У країні тривають протести через незадовільну економічну ситуацію. Лідери партій Шрі-Ланки вважають, що президент Готабая Раджапакса та прем'єр Раніл Вікрамасінгхе мають піти у відставку.
Реклама
Президент Шрі-Ланки Готабая Раджапакса найближчими днями піде у відставку. Про це у суботу, 9 липня, заявив спікер парламенту Махінда Япа Абейвардена. Глава держави залишить свою посаду 13 липня з метою "мирного забезпечення передачі влади", пояснив Абейвардена.
Раніше у суботу прем'єр-міністр Шрі-Ланка Раніл Вікрамасінгхе заявив, що готовий залишити свою посаду на вимогу партійних лідерів. За кілька годин до цього Вікрамасінгхе скликав екстрене засідання лідерів партій у зв'язку з протестами, які виникли через незадовільну економічну ситуацію в країні. Політики вимагали, аби й президент, і прем'єр пішли у відставку.
Тимчасовим президентом може стати спікер парламенту
Як повідомив лідер партії "Мусульманський конгрес Шрі-Ланки" Абдул Рауф Хакім агенції AP за результатами зустрічі, лідери політичних сил погодились, що тимчасовим президентом країни має стати спікер парламенту Махінда Япа Абейвардена.
Водночас прем'єр-міністр Вікрамасінгхе заявив, що залишить свою посаду, коли сторони домовляться про формування нового уряду.
У суботу в Коломбо відбулися багатотисячні акції протесту. Демонстранти прорвали барикади поліції та увірвалися на територію резиденції глави держави із вимогами про його відставку. Частина протестувальників потрапила до будівлі. Як повідомляли ЗМІ, Готабая Раджапакса залишив резиденцію до того, як учасники акції проникли всередину.
Наразі протестувальники залишаються у президентській резиденції та, за повідомленням AP, збираються перебувати там до відставки лідерів країни.
Міжнародний валютний фонд (МВФ), який вів переговори з урядом Шрі-Ланки про можливу фінансову допомогу для подолання економічної кризи, заявив у неділю, 10 липня, що уважно стежить за ситуацією. "Ми сподіваємось на вирішення поточної ситуації, яка дозволить відновити наш діалог з програми, яку підтримує МВФ", - цитує заяву кредитора Reuters.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.