Кількість українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, зростає. Станом на серпень 2024 року, кількість працевлаштованих українців у країні зросла до 272 400. Роком раніше таких було 197 660, повідомив медіахолдинг Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) з посиланням на Федеральне агентство праці Німеччини. При цьому йдеться як про звичайну роботу, яка передбачає сплату соціальних внесків, так і про так звану "мініджоб" - кількагодинну роботу з зарплатою до 538 євро на місяць.

У Федеральному агентстві праці стверджують, що знайти роботу для українців стало суттєво простіше, відколи в Німеччині запрацювала програма Job-Turbo, яку уряд країни запустив минулого року для пришвидшення інтеграції біженців на ринок праці. Вона передбачає якомога швидший перехід біженців з інтеграційних курсів, де вони здобувають базові мовні навички, на ринок праці. Подальше підвищення кваліфікації та вивчення мови має відбуватися паралельно до роботи.

Читайте також: Німецька опозиція прагне змінити систему соцдопомоги для українських біженців

Кількість безробітних зменшується за рахунок навчання

Зростає не лише загальна кількість тих українців, які йдуть працювати як наймані працівники, але й загалом тих, хто перестає бути безробітним. До цієї категорії належать також ті, хто починає власну справу або ж професійно-технічну освіту, яка передбачає роботу поряд із навчанням. 2023 року загалом статус безробітних втратили близько 36 660 українців, тоді як у 2024-му лише станом на жовтень таких було вже 62 810.

Проблеми у працевлаштуванні біженців залишаються

Водночас у Федеральному агентстві праці зазначають, що в питанні працевлаштування біженців - і не лише українців - в Німеччині досі існує чимало проблем. Так, за словами представника правління агентства Даніеля Терценбаха (Daniel Terzenbach), який раніше був уповноваженим з питань інтеграції біженців на ринок праці, визнання закордонних документів про освіту відбувається в Німеччині надто повільно. "Ми самі ставимо собі палки в колеса в питанні визнання. І ми маємо більше цінувати кваліфікацію, яку люди здобули за кордоном, а не робити іноді вигляд, наче лише наші документи про освіту чогось варті", - каже він у розмові з RND.

Терценбах також звернув увагу на надто велику завантаженість міграційних служб у Німеччині, через що багато біженців не можуть записатися до них на прийом. Це стосується, зокрема, й тих, хто вже здобуває освіту в Німеччині й змушений час від часу поновлювати свій дозвіл на проживання.

З цією проблемою стикаються передусім біженці з інших країн, адже статус українських біженців дозволяє їм працювати на будь-якій роботі та здобувати освіту, не змінюючи дозвіл на проживання. За даними Федерального агентства праці, у період з листопада 2023 по травень 2024 року в рамках програми Job-Turbo інтегрувати у ринок праці вдалося 90 766 біженців з інших країн, таких як Афганістан, Сирія чи Еритрея.

Читайте також: Зарплати в Німеччині зросли: хто, де і скільки отримує