулеби, російська влада веде цілеспрямовану політику зросійщення українських дітей. У спеціальних таборах вивезені з України діти "змушені слухати російську пропаганду та брехливі наративи про України, вони не чують української мови, натомість їм протягом годин крутять гімн РФ, а підлітків втягують у молодіжні мілітаризовані рухи", розповів правозахисник. "Державна машина РФ працює на те, щоб стерти українську ідентичність цих дітей", - заявив Кулеба.

Читайте також: Україна запустила інформкампанію в РФ для повернення депортованих дітей

У квітні цього року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій ідеться, що депортація Росією українських дітей має ознаки злочину геноциду. Проте, за словами засновника організації Save Ukraine, відтоді ситуація з викраденням дітей не змінилася. Він закликав країни ЄС збільшити дипломатичний тиск на Росію і "використовувати свій голос для того, щоб засуджувати її дії проти українських дітей як геноцид".

Публічне викриття та закулісна дипломатія

За останні два роки між міжнародними заявами різних інституцій та ефективністю їхніх дій намітилася доволі велика прірва, визнав аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних відносин Андреас Умланд, який також взяв участь у засіданні підкомітету. На його думку, у справі виявлення місцезнаходження українських дітей та повернення їх додому результат можуть дати дві стратегії. Одна з них - "blaming and shaming" - звинувачувати та ганьбити представників російської влади за злочинні дії щодо дітей, які заборонені міжнародним правом.

Друга - закулісна дипломатія, яка дозволяє залучити до процесу повернення дітей у якості посередників нейтральні міжнародні та релігійні організації. Умланд вказує також на те, що "доволі несподівано" такі держави, як Туреччина, Саудівська Аравія, Катар також стали посередниками у сприянні повернення українських дітей з Росії.

На думку Умланда, міжнародні санкції проти осіб та установ, причетних до викрадення і русифікації дітей з України, повинні бути розширені. Крім того, міжнародні партнери мають докласти зусиль для створення реєстру, який допоможе визначити місцезнаходження дітей, оскільки "через війну Україна має наразі обмежені ресурси для того, щоб зробити це самій". Експерт також закликав парламенти країн та міжнародні організації, зокрема ООН, ухвалити окремі резолюції із засудженням злочину депортації дітей.