Президент України Володимир Зеленський хоче прирівняти корупцію до державної зради. Він пропонує, аби це правило поширювалося на час дії воєнного стану в країні. Про це він сказав в інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук, що вийшло в ефірі національного телемарафону. За словами президента, законопроєкт з його пропозиціями найближчим часом надійде на розгляд Верховної Ради. "Я думаю, що це буде дуже серйозний інструмент для того, щоб навіть не думали. Але це не розстріл, це не сталінізм, це якщо є докази - людина має бути за ґратами", - сказав Зеленський.

Прості рішення для подолання корупції?

Як свідчать останні соціологічні опитування, українці демонструють дедалі більше невдоволення через корупцію. 89 відсотків українців вважають корупцію другою за рівнем значущості проблемою після повномасштабної війні Росії проти України, засвідчило, зокрема, опитування, проведене нещодавно Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення програми сприяння громадській активності "Долучайся!" (USAID Engage). Головним і найсерйознішим при цьому типом корупції, на думку 81 відсотка українців, є політична корупція.

Такі результати обумовлені перманентними корупційними скандалами за участю представників влади в умовах війни, прокоментував у розмові з DW голова антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський. "Бачучи й розуміючи обурення суспільства цими всіма корупційними скандалами, Володимир Зеленський реагує у своєму стилі простих рішень - треба зробити жорсткішим покарання для корупціонерів, бо вони держзрадники. Тим часом юристи в його команді з Офісу президента очевидно намагаються використати це на свою користь - розмити відповідальність НАБУ та СБУ, а потім у ручному режимі диригувати корупційними справами", - припускає Гліб Каневський.

Цього побоюються й у Центрі протидії корупції. Там вважають, що обіцяючи задовольнити суспільний запит на боротьбу з корупцією у воєнний час Офіс президента отримує ручний інструмент політичної розправи, при цьому звільняючи від відповідальності "своїх". "На практиці це означатиме колапс антикорупційної системи. Як свідчать джерела Центру протидії корупції, законопроєкт надасть право розслідувати такі справи контрольованому з Офісу президента СБУ. Це дозволить передавати до служби справи топ-корупції НАБУ та зведе до нуля виключну юрисдикцію НАБУ", - йдеться у заяві Центру протидії корупції, розміщеній на його сайті.

Читайте також: Фактор корупції. Як ЄС контролює фінансування України?

До чого тут Служба безпеки України?

Відповідно до статті 111 Кримінального кодексу України, державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. За вчинення таких дій передбачена кримінальна відповідальність - позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення. За українським законодавством державна зрада це злочин, який має розслідувати Служба безпеки України.

У Кримінально процесуальному кодексі України та в ряді профільних законів чітко регламентується діяльність і підслідність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Це ті державні інституції, які, відповідно до законодавства, займаються корупційними злочинами від моменту їх виявлення й до моменту винесення вироку.

Що саме Володимир Зеленський хоче змінити у законодавстві, аби прирівняти корупцію до державної зради поки що не відомо. На момент виходу матеріалу тексту президентського законопроєкту не було оприлюднено.

"У нас є перелік антикорупційних законів і статей у кодексах, за якими працює НАБУ, САП і ВАКС і якщо зараз ці статі й відповідальність почнуть розмивати між антикорупційними органами і СБУ, то у нас почнеться знову те, що було на початку роботи антикорупційних органів, коли були сутички між слідчими СБУ і детективами НАБУ у різних справах, а СБУ втручалася в справи НАБУ", - каже Гліб Каневський. Він вважає, що розмивання відповідальності за розслідування корупційних справ є одним з найголовніших ризиків стабільності антикорупційної системи, яку ретельною вибудовували в Україні протягом багатьох років.

В антикорупційній організації Transparency International Ukraine переконані, що прирівняння корупції до державної зради в Україні на час дії воєнного стану - дуже погана ідея. Адже СБУ вже розслідувала корупційні злочини з моменту здобуття незалежності - впродовж 23 років. І у 2013 році Україна мала найгріші показники в Індексі сприйняття корупції. "Також виникають застереження стосовно здатності СБУ уникати впливу, в тому числі з боку президентської вертикалі. Тому аполітичність її розслідувань може бути під питанням", - йдеться в заяві організації.

Читайте також: Справа Борисова, або Як унеможливити корупцію під час мобілізації?

Корупціонери можуть взагалі уникнути покарання

Експерти вважають, що апелювання з боку президента до посилення кримінальної відповідальності, яка передбачена за державну зраду, є необґрунтованим, якщо не буде гарантована невідворотність покарання для корупціонерів. Вони вказують на те, що натомість у випадку з СБУ, через специфіку роботи цього правоохоронного органу і його закритість, невідворотність покарання для корупціонерів під великим питанням.

"Якщо ми не готові, щоб невідворотність покарання працювала в боротьбі з корупцією, то байдуже, яке покарання буде: чи довічне, чи ув'язнення, чи конфіскація, коли посадовці розумітимуть, що можуть вийти безкарними з цього", - сказала у розмові з DW заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань Катерина Риженко. За її словами, збудована в Україні антикорупційна інфраструктура є незалежною від політичного впливу й попри все може гарантувати невідворотність покарання для корупціонерів.

Читайте також: Браковані артилерійські міни: СБУ викрила корупційну схему на 270 млн грн

Експертка з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова вказує на те, що в останні роки, зокрема і під час воєнного стану, НАБУ, САП та ВАКС працюють достатньо ефективно й показували свою спроможність бути незалежними органами. "Навіщо ламати те, що працює!?  Якщо передавати корупційні провадження якомусь іншому органу, то це тільки затягне процес і може спряти тому, що корупціонери уникнуть відповідальності за спливом строку давності", - вважає Піскунова. Вона акцентує увагу на тому, що у Верховній Раді є кілька законодавчих ініціатив щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, однак депутати їх не поспішають розглядати, натомість влада хоче посилити відповідальність шляхом руйнування незалежної антикорупційної системи.