1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зупинка допомоги USAID: які проєкти під ударом в Україні?

4 лютого 2025 р.

Призупинення американської підтримки вплинуло на низку ініціатив в Україні - від мобільних медичних бригад до освітніх проєктів. Як громади адаптуються до змін та що буде далі - з'ясовувала DW.

USAID виділяв мільярди доларів на гуманітарні проєкти в Україні
USAID виділяв мільярди доларів на гуманітарні проєкти в УкраїніФото: DW

Невдовзі після інавгурації президента США Дональда Трампа нова адміністрація Білого дому розпорядилася призупинити фінансування програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), які діяли по всьому світу, зокрема й в Україні. Досі заявлялося, що рішення буде чинним 90 днів - допоки триває перевірка відповідності розподілу коштів до зовнішньополітичного курсу нової адміністрації. Водночас критики такого рішення у США побоюються, що Трамп хоче позбавити USAID автономності й передати агентство під контроль Держдепартаменту.

Переоцінити внесок USAID в розвиток України важко, каже у розмові з DW керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко. За його словами, Агентство є основним розпорядником коштів на економічні, культурні, гуманітарні та соціальні проєкти.

Коштом USAID фінансувалися соціальні, освітні, медичні ініціативи, а також програми урядуФото: DW

За словами Бондаренка, в Україні діє приблизно 115 програм, на які щорічно витрачається від трьох до чотирьох мільярдів доларів. "Це приблизно 11 тисяч співробітників різних неурядових організацій, фондів, які працювали на проєктах USAID в Україні. Якщо взяти ці 4 млрд доларів (видатків. - Ред.), то це виходить приблизно 2-2,5 відсотка ВВП, що по суті, співставно з обсягом прямих іноземних інвестицій в Україну", - зауважує Бондаренко.

Деякі громадські організації й медіа, які залежали від допомоги USAID, для продовження роботи вже звернулися за підтримкою до українців та бізнесу. Серед них - і фонд Veteran Hub, який надає юридичну та психологічну допомогу військовослужбовцям та ветеранам. Через заморозку коштів USAID дві третини сервісів фонду були поставлені на паузу, а 31 співробітник опинився під загрозою звільнення, каже співзасновниця та голова правління Veteran Hub Івона Костина у розмові з DW.

"Для нас це означало миттєву зупинку хабу у Вінниці та лінії підтримки, яка опрацьовувала понад 1300 запитів по всій країні щомісяця. Такого масштабу ми не очікували", - зазначає Костина.

Київський офіс "Ветеран-хабу"Фото: DW

Завдяки донатам кількох компаній та збереженню надходжень від фонду Олени та Віктора Пінчуків, Veteran Hub з лютого відновив роботу лінії підтримки та має "подушку безпеки" на три місяці, вказує співзасновниця. Надалі організація намагатиметься заручитися підтримкою інших країн та диверсифікувати надходження для роботи напрямів. "Ми не знаємо, як це буде, бо для цього мають змінитися політики цих країн і має бути їхня відкритість до такого фінансування", - зауважує Костина.

Аналітик: Компенсувати допомогу США донатами не вийде

На думку фінансового аналітика Сергія Фурси, перекрити обсяги гуманітарної допомоги США буде складно. За його словами, тут не допоможуть ані донати, ані український бізнес.

Фурса вказав на ще один вагомий фактор, пов'язаний з американською гуманітарною допомогою. "Усе це були нові гроші, які заходили в Україну. Всі гранти - ефективно вони використовуються чи ні - це гроші, які заходять в Україну, яких тут до цього не було. Приходячи в Україну, вони починають працювати на українську економіку. Коли ми їх забираємо, то просто мінусуємо величезний обсяг коштів", - каже Фурса.

Водночас найбільший вплив заморожена допомога все ж матиме не на динаміку економічної ситуації, а на отримувачів допомоги від реалізації проєктів, вважає аналітик.

Доступ до медицини в одній з громад Київщини ускладнився

Раптове рішення адміністрації Трампа безпосередньо вже торкнулося жителів Тетіївської громади Київщини. З грудня 2023 року на кошти USAID там функціонувала медична мобільна бригада, яка раз на тиждень із закупленим на гранти обладнанням їздила до віддалених сіл, де доступ до медицини обмежений. За рік їхніми клієнтами стали близько 900 людей.

84-річна жителька села Степове Марія Бевза регулярно користується послугами мобільної бригади. Для жінки це чи не єдиний спосіб пройти медичне обстеження. "Щоб дістатися до дільничного лікаря в Денихівку, мені потрібно, щоб хтось зібрав бригаду і виніс мене на кріслі колісному. Автобус до Тетієва ходить лише тричі на тиждень", - каже жінка в розмові з DW.

