Новим прем'єр-міністром Франції став 73-річний Мішель Барньє. Це найстаріший керівник французького кабінету міністрів у сучасній історії. Барньє набув широкої політичної популярності у ролі головного перемовника Європейського Союзу з Великобританією, коли вона вирішила вийти з ЄС. Під час переговорів із британськими прем'єр-міністрами Терезою Мей і Борисом Джонсоном, які здавалися нескінченними, і які він проводив від імені ЄС із 2016 до 2021 року, консервативний політик намагався максимально обмежити шкоду від Brexit для європейців.

Мішель Барньє, який ніби уособлював французьку елегантність, завжди залишався непохитним. Можливо, саме ця завзятість у відстоюванні своїх інтересів і спонукала президента Франції Еммануеля Макрона відкликати Барньє із заслуженого відпочинку і призначити його прем'єр-міністром.

Барньє був і залишається членом правої націонал-консервативної партії, яка після низки перейменувань тепер називається "Республіканці". У 2021-му він навіть намагався висунутися від неї як кандидат у президенти. Останніми роками Барньє не займав активних партійних позицій, а його партія в другому турі останніх парламентських виборів здобула лише 5,41 відсотка голосів, фінішувавши четвертою.

Читайте також: Успіх правих у ЄС - Німеччина не виняток

Формування уряду триває незвично довго

Таким чином ліберал Макрон через два місяці після дострокових парламентських виборів зробив прем'єр-міністром одного зі своїх старих суперників. Раніше Макрон обговорив із представниками трьох політичних сил парламенту, чи зможе Мішель Барньє пережити вотум недовіри. Крайні праві з "Національного об'єднання" (НО) Марін Ле Пен, як і більша частина лівого альянсу соціал-демократів, комуністів і вкрай лівих, дали зрозуміти, що не збираються негайно усувати Барньє. Щоправда, ні праві, ні ліві не планують створювати в парламенті коаліцію більшості з президентським альянсом "Разом за республіку".

Голова найбільшої радикальної лівої партії "Франція, що не підкоряється" Жан-Люк Меланшон одразу ж розкритикував той факт, що Барньє призначили на цю посаду за допомогою ультраправих. Це "неповага до демократії", - написав Меланшон у соцмережі X і закликав провести 7 вересня марш протесту. Цього разу формування уряду займає незвично багато часу через складні відносини більшості. До цього призначення Макрон категорично відкинув пропозиції лівих, які вимагали призначити прем'єром єдину кандидатку "Нового народного фронту" Люсі Касте, вважаючи, що її уряд буде негайно відхилений парламентом.

Мішеля Барньє представляють як "технічного прем'єра", необхідного країні в умовах неможливості призначити прем'єра "політичного". Він очолить перехідний уряд. Барньє має залишатися на своїй посаді щонайменше рік, тому що нові вибори можливі лише після закінчення цього терміну. Першим невідкладним завданням для політика стане ухвалення до 1 жовтня бюджету Франції на наступний рік, що стане непростим завданням в умовах багатомільярдного дефіциту.

Парламентський маневр Макрона закінчився патом

Після програшу на європейських виборах на початку червня президент Франції, схильний до одноосібних рішень, несподівано розпустив Національні збори і призначив позачергові парламентські вибори. Чому Макрон взагалі призначив нові вибори, не зовсім зрозуміло. У колишньому парламенті у нього була більшість, здатна керувати країною. Однак він захотів, щоб французькі виборці заново оцінили політику його уряду.

У першому турі виборів лідирувало "Національне об'єднання" (НО), і Марін Ле Пен, чия партія перемогла і на виборах до Європарламенту, розраховувала, що вперше в сучасній історії Франції зможе провести ультраправого прем'єр-міністра Жордана Барделу. Однак у другому турі, всупереч опитуванням громадської думки, НО посіло лише третє місце. Найсильнішим блоком виявився лівий альянс "Новий народний фронт", але явно не набрав більшості. Центристська коаліція Макрона "Разом за республіку" посіла друге місце. Об'єднуватися ці три сили категорично не хочуть.

Читайте також: Жордан Барделла - від юнака з плаката ультраправих до потенційного прем'єра Франції

Наступна мета - президентські вибори 2027 року

Мішель Барньє - дуже досвідчений політик. Він двічі обирався європейським комісаром. Спочатку - з регіональної політики, відповідаючи за гранти і субсидії, що становлять третину бюджету Євросоюзу, потім - єврокомісаром з внутрішнього ринку і послуг.

У самій Франції він у різний час обіймав посади міністра охорони довкілля, сільського господарства, міністра у справах Європи, очільника зовнішньополітичного відомства. Чи залишиться Барньє на своїй посаді до наступних президентських виборів у Франції, поки невідомо. У 2027 році Марін Ле Пен втретє спробує стати президенткою.

Спробувати щастя втретє має намір і лідер лівих сил Жан-Люк Меланшон. Кого можуть висунути ліберали, ще не визначено. Сам Макрон більше балотуватися не зможе.