В інтерв'ю Deutsche Welle президент Фінляндії Александер Стубб розповів про позицію країни щодо регіональної безпеки, ролі НАТО та війни Росії проти України. Він наголосив на важливості сильного блоку НАТО для забезпечення стабільності, особливо у світлі агресивних дій Росії.

DW: Пане президенте Стубб, Фінляндія понад рік є членом НАТО. Наскільки це членство посилило безпеку Фінляндії, адже можна сказати, що з Росією ви прожили в мирі багато десятиліть?

Александер Стубб: Від 1300-х років у нас фактично було 30 воєн або зіткнень з Росією. Отже, мир, якщо подивитися на лінію історії, поняття відносне. У нас одна з найбільших армій у Європі. Ми маємо 62 винищувачі F-18. Ми щойно закупили 64 F-35. У нас разом з Польщею найбільша артилерія. У нас є ракети, повітряного, наземного і морського базування. Тож я завжди кажу, що ми мали і маємо все це не тому, що нас Стокгольм бентежить, а саме як фактор стримування Росії.

Що ми даємо? Я думаю, що в НАТО ми є постачальниками безпеки, а не її споживачами. І це причина, з якої ми змогли так швидко приєднатися до НАТО. Нарешті, ми подвоїли кордон НАТО з Росією, його довжина 1340 кілометрів, і ми докладемо всіх зусиль, як частина Альянсу, щоби відбити будь-яку російську агресію.

Яка зараз ситуація на кордоні, також в тому, що стосується гібридних загроз, дезінформації, підкупів, шпигунства? Що зараз відбувається у відносинах з Росією?

Гадаю, що відносно спокійно. Зараз ми не бачимо прямої військової загрози. Водночас Росія є загрозою номер один для нашої безпеки. Чому? Тому що вона веде дві війни. Одну кінетичну - в Україні, а іншу - гібридну в Європі. Тож ми досить добре підготовлені, щоб відбивати кібератаки, диверсії, інформаційні війни та будь-який вид російського втручання. І ми дедалі більше цього бачитимемо. Але найголовніше, що ми з нашими союзниками реагуємо на це холоднокровно, спокійно і зібрано.

Цього місяця Німеччина відкрила командний центр НАТО в Ростоку на Балтійському морі. Фінляндія, наскільки зрозуміло, також бере участь. У Німеччині, натомість, лунає певна критика, що це порушує так звану угоду "два плюс чотири", яка підготувала умови для возз'єднання Німеччини, і якою забороняється розміщення військ НАТО на території колишньої НДР. Яка ваша позиція щодо цього?

Що ж, я не хочу сперечатися з тлумаченням Основного закону Німеччини чи будь-яких угод. Все, що я можу сказати, це те, що Росія веде агресивну війну, в якій вона порушує всі можливі принципи міжнародного права, будь то статути ООН, територіальну цілісність чи суверенітет або Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Я вважаю, що дуже важливо, щоби НАТО мало потужне стримування, і це стримування базувалося на військах, на ракетах, зрештою, базувалося б на ядерному стримуванні, і як би ми потім структурували наші війська навколо власного кордону. Це наша робота.

Читайте також: Путін погрожує "ядерною зброєю" і військами біля Фінляндії

Німеччина та багато інших країн, зіткнувшись із загрозою з боку Росії, намагаються посилити свою безпеку. Чи вважаєте ви, що для цього достатньо робиться у вашому регіоні?

Так, абсолютно. Ви маєте пам'ятати, що у Фінляндії діє обов'язковий призов на  військову службу. Ми маємо одну з найбільших армій у Європі - і одна з причин, чому ми фактично її створили, полягала в тому, що ми не були членами Альянсу, тож нам довелося самостійно про це дбати. Тож у цьому сенсі я був би впевнений, а в інших країнах-союзницях можуть спокійно спати вночі, знаючи, що безпека на Балтійському морі та безпека на північному сході Європи зараз у надійних руках Фінляндії.

Є сумніви щодо майбутніх перспектив НАТО після президентських виборів у Сполучених Штатах на початку листопада. Як ви думаєте, потрібно щодо цього хвилюватися?