Марія Бевза проходить обстеження під час виїзду медичної бригади до неї додомуФото: DW

За словами сімейної лікарки Світлани Міцінської, яка працює у складі бригади, більшість їхніх пацієнтів - літні та маломобільні люди. "Є люди, які вже десятками років не бачили того лікаря. Останній раз в Черепині на медогляд прийшов дідусь 87 років. Він нічого не бачить, погано чує. Він ще прийшов з книжкою СРСР, бо відколи немає дільничного принципу, то його ніхто нікуди не запрошував", - розповідає Міцінська.

Медзакладу в Тетієві бракує коштів для мобільних бригад

Завдяки гранту USAID тетіївські медики отримали також медичне обладнання - глюкометри, портативний УЗД-апарат, біохімічний аналізатор. Після призупинення допомоги воно й надалі залишається в лікарів, а от виїзди більше не відбуватимуться. За словами директора Тетіївського центру первинної медико-санітарної допомоги Олександра Поліщука, можливості фінансувати мобільні бригади коштом медзакладу немає, як і законодавчого права на це.

Здебільшого пацієнти мобільної бригади - літні та маломобільні людиФото: DW

"Люди як дізналися, що зупинився цей проєкт, то відразу було велике незадоволення. Вони думали, що це рішення місцевої влади. Але це рішення не місцевої влади й навіть не керівництва нашої держави", - констатує Поліщук.

У подібній ситуації опинилися також жителі Баришівської громади регіону та громади на Чернігівщині та Житомирщині, де ці бригади працювали.

Під загрозою в Україні й освітні проєкти, зокрема тимчасові освітні простори - "ТОПчики", які на грантові кошти зводив благодійний фонд SavEd у містах і селах, де школи зруйновані внаслідок бойових дій.

Агентство США з міжнародного розвитку виділяло гроші й українському уряду - на цифровізацію, енергетику, відновлення критичної інфраструктури, допомогу переселенцям і аграріям.

Тимчасовий освітній простір "ТОПчик"Фото: DW

Проте, не всі в Україні поставилися до рішення адміністрації Трампа критично. Наприклад, депутат від провладної фракції "Слуга народу" Мар'ян Заблоцький вважає більшість проєктів, які USAID підтримувало в Україні, "бездарними й безсенсовими", адже, за його словами, вони "зводяться до безкінечних круглих столів та конференцій". Тож, на думку народного обранця, ця допомога справді потребує аудиту.

Що далі?

Економіст Олександр Бондаренко, компанія якого теж отримувала підтримку від USAID, не вважає так звані "софт-гранти", тобто конференції чи тренінги, непотрібними, проте хотів би, щоб американська допомога Україні виражалася радше у "хард-грантах" - тобто була матеріальною. Він також підтримує ідею Трампа про аудит допомоги, адже, за його словами, перш ніж дійти до отримувачів, кошти проходять через громіздку бюрократичну машину.

Як припускає Бондаренко, після перевірки фінансування проєктів відновиться, проте не всіх. З цим прогнозом погоджується і фінансовий аналітик Сергій Фурса. "Ця зупинка була виключно політичним, популістським рішенням адміністрації Трампа. USAID працювало до Трампа, USAID працювало під час першої каденції Трампа і після нього. Деякі проєкти, на які у адміністрації Трампа алергія, такі як гендерна рівність, напевно, не будуть відновлені. Але більшість продовжить роботу", - припускає аналітик.

Тим часом президент України Володимир Зеленський доручив уряду визначити найбільш критичні з призупинених проєктів і профінансувати їх. На думку Фурси, це - не найкращий вихід з ситуації через імовірність політичного тиску. "Ми розуміємо: якщо фінансування йде зсередини України, то при наявності політичного тиску ці гроші можуть бути зупинені, якщо владі не сподобається те, що робиться. Гранти убезпечували від цього", - вказує фінансовий аналітик.

А поки подальша доля проєктів, які підтримувалися США, невідома, тетіївські медики змушені відмовляти людям, які вже звикли до регулярних візитів лікарів у їхні села. "Якби була можливість наш автомобіль заправити і поїхати до лежачого пацієнта, ми б теж поїхали, але бачите, не все від нас залежить. Дуже шкода, що це залежить від Дональда Трампа", - каже сімейна лікарка Світлана Міцінська.

Читайте також: Заморожування допомоги США: якими є наслідки для світу?

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW