Попри повномасштабну війну Росії в Україні триває приватизація державного майна. Починаючи з вересня 2022 року відновилася так звана мала приватизація - на продаж виставляються комбінати хлібопродуктів, спиртові заводи, маленькі приміщення й будівлі під офіси, магазинчики тощо. А з липня 2024 року уряд України оголосив приватизацію великих підприємств. Що виставляють на аукціони і наскільки доцільно продавати державні активи під час війни, коли попит на них менший - в матеріалі DW.

Мільярди в держказну

Нещодавно, 18 вересня, з молотка пішов перший об'єкт у рамках великої приватизації - готель "Україна" на Хрещатику у Києві за 2,5 мільярда гривень, що майже у 2,4 раза більше від стартової ціни. В аукціоні брали участь три компанії, в переможцем стала "Ола Файн" бізнесмена Максима Кріппи, який володіє розробником гри S.T.A.L.K.E.R. - українською компанією GSC Game World. "Готель як державне підприємство не може забезпечити вже таку ефективність, яка там була колись. Його точно треба модернізувати, тому він потребує інвестування", - пояснює DW заступник голови Фонду держмайна України (ФДМУ) Ігор Тимошенко.

Другим виставленим на продаж великим об'єктом стане найбільше в Україні підприємство з видобування та збагачення титанових руд "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", яке має потужності у Дніпропетровській та Житомирській областях. Аукціон призначено на 9 жовтня, стартова ціна - майже 3,9 мільярда гривень. Також у ФДМУ сподіваються цього року встигнути продати підприємство газобетонних виробів "Аерок", яке має потужності у Київській та Львівській областях. Компанію, яка раніше належала підсанкційному російському олігарху Андрію Молчанову, передали в управління ФДМУ рішенням Вищого антикорупційного суду у 2023 році. "Щодо "Аероку" немає дати, бо ми чекаємо розпорядження Кабміну щодо умови продажу. Сподіваємося, що це може бути наступного тижня, і після цього впродовж трьох днів оголошуємо аукціон, який триватиме 60 днів. За оптимістичного розкладу в грудні можемо вийти на продаж "Аероку", - зауважує Тимошенко.

Тим часом триває і мала приватизація, у рамках якої за майже дев'ять місяців 2024 року було продано 309 об'єктів на суму 2,2 мільярда гривень. "Ці кошти вже надійшли до державного бюджету. Конкуренція в рамках малої приватизації досить висока - в середньому шість учасників на аукціон, а середнє зростання вартості активів від стартової ціни - 2,6 раза", - каже Тимошенко.

Слабка зацікавленість іноземних інвесторів

Однак через воєнні ризики цього року у аукціонах з приватизації серед зацікавлених поки не було іноземних інвесторів, скаржиться Тимошенко. "Ми розраховуємо участь іноземних інвесторів в аукціоні на "ОГХК". Називати їх не можемо, але пряма комунікація з інвестором здійснюється радником аукціону", - зауважує він.

Залучати іноземних інвесторів важливо не лише задля збільшення конкуренції, а й з огляду на те, що вони можуть принести в Україну сучасні бізнес-підходи та нові технології, зазначає DW старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Володимир Ланда. "Іноземного інвестора можна зацікавити, зокрема, вищою дохідністю у разі заходження в Україну до закінчення війни. Адже після війни буде велика потреба у відбудові, і грошей буде стільки, скільки Україна зможе "переварити" з огляду на обмежену чисельність робочої сили та обмежену можливість управляти великою кількістю проєктів одночасно. Компанії, які почнуть цікавитися українським ринком раніше, отримають конкурентну перевагу", - каже він.

Крім того, на думку експерта, стимулом для інвесторів міг би бути механізм компенсації воєнних ризиків. "Україна як держава поки не може собі дозволити таку страховку. Адже все, що заробляє Україна, йде на забезпечення Сил оборони, всі інші потреби перекривають міжнародні партнери. Тому збільшення видатків треба погоджувати з партнерами, а вони готові на збільшення лише критично необхідних видатків", - зазначає Ланда.

Читайте також: $1,1 млрд: Україна та МВФ зробили крок до чергового траншу фінансової допомоги

Своєю чергою, старший економіст Центру соціально економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський наголошує, що ще одним аргументом для інвесторів може бути рівність умов. "Зараз більше шансів на те, що інвесторам будуть надані рівні умови. Потім буде сильніше лобі вітчизняних покупців", - переконаний він.

Дорога крашанка до Великодня

Попри складні умови через війну проводити приватизацію потрібно, вважають співрозмовники DW. "Гроші, які отримує уряд, зараз набагато цінніші, ніж пізніше, коли війна завершиться. Адже оборонятися потрібно зараз", - каже Дубровський. Водночас, на його думку, війна є сприятливим фактором для чесної прозорої приватизації. "Як правило на об'єктах державної власності сидять люди на потоках. Тому ці люди мають свій інтерес, щоб цей об'єкт не приватизовували. Це можна подолати, коли уряд має дуже сильну зацікавленість отримувати надходження і політична воля долає цей інтерес (керівників держоб'єктів. - Ред.). Зараз якраз саме така ситуація", - зазначає Дубровський.

Своєю чергою, Ланда з ЦЕС вважає, що ідеального моменту для приватизації не існує. "Є різні стадії економічного циклу. На низькій стадії всі кажуть, що об'єкт не варто продавати, тому що він матиме вищу ціну в майбутньому. На високій, коли об'єкт вартує дорожче і приносить більше прибутків, - кажуть, що це курка, яка несе золоті яйця, і хай такий об'єкт приносить великі прибутки в державу", - каже він. Проте зазвичай об'єкти в приватній власності управляються краще, ніж об'єкти державної власності, наголошує Ланда. "Відповідно, приносять більше податків, влаштовують на роботу більшу кількість людей. Звичайно є приклади, коли люди управляють державними підприємствами успішно, але це скоріше винятки з правил", - переконаний експерт.

Ба більше, кожен місяць перебування багатьох підприємств у державній власності - це генерація збитків через їхні борги, додає Тимошенко. "Це є проблемою, якої ми позбуваємось в процесі приватизації. Це призводить до погашення багаторічних боргів, які є на багатьох компаніях", - каже він.

Читайте також: Приватизація: готель "Дніпро" в центрі Києва продали за понад мільярд гривень

Плани на 2025 рік

В наступному році ФДМУ планує продовжити малу приватизацію і здійснити продаж ще кількох великих об'єктів. Зокрема, "Демурінського гірничо-збагачувального комбінату", який належав російському мільярдеру Михайлу Шелкову і був переданий в управління ФДМУ рішенням Вищого антикорупційного суду у 2023 році. Також буде виставлено контрольний пакет акцій одного з найбільших торгово-розважальних центрів Києва Ocean Plaza, який у 2023 році був конфіскований у російських олігархів Аркадія та Ігоря Ротенбергів. 

Крім того, Тимошенко сподівається в першій половині 2025 року провести аукціон з продажу Одеського припортового заводу (ОПЗ), який не можуть приватизувати вже більше десятиліття. "Можливо, ще будемо виводити на аукціон в 2025 році "Сумихімпром" та нерухоме майно "Укрбуду". Загалом у рамках великої приватизації заплановано виставити на аукціон 21 об'єкт. Але ми розглядаємо до десяти таких, що найближчим часом можна виставити", - розповів Тимошенко. Серед об'єктів малої приватизації, за його словами, до продажу є 1383 об'єкти.

В Україні надмірна кількість державних підприємств, наголошує Ланда. "В найрозвиненіших країнах Євросоюзу кількість державних підприємств вимірюється десятками або сотнями", - резюмує він.