1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаПольща

Президент Польщі показав "антиукраїнське обличчя"?

27 серпня 2025 р.

Кароль Навроцький наклав вето на продовження закону про допомогу біженцям з України. У польських ЗМІ пишуть про "антиукраїнське обличчя" президента Польщі, а також про його спроби створити альтернативний центр влади.

Новий президент Польщі Кароль Навроцький
Новий президент Польщі Кароль НавроцькийФото: Kuba Stezycki/REUTERS

Час для гучної заяви, схоже, був обраний не випадково: у понеділок, 25 серпня, наступного дня після Дня незалежності України, президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що наклав вето на закон про продовження соціальних пільг українським біженцям у країні. Закон мав забезпечити їм різноманітну підтримку - в тому числі, дитячі виплати та фінансову допомогу - до березня 2026 року. Чинні правила закінчуються в кінці вересня.

"(Дитяча виплата. - Ред.) "800+" має надаватися тільки тим українцям, які працюють у Польщі", - заявив Навроцький на пресконференції у Варшаві. Польський лідер мав на увазі держпрограму "Rodzina 800+", за якою сім'ї іноземців можуть отримувати 800 злотих (188 євро) на місяць на кожну дитину. За словами Навроцького, в системі охорони здоров'я українці й так перебувають у привілейованому становищі, оскільки отримують лікування незалежно від того, чи працюють вони і чи роблять внески в систему медичного страхування. "У власній країні до громадян Польщі застосовуються більш суворі правила, ніж до наших гостей з України. Я з цим не згоден", - підкреслив президент і повторив гасло зі своєї недавньої виборчої кампанії: "Польща передусім, поляки передусім".

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року близько мільйона українців знайшли притулок у сусідній Польщі, більшість із них - жінки та діти. Вето президента поставило чинний уряд Дональда Туска в скрутне становище: кабінет міністрів тепер повинен знайти альтернативні варіанти підтримки біженців з України.

Перед урядом Дональда Туска зараз стоять непрості завданняФото: Pawel Supernak/Avalon/picture alliance

Навроцький: Настрої в Польщі змінилися

Мотивуючи своє рішення, Навроцький заявив, що фінансова і суспільна ситуація в Польщі за останні три з половиною роки кардинально змінилася - а це робить необхідним внесення коректив і в політику. Президент анонсував власний законопроєкт, в якому будуть заново врегульовані соціальні виплати та медичне обслуговування. Також планується посилення умов отримання польського громадянства та покарань за нелегальний перетин кордону. При цьому польський президент запевнив, що підтримка України в конфлікті з Росією залишається "стратегічною і геополітичною метою" Польщі.

"Навроцький показав своє антиукраїнське обличчя", - прокоментувало одне з відомих польських видань Gazeta Wyborcza у вівторок, 26 серпня. За словами оглядача Романа Імельського, президент хоче таким чином продемонструвати близькість до антиукраїнських націоналістів.

9 липня 2023 року тодішній президент Польщі Анджей Дуда та президент України Володимир Зеленський вшанували пам'ять жертв Волинської трагедіїФото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance

Нагадування про Волинську трагедію

Доктор історичних наук Навроцький також запропонував прирівнятисимволіку Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери та її військового крила - Української повстанської армії (УПА) - до символіки нацистів і комуністів, а також заборонити її демонстрацію в Польщі.

У 1943 році УПА розгорнула на Волині - території, яка до Другої світової війни належала Польщі, а після нападу нацистської Німеччини на СРСР у 1941 році була окупована німцями, - боротьбу проти місцевого польського населення з метою етнічної чистки. Кількість поляків, які загинули від рук УПА, оцінюється приблизно в 100 тисяч осіб. В Україні Бандера визнаний національним героєм, який виступав за незалежність країни і чинив опір її радянізації, тоді як у Польщі він вважається відповідальним за Волинську трагедію. Дії поляків у відповідь призвели тоді до загибелі 15-25 тисяч українців.

Україна без інтернету від Starlink - через Навроцького?

Віцепрем'єр і міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський попередив, що президентське вето також може поставити під загрозу фінансування супутникового інтернету для України. Польща щорічно оплачує постачання Україні послуг зв'язку Starlink американського підприємця Ілона Маска на суму 43 млн євро. Продовження закону в Польщі забезпечило б продовження цього фінансування. Своїм рішенням президент створює ситуацію, за якої в Україні "де-факто відключать інтернет" - у школах, лікарнях і навіть у податкових інспекціях. "Я не можу уявити кращого подарунка для армії Путіна, ніж відключення інтернету в Україні", - заявив Гавковський у мережі X.

Уканцелярії президента Польщі, втім, цю інформацію спростували. Вето Навроцького не відключає Starlink для України, підкреслили там, звинувативши Гавковського в поширенні маніпуляцій і дезінформації в мережі.

Українські військові встановлюють антени Starlink у Херсоні для доступу до інтернету, 13 листопада 2022 року Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance

Українці сприяють економічному зростанню в Польщі

"Кароль Навроцький зруйнував усю систему (допомоги українським біженцям. - Ред.). Це може мати катастрофічні наслідки для ринку праці, для тисяч польських компаній, а також для відносин з нашими сусідами. Ми можемо втратити сотні тисяч працівників", - прокоментував оглядач Богуслав Хработа в польській газеті Rzeczpospolita.

Згідно зі звітом державного банку BGK, дитячі виплати для українських сімей обходяться в 2,8 млрд злотих (близько 600 млн євро), тоді як сплачені українцями податки і соціальні внески становлять 15,1 млрд злотих (близько 3,5 млрд євро). Завдяки українцям ВВП Польщі щорічно збільшується додатково на 0,5-2,4 відсотка.

Незважаючи на економічну вигоду, ставлення до українських біженців у Польщі через три з половиною роки після нападу Росії на Україну справді змінилося. Згідно з дослідженням Центру Мерошевського, проведеного наприкінці 2024 року, 51 відсоток опитаних вважали соціальну допомогу, що виплачується українцям, надмірною, лише 5 відсотків - недостатньою. Група дослідників Варшавського університету в лютому 2025 року повідомила, що 96 відсотків респондентів виступають за скорочення фінансової допомоги біженцям.

Українські біженці прибувають на вокзал у Перемишлі в лютому 2022 рокуФото: Borja Sanchez/Agencia EFE/IMAGO

Кароль Навроцький почав виконувати обов'язки президента Польщі 6 серпня. Оглядачі зауважують, що він взяв курс на перетворення президентської канцелярії, де ключові позиції займають політики опозиційної правоконсервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), на альтернативний центр влади в країні. Його мета - максимально послабити уряд Туска, щоб забезпечити ПіС повернення до влади, ймовірно разом з ультраправою партією "Конфедерація", у 2027 році.

Зустріч європейців з Трампом - без Польщі

Гострий конфлікт між урядом і президентом Польщі торкнувся вже і зовнішньої політики, де у глави польської держави є законодавчо закріплена роль. Перед зустріччю європейських лідерів, представників ЄС і президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом 18 серпня співробітники Навроцького намагалися переконати американську сторону запросити від Польщі на саміт у Білому домі саме президента, а не прем'єра Туска. У підсумку на зустрічі взагалі не було польського представника.

Цю прогалину Навроцький тепер має намір заповнити візитом до Вашингтону 3 вересня. Як підкреслює президент, першу закордонну поїздку він здійснить до Дональда Трампа, якого вважає зразком для наслідування.

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW