1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Стубб: У Путіна є "вікно можливостей", його ще можна закрити

11 квітня 2024 р.

Президент Фінляндії Александер Стубб під час дискусії у Брюсселі наголосив на необхідності більшої допомоги Україні в боротьбі з агресором.

Александер Стубб, архівне фото
Александер Стубб, архівне фотоФото: Vesa Moilanen/Lehtikuva/picture alliance

До кінця серпня Росія може піти у контрнаступ проти Збройних сил України (ЗСУ). Про це заявив президент Фінляндії Александер Стубб 10 квітня, у Брюсселі, під час дискусії "Нова ера оборони", організованої аналітичною неурядовою організацією Friends of Europe.

Александера Стубба було обрано на посаду президента Фінляндії в лютому 2024 року. І після спілкування за останні тижні зі своїми європейськими колегами, керівництвом ЄС та НАТО, а також із президентом України Володимиром Зеленським, він дійшов висновку, що "вікно можливостей" для Володимира Путіна вже з'явилося і залишатиметься відкритим до кінця серпня, можливо, вересня". "Протягом цього періоду Путін може почати контрнаступ", - застеріг Стубб. Він зазначив, що керівництво Росії - "цинічне, для нього людське життя не має жодного значення". "Безлімітний людський запас" та інформація про те, що військових ресурсів Росії "вистачить ще на два роки", викликає у президента Фінляндії особливе занепокоєння.

"Ми можемо або допомогти Україні, або канути в забуття історії"

Але західні партнери України мають змогу зупинити Путіна. На думку Стубба, якщо вдасться реалізувати ініціативу Чехії щодо закупівлі 155-міліметрових снарядів для ЗСУ, створити довгостроковий фонд для підтримки Києва в рамках НАТО з бюджетом у 100 мільярдів євро, а також переконати Конгрес США ухвалити пакет допомоги Україні на 60 мільярдів доларів, "тоді, я думаю, ми впораємося".

Адже за останні два роки ЄС став сильним, як ніколи, вважає Александер Стубб. "Але якби не героїчна боротьба українців та української армії, ми залишалися б такими ж слабкими, якими були 2008 року, під час війни в Грузії, або 2014-го, коли Путін анексував Крим", - наголосив він. За словами політика, підтримка України в Європі зараз "тверда і непохитна", але як довго вона залишатиметься такою, невідомо.

Минулого тижня Олександр Стубб відвідав з візитом Київ. Після особистого спілкування з українським президентом він зрозумів, що "Зеленський і Україна не мають іншого вибору, окрім як продовжувати боротьбу". "Але у нас такий вибір є: ми можемо або допомогти Україні, або канути в забуття історії, дозволивши Путіну продовжувати завоювання", - сказав фінський політик.

Президент Фінляндії Александер Стубб у президент України Володимир Зеленський зустрілися у Києві 3 квітня Фото: Vesa Moilanen/Lehtikuva/dpa/picture alliance

Коментуючи заяву глави Пентагону Ллойда Остіна, який закликав Україну не атакувати нафтопереробні підприємства Росії, оскільки "це може вплинути на глобальні енергетичні ринки", президент Фінляндії дав зрозуміти, що не поділяє цю позицію США. "Питання цін на нафту - не з розряду тих, які викликають мої побоювання. Ціна порятунку життів українців - ось те, що мене турбує", - сказав Стубб. Він також додав, що надаючи Україні зброю та боєприпаси, західні партнери "не мають ілюзій і розуміють, для чого ця зброя буде використовуватися".

Фінляндія завжди жила з відчуттям навислої загрози

Рік тому Фінляндія вступила до НАТО, завершивши 75-річний період свого нейтралітету. Протягом холодної війни нейтральний статус Фінляндії "був необхідністю, а не вибором доброї волі". "Ми були змушені зробити предметом компромісу свої цінності, бо жили поряд з імперіалістичним та експансіоністським сусідом" (СРСР - Ред.),-  пояснив президент Фінляндії.

Але і після розпаду Радянського Союзу почуття "потенційної загрози" у фінів не зникло і вони "розуміли, що мають бути завжди готові". Тому Фінляндія постійно займалася зміцненням своєї національної оборони. За словами Стубба, 900 тисяч чоловіків та жінок у країні пройшли строкову військову службу, 280 тисяч можуть бути мобілізовані у разі війни, а на своїх складах Фінляндія має значний запас зброї та військової техніки.

У новій стратегічній концепції НАТО, прийнятій у червні 2022 року,Росія визначається як головна та безпосередня загроза для країн-членів організації. А після вступу Фінляндії до НАТО кордон Альянсу з Росією подвоївся. "Наші сили пройшли підготовку у складних умовах півночі, у нас розроблена всебічна концепція безпеки, ми маємо передові технології, і готові привнести все це до НАТО", - заявив Стубб.

Але для того, щоб колективна оборона та безпека були по-справжньому ефективними, громадянам європейських країн необхідно змінити спосіб мислення. Наприклад, у Фінляндії 80 відсотків населення готове захищати свою країну. Фіни розуміють значення оборони та безпеки, "бо загроза Росії існувала для них завжди". Але ж оборона - це проблема не лише для держав, які межують з Росією. "Ми повинні зробити так, щоб люди хотіли захищати свою країну, а для цього потрібно показати, що наші демократії та наші ідеали варті того, щоб за них боротися", - заявив Стубб.

Фінляндія цілковито закриває кордон із Росією

01:16

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW