1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Прем'єр-міністр Грузії відвідав Берлін

Володимир Єсіпов | Аліна Коломієць
14 вересня 2022 р.

У столиці Німеччини президент та канцлер країни прийняли очільника уряду Грузії. ФРН посилює підтримку країн-драйверів євроінтеграції на пострадянському просторі.

Прем'єр Грузії і канцлер Німеччини в Берліні
Прем'єр Грузії і канцлер Німеччини в Берліні Фото: Bernd von Jutrczenka/dpa/picture alliance

Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі відвідав у середу, 14 вересня, з офіційним візитом Берлін, де зустрівся з президентом та канцлером Німеччини. Це перший візит 40-річного Гарібашвілі до Берліна з моменту вступу на посаду очільника уряду Грузії.

Перед візитом у відомство канцлера прем'єр-міністр Грузії побував у палаці Бельвю, де його прийняв президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр (Frank-Walter Steinmeier). Звідти він попрямував у відомство канцлера, де його зустрічала рота почесної варти.

Анонсуючи візит, відомство федерального канцлера Німеччини описало порядок денний переговорів лише загальними словами: двостороння співпраця, міжнародна безпека та наслідки російського вторгнення в Україну, економіка та енергетична політика. Як стало зрозуміло в ході пресконференції, за дужками пресрелізу залишилося головне питання, яке хвилює грузинське суспільство - перспективи вступу до Євросоюзу, який є особливо важливим для країни на тлі російського вторгнення в Україну.

Грузія підтверджує прагнення вступити до ЄС

Уряд Грузії подав заявку на вступ до ЄС у березні 2022 року. Однак на початку літа Єврокомісія відмовила Тбілісі у наданні статусу країни-кандидата в ЄС, сформулювавши 12 пунктів, які слід опрацювати грузинській владі перед поданням повторної заявки.

У ході пресконференції канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) ще раз запевнив свого грузинського колегу, що Німеччина всіляко підтримає Грузію у її прагненні інтегруватися до ЄС. Шольц анонсував розширення німецько-грузинського співробітництва в енергетичній сфері та виділення додаткових коштів для інвестицій в енергосектор Грузії, проте не назвав жодних сум.

Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі подякував уряду Німеччини за багатомільйонну допомогу. І нагадав про те, що ще 2008 року Грузія стала жертвою військової агресії з боку Росії, і відтоді близько 20 відсотків її території перебувають під контролем Росії. За його словами, у 2023 році Грузія стане країною-партнером берлінської туристичної виставки ITB, однією з найбільших у світі зустрічей тревел-індустрії - і запросив канцлера приїхати до Тбілісі.

Відповідаючи на питання про ескалацію ситуації навколо Нагірного Карабаху, Шольц назвав конфлікт "безглуздим" та закликав Вірменію та Азербайджан відмовитися від подальших бойових дій та вирішити конфлікт шляхом переговорів.

Читайте також: Молдова та Грузія з різною швидкістю йдуть до членства у Євросоюзі

"Німеччина найактивніше підтримує Україну"

Утім, німецьких журналістів хвилювали набагато актуальніші питання, пов'язані з війною в Україні, - постачання важкого озброєння Києву і телефонна розмова Шольца з Путіним, перша за декілька місяців.

Канцлер іще раз наголосив, що Німеччина входить до країн, які найактивніше підтримують Україну - як фінансово, так і озброєннями, і насамперед - системами ППО. Однак, нагадав Шольц, Німеччина не діятиме самотужки і не відправить в Україну танки першою, не чекаючи спільного рішення інших країн коаліції, яка підтримує Україну. При цьому дві інші партії, котрі входять до правлячої в Німеччині коаліції - ліберали та "зелені" - все голосніше наполягають на тому, щоб ФРН взяла на себе роль лідера і підтримала б Україну танками, не чекаючи рішень урядів інших країн.

А щодо півторагодинної розмови з Путіним, про яку було оголошено напередодні, то Шольц сказав журналістам, що не побачив у російського президента жодної готовності визнати, що рішення про початок бойових дій в Україні було помилковим.

Незважаючи на це, канцлер Німеччини вважає важливим регулярно розмовляти з президентом Росії і закликати його вивести війська з України. 

Життя в анексованій Південній Осетії: російські бази і штучні кордони (25.10.2017)

03:54

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW