Президент Німеччини закликав громадян до згуртованості
Наталія Корольова | Ольга Журавльова
24 грудня 2021 р.
Звертаючись до співгромадян на Різдво, президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав їх до єднання в умовах пандемії коронавірусу.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр традиційно звернувся до громадян з нагоди РіздваФото: Michael Sohn/AP Photo/picture alliance
Реклама
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) закликає громадян країни до згуртованості в умовах зростання соціальної напруги через кризу, викликану пандемію коронавірусу.
"В умовах демократії ми не зобов'язані дотримуватися єдиної думки. Але, будь ласка, давайте пам'ятати про те, що ми - одна країна! Ми повинні мати змогу дивитися одне одному в очі й після пандемії. І ми хочемо жити разом також після пандемії", - йдеться у його традиційному різдвяному зверненні до громадян.
За розсудливість та відповідальність
Штайнмаєр визнає, що в ситуації, яка склалася, є місце конфліктам, почуттю невизначеності та страхам, і нікому не заборонено про це говорити. "Вирішальним фактором є те, як ми говоримо про це - у сім'ї, у колі друзів, на публіці. Ми відчуваємо, що за два роки поширюється розчарування, роздратування, відчуження і, на жаль, навіть відкрита агресія", - наголошує він.
При цьому президент дякує усім громадянам, які впродовж минулих місяців виявляли розсудливість та відповідальність. До відповідальності він закликає й кожну окрему людину. "Держава не може одягнути за нас захисну маску, не може зробити за нас щеплення. Ні, це залежить від нас, від кожної людини", - каже Штайнмаєр.
Як зазначає глава німецької держави, суспільство має прийти до нового розуміння того, що таке довіра, свобода та відповідальність: "Свобода - це гучний протест проти будь-якого правила? А чи не означає часом свобода також, що необхідно обмежувати себе заради захисту свободи інших?".
У цьому контексті він звертає увагу на проблему захисту клімату. "І тут теж не буде однієї правильної відповіді, яка б переконала всіх. Натомість нам доведеться знову і знову приходити до розуміння. І я впевнений: ми зможемо дійти згоди", - говорить президент.
За солідарність та підтримку нужденних
Озираючись на 2021 рік, що минає, Штайнмаєр згадує про такі руйнівні катаклізми, як повені, що сталися влітку на заході і півдні Німеччини. Також він згадує про військовослужбовців, які повернулися додому з Афганістану, і про людей, які залишилися в цій країні. Президент ФРН висловлює стурбованість у зв'язку з ситуацією й в інших кризових регіонах, у тому числі через нинішню ситуацію на сході Європи.
Одночасно Штайнмаєр згадує і про те, що давало надію. "Я думаю про величезну солідарність з постраждалими від повені, про пожертви і, перш за все, про велику активну допомогу. Я думаю про багатьох людей - молодих і не дуже молодих, - які віддані справі захисту довкілля та клімату", - ділиться він своїми думками.
З надією на новий уряд
У зверненні президент згадує також і про німецьких виборців, які взяли участь у нещодавніх парламентських виборах. Зараз багато людей з цікавістю і надією спостерігають за новим федеральним урядом, який планує багато зробити для країни, зазначається у підсумку традиційного різдвяного звернення Штайнмаєра.
Новий уряд Німеччини
8 грудня Олафа Шольца було затверджено новим канцлером Німеччини. Решта членів його уряду також склала присягу. Хто ж увійшов до нового уряду Німеччини?
Фото: dpa/picture alliance
Олаф Шольц замінив Анґелу Меркель на посаді канцлера ФРН
Соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) став наступником канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). 63-річний Шольц - досвідчений політик, в уряді Меркель він був міністром фінансів, а раніше - бургомістром Гамбурга.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Вольфґанґ Шмідт
Вольфґанґ Шмідт (Wolfgang Schmidt) із СДПН очолив відомство федерального канцлера. Подейкують, що ніхто інший не знає майбутнього главу уряду Олафа Шольца так добре, як він. Вже 20 років ці два уродженці Гамбурга працюють разом. 51-річний Шмідт вірив, що Шольц може стати канцлером, коли багато хто про це навіть не думав.
Фото: Kay Nietfeld/picture alliance/dpa
Карл Лаутербах
Один із головних сюрпризів у новому Кабінеті міністрів ФРН - поява в ньому 58-річного Карла Лаутербаха (Karl Lauterbach). Соціал-демократ, лікар за освітою, за час пандемії став одним із медійних символів боротьби з коронавірусом, виступаючи у десятках ток-шоу з порадами та поясненнями. Спочатку його призначення на цю посаду не планувалося.
Фото: picture alliance/dpa
Крістіне Ламбрехт
Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) зі СДПН у старому уряді була міністеркою юстиції. Тепер вона очолила міноборони. 56-річній юристці дісталося міністерство, яке в Німеччині вважається одним із найбільш непростих. За нової міністерки закордонні місії Бундесверу піддаватимуться систематичній оцінці. Ламбрехт - третя жінка на чолі міноборони ФРН.
Фото: Hannibal Hanschke/REUTERS
Губертус Гайль
До нового уряду увійшов 49-річний соціал-демократ Губертус Гайль (Hubertus Heil), який очолив міністерство праці ФРН. Аналогічну посаду він обіймав у попередньому уряді Анґели Меркель.
