Президента ФРН Штайнмаєра переобрали на другий термін
Євген Жуков | Ольга Журавльова
13 лютого 2022 р.
Чинного главу держави Штайнмаєра підтримали всі найбільші партії Німеччини. Тож він набрав у Федеральних зборах абсолютну більшість голосів уже у першому турі голосування.
Реклама
Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) переобрали на посаду президента ФРН на другий термін. У неділю, 13 лютого, за його кандидатуру проголосувала переважна кількість членів Федеральних зборів, які збираються спеціально для виборів глави держави.
Перемога у першому турі
Як і очікувалося, 66-річний Штайнмайєр здобув перемогу вже в першому турі, його підтримували всі найбільші політичні сили - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), "Союз 90/"зелені" та Вільна демократична партія (ВДП), що входять до урядової коаліції, а також консервативний блок ХДС/ХСС. Всі ці партії мають більшість у Федеральних зборах.
Федеральні збори, які скликаються виключно для того, щоб обрати нового президента, складаються на одну половину з депутатів Бундестагу, а на другу - з виборців, відряджених до Берліна усіма 16 земельними парламентами (ландтагами). Це можуть бути як місцеві депутати та політики локального рівня, так і відомі люди з інших областей: громадські діячі, спортсмени, музиканти та інші. Цього року у голосуванні у Федеральних зборах взяли участь 1472 виборщики.
Крім Штайнмайєра у виборах брали участь ще три кандидати: медик з Майнца Ґерхард Траберт (Gerhard Trabert), якого висунула Ліва партія, економіст Макс Отте (Max Otte) від "Альтернативи для Німеччини" та астрофізик Штефані Ґебауер (Stefanie Gebauer) від партії "Вільні виборці".
Виходець із робітничої родини Франк-Вальтер Штайнмайєр народився 5 січня 1956 року в місті Детмольд у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Кар'єра політика почалася в команді майбутнього канцлера Ґерхарда Шредера (Gerhard Schröder) - Штайнмайєр керував його офісом, коли Шредер обіймав посаду прем'єр-міністра Нижньої Саксонії. Після того як Шредер став канцлером ФРН, Штайнмайєр переїхав з ним до Берліна, де спочатку працював статс-секретарем у відомстві федерального канцлера, а пізніше очолив це відомство.
З 2005 року Штайнмайєр обіймав посаду міністра закордонних справ Німеччини у коаліційному уряді ХДС/ХСС та СДПН. У 2007 році обійняв посаду віцеканцлера ФРН. Після парламентських виборів 2009 року був головою фракції СДПН у Бундестазі. А після парламентських виборів 2013 року знову очолював міністерство закордонних справ ФРН. У 2017 був обраний федеральним президентом Німеччини, змінивши на цій посаді Йоахіма Ґаука (Joachim Gauck).
Президентом ФРН може стати будь-який громадянин Німеччини, який досяг 40-річного віку і має виборче право. Президента обирають на п'ять років, переобиратися на цю посаду можна лише один раз.
Штайнмаєр: немає німецького патріотизму без тріщин (08.05.2020)
00:53
Новий уряд Німеччини
8 грудня Олафа Шольца було затверджено новим канцлером Німеччини. Решта членів його уряду також склала присягу. Хто ж увійшов до нового уряду Німеччини?
Фото: dpa/picture alliance
Олаф Шольц замінив Анґелу Меркель на посаді канцлера ФРН
Соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) став наступником канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). 63-річний Шольц - досвідчений політик, в уряді Меркель він був міністром фінансів, а раніше - бургомістром Гамбурга.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Вольфґанґ Шмідт
Вольфґанґ Шмідт (Wolfgang Schmidt) із СДПН очолив відомство федерального канцлера. Подейкують, що ніхто інший не знає майбутнього главу уряду Олафа Шольца так добре, як він. Вже 20 років ці два уродженці Гамбурга працюють разом. 51-річний Шмідт вірив, що Шольц може стати канцлером, коли багато хто про це навіть не думав.
Фото: Kay Nietfeld/picture alliance/dpa
Карл Лаутербах
Один із головних сюрпризів у новому Кабінеті міністрів ФРН - поява в ньому 58-річного Карла Лаутербаха (Karl Lauterbach). Соціал-демократ, лікар за освітою, за час пандемії став одним із медійних символів боротьби з коронавірусом, виступаючи у десятках ток-шоу з порадами та поясненнями. Спочатку його призначення на цю посаду не планувалося.
Фото: picture alliance/dpa
Крістіне Ламбрехт
Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) зі СДПН у старому уряді була міністеркою юстиції. Тепер вона очолила міноборони. 56-річній юристці дісталося міністерство, яке в Німеччині вважається одним із найбільш непростих. За нової міністерки закордонні місії Бундесверу піддаватимуться систематичній оцінці. Ламбрехт - третя жінка на чолі міноборони ФРН.
Фото: Hannibal Hanschke/REUTERS
Губертус Гайль
До нового уряду увійшов 49-річний соціал-демократ Губертус Гайль (Hubertus Heil), який очолив міністерство праці ФРН. Аналогічну посаду він обіймав у попередньому уряді Анґели Меркель.
