Білоруський журналіст Анджей Почобут і його грузинська колежанка Мзія Амаглобелі стали лавреатами премії імені Андрія Сахарова "За свободу думки" у 2025 році.

Таке рішення у середу, 22 жовтня, ухвалила президія Європейського парламенту, до якої входять спікер і голови всіх фракцій. Лауреатів на засіданні оголосила голова парламенту Роберта Мецола.

"Обидва журналісти наразі перебувають у в'язниці за сфабрикованими звинуваченнями просто за те, що виконували свою роботу та виступали проти несправедливості. Їхня мужність зробила їх символами боротьби за свободу та демократію", - заявила Мецола, оголошуючи імена лауреатів.

Вручення нагороди, до якої належить грошова виплата в 50 тисяч євро, відбудеться 16 грудня на пленарному засіданні Європарламенту в Страсбурзі. Оскільки Почобут і Амаглобелі зараз перебувають в ув'язненні, премію за них, швидше за все, отримають їхні близькі або родичі.

Чим відомі Почобут та Амаглобелі

52-річний Почобут - журналіст, опозиціонер та активіст Союзу поляків Білорусі. У своїх статтях неодноразово критикував політику правителя країни Олександра Лукашенка. За його діяльність Почобута неодноразово затримували, у 2011-му він майже три місяці провів у слідчому ізоляторі, а в 2023-му його засудили до восьми років позбавлення волі за статтями про "розпалювання ворожнечі та розбрату", а також про "заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди" країні.

50-річна Амаглобелі - співзасновниця та директорка великих грузинських видань Batumelebi та Netgazeti, що розповідають про корупцію та порушення прав людини. Журналістку затримали 11 січня 2025 року під час акції протесту в Батумі. Їй висунули звинувачення у нападі на співробітника поліції після того, як вона, за версією слідства, вдарила по щоці начальника міської поліції Іраклія Дгебуадзе. У серпні Амаглобелі засудили до двох років в'язниці за статтею про "опір, погрозу або насильство щодо особи, яка охороняє громадський порядок, чи іншого представника влади".

Хто ще потрапив до стислого переліку номінантів 2025 року

Крім Почобута та Амаглобелі, до стислого переліку номінантів премії "За свободу думки" імені Сахарова цього року увійшли журналісти та співробітники гуманітарних місій, які працюють у зонах конфліктів, представлені Синдикатом палестинських журналістів, Палестинським Червоним Півмісяцем і Близькосхідним агентством ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (БАПОР), а також сербські студенти.

Лауреатка 2024 року отримала Нобелівську премію миру в 2005-му

Минулого року премію Сахарова присудили 58-річній Марії Коріні Мачадо - лідерці венесуельської опозиції - та її 76-річному соратнику, колишньому кандидату в президенти Едмундо Гонсалесу Уррутіа. Останній прийняв премію особисто, у вересні 2024-го він був змушений залишити Венесуелу і тепер живе в Іспанії, де йому надали політичний притулок. А Мачадо, яка досі переховується у Венесуелі, брала участь у церемонії вручення дистанційно. Нагороду від її імені прийняла її дочка Ана Коріна Соса.

Цього року Мачадо стала лауреаткою Нобелівської премії миру. Її нагородили за "невтомну роботу" на захист демократичних прав народу Венесуели. У Нобелівському комітеті не відповіли, чи зможе вона відвідати церемонію вручення премії, яка відбудеться в Осло 10 грудня.

Премія імені Сахарова

Премія "За свободу думки", названа на честь радянського фізика і правозахисника Андрія Сахарова, була заснована Європарламентом у 1988 році. Її присуджують людям або громадським організаціям, які відзначилися у справі захисту прав людини та основоположних свобод.

Першими премію отримали президент ПАР Нельсон Мандела, а також радянський письменник і дисидент Анатолій Марченко. 

У 2018 році премію отримав український режисер Олег Сенцов, який на той час перебував у в'язниці в Росії, у 2020-му - білоруська опозиція, у 2021-му - російський опозиціонер Олексій Навальний, а у 2022-му - президент України Володимир Зеленський та українці.