Попри війну деякі українські заробітчани вирішили повернутися з Європи до України. На їхню думку, у такий критичний момент вони повинні бути тут. 

Вони їдуть за перемогою

"Люди люблять свою землю. Вони можуть бути за тисячі, за дві тисячі кілометрів, але коли біда, вони всі повертаються", - каже Галина Кудь, заробітчанка з Італії. Жінка працювала у містечку під Флоренцією чотири роки. Вона вирішила повернутися до рідного Львова, щойно дізналася про війну. Галина не військова, але вона впевнена, що бути корисним можна і в тилу, оскільки на війні "руки завжди потрібні".

Дорога в жінки зайняла три доби, оскільки рейсові перевезення в Україну скасували. З Італії вона долетіла до Польщі, а з Варшави шукала приватних перевізників до кордону України.

На митниці Галина зустріла близько 15 чоловіків, які поверталися з Чехії, Угорщини, Польщі, Португалії та інших країн додому - воювати. Жінка не може стримати захоплення: "Вони йшли з такою вірою в перемогу, я просто не можу вам передати. Люди їм аплодували, поляки їм кричали "Слава Україні".

Не знаю, чи побачу їх ще

Державна прикордонна служба оприлюднила статистику, згідно з якою під час війни до України повернулися 80 тисяч громадян. Серед них багато заробітчан, які колись виїхали до Європи. 

Сергій - один з них. Чоловік живе у Польщі, але їде на війну до України. Він полишив дворічну доньку й дружину. Рідні не у захваті від його рішення їхати воювати, але пропозиції повернутися до родини Сергій відкидає: "У моїй країні війна. Я маю їхати. Складно. Коли я бачу це по телебаченню, у мене серце болить, правда."

Читайте також: Кабмін спростив перетин кордону для українців, які повертаються додому

Сергій курить поруч з платформою і чекає на автобус, оскільки потяги до України з прикордонного польського Перемишля скасували. Він каже, що не впевнений, чи побачить ще свою родину: "Я відчуваю, що їду в один кінець. Після того - я не знаю".

Один в полі не воїн, але нас багато

За даними ООН, мільйон українців виїхали з країни через війну. Переважно це діти, жінки і старші люди. Попри те, що майже кожне європейська країна погодилася надати прихисток українцям, настрої серед місцевого населення щодо російсько-української війни різні.

Це помітив і Ростислав, який живе в Угорщині, неподалік від австрійського кордону. "Не хочу, звісно, якось образити народ Угорщини, але тут багато прихильників Росії", - каже чоловік.

Йому не подобається перебувати в такому оточенні, чоловік повертається до України. Як і Сергію, йому "болить душа" за події, які відбуваються на батьківщині. Чоловік їде до Києва, щоб записатися до лав Територіальної оборони.

Ростислав має бойовий настрій, "серце і душа піднесені боротися і захищати до останнього, навіть якщо це коштуватиме життя, як це не сумно". Ростислав об'єднав зусилля з чоловіками, які також хочуть повертатися з Польщі і Чехії, тепер вони організовують свою дорогу до України.

"Я не хочу, щоб моя дитина кудись їхала"

До від'їзду в Угорщину Ростислав працював у Києві у поліції. Чоловік прийняв рішення, що після війни повернеться до силових структур в Україні. Назад до Угорщини їхати не хоче.

Таке ж рішення ухвалила й Галина. Війна дала жінці зрозуміти, що вона хоче будувати своє майбутнє на батьківщині. "Я не хочу, щоб моя дитина кудись їхала,  - каже жінка. - Я хочу, щоб вона жила у Львові, щоб ходила львівськими вуличками, щоб розмовляла своєю мовою".

На думку жінки, чоловіки також мають повертатися до України. Вона розуміє, що не кожна людина може взяти до рук зброю, однак є багато інших способів домопагати країні, наприклад, займатися волонтерством.

Однак не тільки заробітчани повертаються до України під час війни. Днями Володимир Зеленський заявив, що до країни також їдуть 16 тисяч добровольців-іноземців із усього світу.