Фото: Uwe Koch/Eibner-Pressefoto/picture alliance
Клара Ґейвіц
Клара Ґейвіц (Klara Geywitz) очолила новостворене міністерство будівництва та житла. У планах уряду - будівництво 400 тисяч квартир щорічно. 45-річна уродженка Бранденбурга багато років брала активну участь у місцевій та державній політиці. Вона - заступниця голови регіонального відділення Соціал-демократичної партії Німеччини. Канцлер Шольц бачить у ній "дуже великий талант".
Фото: Reuters/A. Hilse
Ненсі Фезер
Міністерство внутрішніх справ уперше очолила жінка. 51-річна адвокатка Ненсі Фезер (Nancy Faeser) родом із Гессена, де була лідеркою регіонального відділення СДПН та головою парламентської фракції у ландтазі. Фезер хоче зосередитись на боротьбі з правим екстремізмом і вже пообіцяла суттєво підвищити рівень оснащення поліції. Люди мають право на безпеку у країні, заявила вона.
Фото: Hannibal Hanschke/REUTERS
Свенья Шульце
53-річна Свенья Шульце (Svenja Schulze) із СДПН раніше була міністеркою довкілля, а тепер очолила міністерство економічного співробітництва та розвитку. "Глобальні питання завжди цікавили мої думки", - сказала Шульце на презентації Кабінету. За її словами, вона впевнено почувається на міжнародній арені.
Фото: Toni Kretschmer/BMU/dpa/picture alliance
Крістіан Лінднер
Крістіан Лінднер (Christian Lindner) отримав одну із ключових посад у новому Кабінеті. Він очолив міністерство фінансів - ця посада вважається у федеральному уряді другою за важливістю після канцлера. 42-річний політик з 2013 року є головою ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП).
Ще один ліберал, який увійшов до нового уряду, - 44-річний юрист Марко Бушманн (Marco Buschmann). Він обійняв посаду міністра юстиції. Бушманн добре знає партію, він брав участь у її реформуванні після того, як ВДП не пройшла до Бундестагу на виборах 2013 року. Останні чотири роки Бушманн був головою фракції ВДП у Бундестазі.
Міністерський пост отримав й генеральний секретар ВДП 51-річний Фолькер Віссінґ (Volker Wissing). Він став міністром транспорту та цифрової інфраструктури. Віссінґ уже знайомий з роботою у складі коаліції з Зеленими та соціал-демократами. У Рейнланд-Пфальці він був членом уряду за участю цих партій.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Беттіна Штарк-Вацінґер
Четвертою міністеркою нового уряду від ВДП стала Беттіна Штарк-Вацінґер (Bettina Stark-Watzinger), яка очолила міністерство освіти та науки. Останні чотири роки вона була депутаткою Бундестагу. Під час передвиборчої кампанії Штарк-Вацінґер приділяла багато уваги темі освіти, закликала до "фундаментальної зміни системи".
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Анналена Бербок
Співголова Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) була кандидаткою у канцлери та мала непогані шанси обійняти цю посаду. Досягти цієї мети їй не вдалося, проте Зелені покращили результат порівняно з виборами 2017 року. Бербок стала міністеркою закордонних справ. Таким чином вона є другою представницею Зелених на чолі МЗС після Йошки Фішера, який очолював це відомство з 1998-го до 2005 року.
Фото: Bernd Settnik/picture alliance/dpa
Роберт Габек
Роберт Габек (Robert Habeck) з 2018 року є співголовою партії Зелених. 52-річний філософ та колишній міністр в уряді землі Шлезвіг-Гольштейн очолив заново створене міністерство економіки та захисту клімату. Окрім того, Габек став віцеканцлером.
Фото: Reuhl/Fotostand/picture alliance
Джем Ездемір
Колишній співголова партії Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir) очолив міністерство сільського господарства. Цьому рішенню передувала запекла боротьба за міністерські портфелі серед Зелених. Її програв голова фракції Зелених у Бундестазі Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) із лівого крила партії. Ездемір став першим членом федерального уряду, який має турецьке походження.
Фото: Getty Images/AFP/J. MacDougall
Штеффі Лемке
Головою міністерства охорони навколишнього середовища, безпеки ядерних реакторів та захисту споживачів стала Штеффі Лемке (Steffi Lemke). З 2002-го до 2013 року вона була федеральною виконавчою секретаркою партії Зелених. За професією Лемке - інженерка-агрономка. У Бундестазі 53-річна політикиня зі Східної Німеччини приділяла особливу увагу боротьбі за захист морів від забруднення.
Фото: Hendrik Schmidt/picture alliance/dpa
Анне Шпіґель
Ще одна представниця Зелених, Анне Шпігель (Anne Spiegel), очолила міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді. Вона добре знайома з цією тематикою, оскільки керувала подібним міністерством у Рейнланд-Пфальці. 40-річну Шпіґель відносять до представників лівого крила Зелених.
Фото: Armando Babani/AFP
Клаудія Рот
Клаудія Рот (Claudia Roth) стала міністеркою з питань культури та ЗМІ. 66-річна Рот у минулому двічі була співголовою партії Зелених і досі є однією із найвідоміших її представниць у країні. З 2013 року вона обіймає посаду віцеголови Бундестагу. У молодості Рот була менеджеркою анархістського музичного гурту Ton Steine Scherben.