Незалежно від того, кого оберуть, чи то Дональда Трампа, чи Камалу Гарріс, Сполучені Штати мають одну мету - бути наддержавою. І якщо ви хочете бути наддержавою, а вашим ворогом є Китай, вам потрібні союзники. І від 40 до 50 з цих союзників розташовані в Європі. Отже, це 25 відсотків країн світу. Це альянс, заснований на цінностях та інтересах. І Сполучені Штати не зможуть дозволити собі втратити Європу.

Тож хвилюватися не потрібно?

У зовнішній політиці немає нічого постійного. Ви повинні хвилюватися щодня, адже, якщо ви не хвилюєтеся, ви не готові. І це те, що сталося після "холодної війни" - люди не були готові. Скорочували боєприпаси, зброю, ми знищували наші армії, вірячи в те, що історія закінчилася ("Кінець історії" - теза політичного філософа Френсіса Фукуями про остаточну перемогу ліберальної демократії у протистоянні з авторитаризмом після "холодної війни". - Ред.). Тому завжди потрібно бути напоготові. Завжди треба трохи хвилюватися. Але, як я завжди кажу, дійте холоднокровно, спокійно та зібрано.

У Європейському Союзі десятиліттями говорили про власні структури безпеки. Ви теж у минулому були залучені в політику ЄС протягом багатьох років. Зараз в Україні відчувається великий тиск через загрозу з боку Росії. Чому ці європейські ідеї не просуваються далі?

Що ж, Європа має багато уявлень про безпеку. На мою думку, вона має як "м'яку силу" (термін політолога Джозефа Ная, що позначає культурний вплив. - Ред.), так і "розумну силу" (поєднання жорсткої і м'якої сил. - Ред.). Коли справа доходить до європейської оборони, я не думаю, що між НАТО та ЄС повинні бути системи, які б дублювали функції, тому що, звичайно, є паралельні членства (як членства країн у ЄС і НАТО. - Ред.), але Європа може ще зробити багато. Вона може, наприклад, зосередитися на інвестиціях, на оборонній промисловості. Може забезпечити те, що на національному рівні кожна країна має потенціал для підтримки своєї безпеки. Але всі ці розмови про якусь європейську армію чи щось подібне, то я в це не вірю.

Читайте також: Фінляндія створює командний центр НАТО поблизу кордону з РФ

Але, схоже, все це стає ще більш актуальним через ситуацію в Україні, чи не так?

Однозначно. Я думаю це загальна картинка. Отже, треба розділити її на НАТО, ЄС і національний рівень. І я думаю, що ми зараз бачимо оновлення оборонних сил і обороноздатності всіх європейських держав, і для цього є вагома причина. І ця причина - Володимир Путін, Кремль і Росія.

Отже, де шукати вихід з цього? Які шанси на знаходження миру з Росією?

Що ж, гадаю, що після виборів у США та до інавгурації наступного президента Сполучених Штатів є вікно можливостей. Тому Україна висунула і мирний план із десяти пунктів ("формула миру" - Ред.), і "план перемоги". І я сподіваюся, що це запустить якусь дискусію щодо остаточного миру між Україною та Росією. Тому що ця війна, очевидно, не може тривати вічно. Але найкраще, що ми можемо зробити з точки зору Європи зараз, це забезпечити Україну достатніми фінансами, боєприпасами та військовими матеріалами.

Яка ваша позиція щодо "плану перемоги" президента України Володимира Зеленського?

Ну, у нього напевно, є багато значень. Можна сказати, що вони хочуть отримати запрошення до НАТО, що, на мою думку, є хорошим сигналом. Зрештою, Україна буде членом НАТО. Коли саме - ми не знаємо, але це запрошення має бути невідхильним. По-друге, месседж полягає і в тому, що йому (Зеленському. - Ред.) потрібна зброя, і не потрібні обмеження на її застосування. І Фінляндія не обмежує фінську зброю, яку Україна може використовувати. І по-третє, у нього є послання про мир і він веде переговори. Тому я вважаю, що ми рухаємось у правильному напрямку. Потрібен мирний план і план перемоги.