Хадерслев, місто неподалік східного узбережжя Данії, - місце, де данська армія востаннє воювала на своїй території. Це сталося у 1940 році, коли Німеччина вторглася до королівства. Тепер, у сценарії, раніше немислимому для повоєнної Європи, суверенітет Данії знову опинився під загрозою - цього разу з боку Сполучених Штатів, головного союзника Копенгагена по НАТО. І знову саме в Хадерслеві данські солдати готуються до невідомого майбутнього.

У 2025 році уряд Данії вирішив збільшити строк обов’язкової військової служби з 4 до 11 місяців і, щоб зробити призов гендерно нейтральним, скасував раніше чинне право жінок відмовитися від нього. За оцінками оглядачів, загроза з боку Росії, з якою звикли мати справу всі скандинавські країни, останніми роками лише посилилася після вторгнення РФ в Україну у 2022 році та активізації гібридних атак.

Якобсен: Данці нарешті зіткнулися з реальністю

Однак неодноразово продемонстроване небажання президента США Дональда Трампа виключити можливість застосування сили для встановлення контролю над Гренландією - автономною територією Данії - а також байдужість адміністрації Трампа до НАТО загалом, імовірно, стали тим чинником, що підштовхнув Копенгаген до рішучих дій.

"Якщо ми не можемо довіряти американцям, а росіяни здобудуть перемогу, то ми опинимося в абсолютно новому світі, - поділився з DW Петер Вігго Якобсен із Данської королівської академії оборони. - Починаючи з лютого минулого року це офіційна позиція уряду, і саме в такій ситуації опиняються молоді данці".

Уранці в понеділок, 2 лютого, у казармах у Хадерслеві відбулася реєстрація першої групи призовників, які прибули на навчання в межах подовженого строку служби. "Це, безумовно, дуже важливий день для оборони Данії, - повідомив DW полковник Кеннет Стром, керівник програми призову в Данському командуванні оборони, підрозділі міноборони країни. - Це дає змогу посилити боєздатність і зробити це швидше".

Боротьба за місце в лавах данської армії

Попри те, що військова служба в королівстві є обов'язковою, усі 120 людей цього набору - добровольці. Навіть з урахуванням збільшення строку служби Данія все ще може обирати, кого брати до своєї армії, а кого - ні. Однією з тих, хто пройшов відбір, є 19‑річна Леора Ольсен, яка щойно опанувала базові команди стройової підготовки.

"Я рада бути тут, - зізнається дівчина, схвалюючи збільшення строку служби. - Мені здається, це відкриває більше можливостей для навчання та здобуття досвіду". Ольсен розповіла, що цікавиться службою у військовій поліції, але поки що мало замислювалася над підвищеним рівнем загроз, із якими нині стикається Данія.

Освоївшись у казармі, 23‑річний Себастіан Хедегор розпаковує свої речі біля двоярусних ліжок і каже, що усвідомлював ризики, пов'язані зі службою, адже завжди мріяв піти в армію. "Очевидно, що війна - невід'ємна частина військової служби. Можливо, до цього не дійде, а можливо - дійде", - додає Хедегор. На запитання, чи вважає він, що така ймовірність сьогодні вища, ніж рік тому, новобранець відповів, що так, але джерелом загрози назвав не Росію і не США, а "весь світ - просто той стан, у якому ми перебуваємо".

Читайте також: Росія і Китай загрожують Гренландії: міф чи реальність

За словами Тобіаса Роеда Єнсена з Данського командування оборони, до 2033 року очікується, що щороку службу проходитимуть майже на 2000 людей більше. У 2024 році, до зміни системи призову, близько 4600 данців щороку завершували чотиримісячну службу в армії. У довгостроковій перспективі їхня кількість зросте до 6500, що суттєво збільшить чисельність збройних сил, які, за відкритими даними, нині налічують понад 20 000 осіб.

Контингент данських військ у Гренландії буде розширено

У світлі загроз з боку Дональда Трампа ймовірність розгортання цих сил у Гренландії зросла. До того, як президент США після виступу на форумі в Давосі відступив від своїх планів узяти цей арктичний острів під контроль, Данія вже збільшила свою військову присутність там. І навіть посилила відповідні розпорядження - сценарій, який військовий аналітик Вігго Якобсен вважає важким для усвідомлення, але цілком пояснюваним.

"Це просто неймовірно, що данському прем'єр‑міністру доводиться виходити в ефір і заявляти, що Данія не виключає застосування сили. Таким чином, Данія певною мірою була змушена розмістити в Гренландії війська, які отримали наказ негайно вступити в бій, навіть якщо це буде атака з боку США".

Тим часом Коре Якобсен, командир полку, що базується в Хадерслеві, визнає, що нинішня ситуація має стати частиною підготовки новобранців. "Молодь, яку ми приймаємо, постійно сидить у соцмережах і в медіа, вони знають, що відбувається у світі. Тож нам потрібно обговорити цю проблему й пояснити їм, що насправді відбувається, а також яку роль вони відіграватимуть у цьому процесі. Я знаю, що деякі з них дуже хочуть розуміти, що робитиме данська оборона і які кроки уряд планує у зв'язку з цим", - зазначає Якобсен.

Трамп образив данських військових

Щойно криза навколо Гренландії вщухла, Трамп спровокував нову хвилю обурення, роздратувавши союзників по НАТО й особливо зачепивши Данію. Він заявив, що країни Альянсу, які діяли разом зі США в Афганістані, нібито "трималися трохи осторонь від лінії фронту".

У тій війні Данія втратила більше солдатів у перерахунку на душу населення, ніж будь‑яка інша держава НАТО, окрім США. За даними збройних сил Данії, 44 данські військові загинули в Афганістані під час виконання завдань у межах місій Альянсу. У відповідь на заяву Трампа 27 січня перед посольством США в Копенгагені вивісили 44 прапори з іменами загиблих данських солдатів.

Тієї ж ночі співробітники служби безпеки посольства зняли прапори, що, за словами американського посла, стало "непорозумінням". Згодом їх замінили на невеликі пластикові прапорці. Але вони блякло виглядали на тлі великих пропорів з іменами загиблих, із якими 31 січня мовчазною ходою пройшли тисячі ветеранів.

Серед учасників маршу був і 83‑річний відставний генерал ВПС Крістіан Хвідт, який розповів, що ніколи раніше не брав участі в демонстраціях. Хвідт особливо гостро сприйняв слова Трампа, адже особисто відправляв данських військових до Афганістану й прощався з ними, розуміючи, що багато хто з них навряд чи повернеться живим. "Це удар у спину, - сказав він DW, маючи на увазі заяву Трампа. - Ми були в Афганістані з першого дня".

Відставний генерал сподівається, що молодим данцям, які сьогодні вливаються до армійських лав, не доведеться ні з ким воювати - особливо з традиційно найближчим союзником Данії. "Я знаю, що нас підтримують. Звісно, я сподіваюся, що одна людина, чи дві, чи три не зможуть зруйнувати це назавжди. Одного дня ми знову тісно згуртуємося. Я на це сподіваюся і впевнений, що так і буде", - зазначив Хвідт.

Але багато його співвітчизників сьогодні так не вважають. За даними свіжого соцопитування, проведеного данською суспільною телерадіокомпанією DR, менш ніж п'ята частина данців і далі вважають США союзником.

Читайте також: Як у Швеції, Фінляндії та Норвегії готують населення на випадок війни