Президент Шрі-Ланки втік з країни на тлі протестів
Тетяна Кирилюк
13 липня 2022 р.
У середу, 13 липня, президент Шрі-Ланки Готабая Раджапакса мав оголосити, що залишає посаду через економічну кризу, що охопила країну, та протести, що виникли як наслідок.
Протест біля офісу президента Шрі-Ланки у КоломбоФото: Eranga Jayawardena/AP Photo/picture alliance
Реклама
Президент Шрі-Ланки Готабая Раджапакса вранці у середу, 13 липня, втік з країни за кілька годин до того, як мав оголосити про відставку через протести, що охопили країну на тлі економічної кризи.
Раджапакса разом із дружиною та двома охоронцями вилетіли військовим літаком Антонов-32 до столиці Мальдів - Мале, пише AFP.
Сьогодні президент Шрі-Ланки мав залишити посаду для "мирного забезпечення передачі влади" в країні. Офіційно його строк перебування на посаді завершується у 2024 році. Напередодні прем'єр-міністр Шрі-Ланки Раніл Вікрамасінгхе заявив, що теж піде у відставку щойно буде сформований новий уряд.
Парламент країни мав обрати нового президента наступного тижня, втім напередодні зіткнувся з проблемою формування нового складу уряду, який зміг би вивести країну з політичної та економічної кризи.
Протести на Шрі-Ланці
Шрі-Ланка з 22 мільйонами населенням переживає економічну кризу. Протягом останніх місяців у країні відбуваються відключення електроенергії, виникли проблеми з паливом і стрімко зростає інфляція.
Уряд не може фінансувати основні імпортні товари, зокрема харчові продукти, паливо та ліки. За даними влади, країна стала неплатоспроможною. Прем'єр-міністр заявив, що країна скотиться у глибоку рецесію та продовжить відчувати фінансові труднощі й у 2023 році.
Через це на Шрі-Ланці вже кілька місяців поспіль тривають протести. 9 липня тисячі демонстрантів увірвалися до резиденції президента, вимагаючи його відставки. Раджапакса залишив резиденцію до того, як учасники акції проникли всередину. Приватний будинок прем'єр-міністра протестувальники спалили.
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