Фото: Uwe Koch/Eibner-Pressefoto/picture alliance
Клара Ґейвіц
Клара Ґейвіц (Klara Geywitz) очолила новостворене міністерство будівництва та житла. У планах уряду - будівництво 400 тисяч квартир щорічно. 45-річна уродженка Бранденбурга багато років брала активну участь у місцевій та державній політиці. Вона - заступниця голови регіонального відділення Соціал-демократичної партії Німеччини. Канцлер Шольц бачить у ній "дуже великий талант".
Фото: Reuters/A. Hilse
Ненсі Фезер
Міністерство внутрішніх справ уперше очолила жінка. 51-річна адвокатка Ненсі Фезер (Nancy Faeser) родом із Гессена, де була лідеркою регіонального відділення СДПН та головою парламентської фракції у ландтазі. Фезер хоче зосередитись на боротьбі з правим екстремізмом і вже пообіцяла суттєво підвищити рівень оснащення поліції. Люди мають право на безпеку у країні, заявила вона.
Фото: Hannibal Hanschke/REUTERS
Свенья Шульце
53-річна Свенья Шульце (Svenja Schulze) із СДПН раніше була міністеркою довкілля, а тепер очолила міністерство економічного співробітництва та розвитку. "Глобальні питання завжди цікавили мої думки", - сказала Шульце на презентації Кабінету. За її словами, вона впевнено почувається на міжнародній арені.
Фото: Toni Kretschmer/BMU/dpa/picture alliance
Крістіан Лінднер
Крістіан Лінднер (Christian Lindner) отримав одну із ключових посад у новому Кабінеті. Він очолив міністерство фінансів - ця посада вважається у федеральному уряді другою за важливістю після канцлера. 42-річний політик з 2013 року є головою ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП).
Ще один ліберал, який увійшов до нового уряду, - 44-річний юрист Марко Бушманн (Marco Buschmann). Він обійняв посаду міністра юстиції. Бушманн добре знає партію, він брав участь у її реформуванні після того, як ВДП не пройшла до Бундестагу на виборах 2013 року. Останні чотири роки Бушманн був головою фракції ВДП у Бундестазі.
Міністерський пост отримав й генеральний секретар ВДП 51-річний Фолькер Віссінґ (Volker Wissing). Він став міністром транспорту та цифрової інфраструктури. Віссінґ уже знайомий з роботою у складі коаліції з Зеленими та соціал-демократами. У Рейнланд-Пфальці він був членом уряду за участю цих партій.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Беттіна Штарк-Вацінґер
Четвертою міністеркою нового уряду від ВДП стала Беттіна Штарк-Вацінґер (Bettina Stark-Watzinger), яка очолила міністерство освіти та науки. Останні чотири роки вона була депутаткою Бундестагу. Під час передвиборчої кампанії Штарк-Вацінґер приділяла багато уваги темі освіти, закликала до "фундаментальної зміни системи".
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Анналена Бербок
Співголова Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) була кандидаткою у канцлери та мала непогані шанси обійняти цю посаду. Досягти цієї мети їй не вдалося, проте Зелені покращили результат порівняно з виборами 2017 року. Бербок стала міністеркою закордонних справ. Таким чином вона є другою представницею Зелених на чолі МЗС після Йошки Фішера, який очолював це відомство з 1998-го до 2005 року.
Фото: Bernd Settnik/picture alliance/dpa
Роберт Габек
Роберт Габек (Robert Habeck) з 2018 року є співголовою партії Зелених. 52-річний філософ та колишній міністр в уряді землі Шлезвіг-Гольштейн очолив заново створене міністерство економіки та захисту клімату. Окрім того, Габек став віцеканцлером.
Фото: Reuhl/Fotostand/picture alliance
Джем Ездемір
Колишній співголова партії Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir) очолив міністерство сільського господарства. Цьому рішенню передувала запекла боротьба за міністерські портфелі серед Зелених. Її програв голова фракції Зелених у Бундестазі Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) із лівого крила партії. Ездемір став першим членом федерального уряду, який має турецьке походження.
Фото: Getty Images/AFP/J. MacDougall
Штеффі Лемке
Головою міністерства охорони навколишнього середовища, безпеки ядерних реакторів та захисту споживачів стала Штеффі Лемке (Steffi Lemke). З 2002-го до 2013 року вона була федеральною виконавчою секретаркою партії Зелених. За професією Лемке - інженерка-агрономка. У Бундестазі 53-річна політикиня зі Східної Німеччини приділяла особливу увагу боротьбі за захист морів від забруднення.
Фото: Hendrik Schmidt/picture alliance/dpa
Анне Шпіґель
Ще одна представниця Зелених, Анне Шпігель (Anne Spiegel), очолила міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді. Вона добре знайома з цією тематикою, оскільки керувала подібним міністерством у Рейнланд-Пфальці. 40-річну Шпіґель відносять до представників лівого крила Зелених.
Фото: Armando Babani/AFP
Клаудія Рот
Клаудія Рот (Claudia Roth) стала міністеркою з питань культури та ЗМІ. 66-річна Рот у минулому двічі була співголовою партії Зелених і досі є однією із найвідоміших її представниць у країні. З 2013 року вона обіймає посаду віцеголови Бундестагу. У молодості Рот була менеджеркою анархістського музичного гурту Ton Steine Scherben.