Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) присудила премію імені Вацлава Гавела турецькому правозахиснику, філантропу і громадському активісту Осману Кавала. Ім’я лауреата у понеділок, 9 жовтня, у Страсбурзі оголосив президент ПАРЄ Тіні Кокс.

Лауреат премії Гавела перебуває у турецькій в’язниці

Кавала перебуває в ув’язненні у турецькій тюрмі з 2017 року за звинуваченням в організації та фінансуванні протестів у стамбульському парку Гезі у 2013 році. Ці протести спочатку були скеровані проти будівництва торговельного центру, а потім переросли в антиурядові демонстрації. Попри рішення Європейського суду з прав людини, який у 2019 році визнав затримання Кавали незаконним і закликав турецьку владу негайного звільнити активіста, у квітні 2022 року суд Стамбула засудив його до довічного терміну ув'язнення.

До Страсбурга приїхала дружина Османа Кавала

На церемонію оголошення переможця Премії Гавела до Страсбурга приїхала дружина Османа Кавали - Айша Бугра.  Вона виступила перед присутніми з короткою промовою і зачитала лист, який її чоловік написав у тюрмі і передав ПАРЄ після того, коли дізнався, що його ім’я було внесено у список номінантів на отримання премії.

Серед номінантів був і український правозахисник Євген Захаров

Іншими двома номінантами на премію цього року були український правозахисник Євген Захаров, який у 2022 році заснував коаліцію неурядових організацій "Трибунал для Путіна", яка займається збором, верифікацією та зберіганням доказів воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Та польська активістка, захисниця прав жінок Юстина Виджинська, котра заснувала організацію Abortion Dream Team, яка бореться з обмежувальним законами Польщі проти абортів.

Премія, започаткована ПАРЄ у 2013 році, названа на честь колишнього президента Чехії і колишнього дисидента Вацлава Гавела.  Її лауреатом може стати особа або неурядова організація, яка займається правозахисною діяльністю. Премія складається з диплому, відзнаки та грошової виплати у розмірі 60 тисяч євро. Першим лауреатом премії став білоруський правозахисник Олесь Біляцький. Торік її було присуджено російському опозиційному політику Володимиру Кара-Мурзі.