1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоУкраїна

Право на (не)безпеку? За і проти вільного володіння зброєю

8 червня 2022 р.

Повномасштабна війна пожвавила дискусію про вільне володіння зброєю в Україні. Якщо раніше за це виступала чверть громадян, зараз рівень підтримки досяг рекорду. Про "за" і "проти" зброї для цивільних - в матеріалі DW.

Тренування в тирі
Тренування в тиріФото: Doris Heimann/dpa/picture alliance

Майже 80 відсотків українців підтримують право на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю. Такими є результати опитування в застосунку "Дія", в якому наприкінця травня взяли участь понад 1,7 мільйона власників смартфонів. Майже 59 відсотків проголосували за вільне носіння пістолетів в громадських місцях, а близько 20 відсотків респондентів висловилися за право на зберігання зброї вдома й використання в тирах та на стрільбищах. До початку повномасштабної війни РФ проти України показник підтримки володіння вогнепальною зброєю цивільними не перевищував 25 відсотків.

Результати опитування в "Дії"Фото: Diia

Саме війна вплинула на громадську думку, переконані в міністерстві внутрішніх справ. Так, за даними відомства, оприлюдненими до початку воєнних дій, на руках в українців було близько 1,3 мільйона одиниць легальної зброї. Водночас в перші місяці російської збройної агресії кількість проданої зброї збільшилася, зазначив у розмові з DW радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко. Крім того, за його словами, багато зброї роздали населенню задля оборони.

"В перший день війни в Києві роздали 20 тисяч автоматів"

"Кількість людей, які отримали зброю, стала значно більшою. У перший день війни в Києві було роздано 20 тисяч автоматів", - розповідає Денисенко та зокрема цим обґрунтовує рішення уряду провести опитування суспільної думки щодо легалізації зброї. За словами глави Національної поліції Ігоря Клименка, наразі рано говорити про наслідки масової видачі вогнепальної зброї громадянам, втім правоохоронці вже фіксують збільшення злочинів з її застосуванням на 37 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом торік. 

 Ще за день до початку повномасштабного російського вторгнення Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт про право на цивільну вогнепальну зброю, який наразі доопрацьовують до другого читання. Якою буде остаточна версія невідомо - лютневий законопроєкт не передбачав доступ цивільних до короткоствольної вогнепальної зброї, що наприкінці травня підтримала більшість українців.

На думку Денисенка, попри ствердні результати опитування в "Дії", не варто поспішати з ухваленням закону. Натомість спочатку треба провести експертні опитування, вивчити міжнародний досвід, зрозуміти, які обмеження мають бути, крім факту судимості та проходження наркологічної, психіатричної експертизи, вважає радник міністра.

Він переконаний, що шлях лібералізації володіння зброєю сприятиме підвищенню безпеки у суспільстві. Водночас Денисенко обережно ставиться до питання вільного носіння зброї, бо вважає, що це може мати негативні наслідки, пов'язані зокрема з можливістю її використання у побутових конфліктах. "У даному випадку треба дослухатися до експертів та потім ухвалювати відповідні рішення. Опитування було дорадчим голосом - ми зрозуміли, що люди хочуть легалізувати зброю. Далі все інше, пов'язане з безпекою, буде обговорюватися експертами", - каже Денисенко.

Читайте також: Зброя з України для європейського криміналітету? Деталі дослідження

Зміцнення безпеки чи збільшення смертей?

Натомість, як вважає голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін, лібералізація права на зберігання пістолета вдома не матиме особливого сенсу, адже короткоствольна зброя призначена для носіння з собою. "Люди усвідомлюють, що цю зброю треба носити з собою, бо неприємності можуть чекати виключно на вулиці. Вдома їм вистачає мисливських рушниць, гвинтівок, щоб захищати своє помешкання. А от на вулиці люди так і лишилися беззахисними", - вважає Учайкін.

Він переконаний, що у разі, якщо Україна піде шляхом лібералізації, важко переоцінити позитивні наслідки як для країни, так і для громадянина. Якщо будуть надійні запобіжники - якісна процедура навчання та унеможливлення видачі фейкових довідок про психічне здоров'я - це призведе до зміцнення рівня громадської безпеки і громадяни отримають "богом дане право на захист життя", каже Учайкін.

Водночас експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський попереджає про загрозу зростання кількості вбивств і самогубств. "Є дослідження щодо США у різних штатах. Там чітка кореляція - чим вільніший продаж зброї, тим більші дві проблеми - рівень самогубств із застосовуванням зброї та кількість смертей від зброї зокрема серед поліцейських та смертей від рук поліцейських. Адже коли поліцейський бачить зброю в руках людини, він розцінює це як загрозу життю і має право застосувати свою зброю", - зазначив  правозахисник у розмові з DW.

