Прем'єр-міністр Лівану Мустафа Адіб пішов у відставку на тлі провальних спроб сформувати новий уряд у країні. Про це в суботу, 26 вересня, повідомило ліванське державне Національне інформаційне агентство. Згідно з повідомленням, Адіб оголосив про відставку після зустрічі із президентом Лівану Мішелем Ауном у палаці глави держави.

В адміністрації Ауна підтердили інформацію, пояснивши необхідність зустрічі складнощами, пов'язаними із формуванням уряду. "Президент прийняв відставку і зробить подальші кроки у відповідності до конституції", - зазначається у повідомленні офісу президента в Twitter.

Читайте також: Макрон вимагає від влади Лівану реформ, каже про "останній шанс"

Адіб обіцяв відновити Ліван

Колишнього посла Лівану в Німеччні, 48-річного Мустафу Адіба призначили главою уряду країни 31 серпня. Він замінив свого попередника Хассана Діаба, змушеного піти у відставку на тлі протестів через вибух у порту Бейрута, який пролунав 4 серпня.

Внаслідок вибуху загинуло щонайменше 190 людей, а близько шести тисяч осіб були поранені. На тлі звинувачень у недбалості влади, що призвела до трагедії, у Лівані спалахнули масові протести. Йдучи у відставку, Діаб наголосив, що в Лівані "система корупції є більшою за державу", держава не здатна позбутися цієї системи, а "один приклад корупції вибухнув у порту Бейрута".

Після призначення наступника Діаба, той у своєму телевізійному зверненні заявив, що прагне в максимально короткий термін сформувати уряд та розпочати втілення реформ. Він також пообіцяв звернутися до міжнародних донорів для отримання фінансової допомоги. Втім, протягом майже місяця з моменту отримання посади прем'єр-міністра Адібу так і не вдалося досягти жодного прогресу у формуванні уряду.

Удар по зусиллях Макрона

Інформаційне агентство dpa зазначає, що відставка Адіба стала ударом по намаганнях французького президента Еммануеля Макрона домогтися від ліванської політичної еліти створення уряду незалежних технократів, здатних впоратися із економічною кризою, що охопила країну.

Під час свого візиту до Лівану, що відбувся 1 вересня, Макрон дав провідним політичним силам країни 15 днів, аби ті домовилися щодо формування нового кабінету міністрів. З посиланням на власне джерело dpa зазначає, що ці спроби зірвалися через політичне протистояння різних угруповань у владі країни. Головні політичні посади в Лівані ділять за релігійною приналежністю: президентом країни досі завжди був християнин, главою уряду - мусульманин-суніт, а головою парламенту - мусульманин-шиїт.