Крім того, він звертає увагу на загрозу збільшення кількості збройних нападів, адже "коли злочинець очікує, що у людини є зброя, він йде на злочин зі зброєю". Водночас Яворський нарікає на недосконалість українського законодавства у питанні самооборони, що, на його думку, без деталізації ситуацій дозволеного застосування зброї, загрожує збільшенням судових вироків через перевищення дозволених меж самозахисту.

Як і Денисенко, Яворський побоюється, що люди застосовуватимуть зброю під час побутових сварок. До того ж звертає увагу на цей ризик в ситуаціях домашнього насильства з огляду на травматизацію суспільства внаслідок війни. "Не можна проконтролювати всі життєві ситуації, коли людина втрачає контроль над собою і може застосувати зброю, бо вона під рукою. Чим більше зброї на руках, тим більше вона стріляє", - застерігає правозахисник. 

Натомість голова Української асоціації власників зброї Учайкін наголошує на тому, що зареєстрована зброя фігурує в злочинах мінімально, кількість таких випадків включно з необережним поводженням на полюванні становить в Україні близько 200 випадків на рік, каже він. "Це теж саме, якби в нас було 500 ДТП на рік. Ми були б найщасливішою країною, але в нас тисячі ДТП на місяць", - каже він.

Також, на думку Учайкіна, розвиток стрілецької галузі, зокрема створення набойних, збройних заводів, облаштування додаткових тирів та стрілецьких комплексів, може "внести лепту у відновлення української економіки", а також сприяти адаптації учасників бойових дій до цивільного життя після війни. "Окрім того, що ми потребуватимемо фахівців, які зможуть працювати з ними, ми маємо створювати умови переходу хлопців до мирного життя - шукати те, де вони будуть корисними. Можна створити низку професій, де таких людей працевлаштувати - зброярська галузь - це та галузь, де вони відчуватимуть себе комфортно, поступово адаптуючись до мирного життя", - вважає Учайкін.

Читайте також: Дискусія про право на володіння зброєю в США

Дати доступ до зброї у законний спосіб

Учайкін наголошує, що проблема нелегальної зброї, якої, за різними оцінками, може бути на руках до п'яти мільйонів одиниць, буде актуальна для України до завершення війни, натомість наразі рано говорити про її легалізацію. "Легалізація, можливо, виникне згодом, після ухвалення базового закону, коли будуть прописані процедури, за якими та зброя, яка не була на обліку, може бути легалізована. Це комплекс рішень. Але спочатку потрібен базовий закон, який визначить, яка зброя доступна, кому, з якого віку, після якої процедури, навчання. Це як фундамент, на основі якого ми потім можемо вести розмови зокрема про автоматичну зброю", - вважає Учайкін.

Він стверджує, що у реаліях великої кількості необлікованої зброї важливо надати громадянам доступ до неї в законний спосіб, аби не допустити її вихід за межі законодавчого поля. Зокрема, на його думку, вже перші законодавчі рішення можуть призупинити попит зброї на чорному ринку.

У Європолі днями вже висловлювали стурбованість, що потоки незареєстрованої зброї з України можуть з легкістю потрапити до рук злочинців. "Ми хочемо уникнути ситуації, яка була 30 років тому з війною на Балканах. Зброя, що використовувалася у тій війні, й донині використовується кримінальними угрупованнями", - зауважила виконавча директорка Європолу Катрін де Боллє в інтерв'ю Welt am Sonntag.

Читайте також: Нелегальна зброя в Україні: скільки її та як її вилучити

Натомість правозахисник Володимир Яворський сумнівається, що доступ до цивільної зброї зможе зупинити розвиток нелегального обігу. "Це як сказати - якщо дозволити марихуану, це вб'є нелегальний ринок наркотиків. Ні, бо є десятки видів інших наркотиків. До того ж завжди є ті, хто не може отримати зброю, є злочинці, які оперують зброєю та потребують її", - каже Яворський.

Водночас він теж вважає за потрібне ухвалити закон, який регулюватиме питання цивільної зброї, аби мінімізувати можливе свавілля з боку міністерства внутрішніх справ. "Одне з головних нарікань - багато наказів МВС, які неузгоджені між собою та дозволяють в ручному режимі регулювати питання зброї", - зазначає правозахисник.

До того ж, погоджується Яворський, треба виходити з реалій, що вже багато зброї перебуває на руках. Втім, дозволяти мати її всім цивільним він вважає небезпечним. "Думаю, що дозволи має видавати МВС та зброя має мати цільове призначення, тобто, людина має пояснити, для чого їй вона. Я розумію видачу зброї людям, які живуть у віддалених селах, хуторах, куди поліція швидко не доїде. У такому випадку це врахування рівня забезпечення безпеки, а не дискримінація", - пояснює правозахисник.

Наразі поки невідомо, коли у парламенті повернуться до розгляду питання цивільної зброї та наскільки будуть враховані як реалії, так і результати опитування на цю тему у "Дії".

Автомат Калашникова - нова шкільна дисципліна?

02:31

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW