Повідомлення з Вашингтона про виведення з Німеччини щонайменше 5000 американських військових протягом найближчих 6-12 місяців викликало хвилю гучної критики серед німецьких політиків та експертів. Уповноважений Бундестагу з питань Бундесверу Геннінґ Отте (Henning Otte) назвав виведення військ США "поганим сигналом для обороноздатності Німеччини". "Її потрібно компенсувати", - зазначив він в розмові з тижневиком Spiegel. За словами Отте, рішення американців створює "прогалину в німецькій оборонній архітектурі". "Для Німеччини це як ніколи означає, що треба швидко посилювати власну обороноздатність", - зазначив він.

За словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius), виведення частини американських військ із країни означає, що європейці повинні "взяти на себе більше відповідальності за нашу безпеку". Він запевнив, що Німеччина демонструє успіхи на шляху до цієї мети.

Мерц про виведення військ США з Німеччини: "Нічого нового"

Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) намагається применшити значення новин із Вашингтона. За його словами, нічого нового в повідомленні про виведення військ США немає. Принаймні, так висловився ввечері неділі, 3 травня, , коментуючи тему в ефірі телеканалу ARD. За словами Мерца, дискусія навколо виведення військ "дещо загострилася", але "новою вона не є". Тим не менш, "американці залишаються для нас важливими партнерами, найважливішими в Північноатлантичному альянсі", додав Мерц.

Тим часом з фракції Мерца в Бундестазі - консервативного блоку ХДС/ХСС - лунають значно більш занепокоєні голоси з огляду на повідомлення з Вашингтона. Депутат від ХДС Родеріх Кізеветтер, що спеціалізується на питаннях оборони, звернув особливу увагу на інформацію щодо відмови США від розміщення в Німеччині ракет середньої дальності Tomahawk, поширену низкою ЗМІ. На думку політика, ця новина є "набагато вагомішою", ніж виведення військ. Кізеветтер в ефірі ARD вранці понеділка, 4 травня, назвав відмову від розміщення американських ракет у Німеччині "величезною помилкою", яка "ослаблює" Німеччину.

Хибний сигнал Путіну

Політик вважає, що США, відмовляючись від розміщення ракет у Німеччині, надсилають, зокрема, хибний сигнал російському президенту Володимиру Путіну, "адже він 2017 року порушив угоду про ракети середньої дальності". Кізеветтер вважає, що розміщення в Німеччині американських ракет, здатних досягати території Росії, було б правильною відповіддю на ядерну загрозу, що походить з Калінінградської області РФ. На думку політика, виходом із ситуації могла би бути спільна розробка відповідного озброєння з Україною, аби "мати такі системи у розпорядженні до 2030 року".

Тим часом те, що США найближчим часом не розміщуватимуть ракети Tomahawk у Німеччині, підтвердив і канцлер Фрідріх Мерц. "У американців у самих зараз немає їх у достатній кількості", - сказав голова німецького уряду в ефірі ARD.

Шукати альтернативу американським ракетам закликають і в експертних колах Німеччини. "Якщо американських ракет не буде, нам потрібні німецькі чи європейські, або принаймні незалежні від американських рішень далекобійні системи озброєння, аби забезпечити неядерне стримування", - сказав експерт з оборонних питань Ніко Ланґе (Nico Lange) в розмові з виданням Süddeutsche Zeitung. Він так само звернув увагу на розміщені в Калінінградській області РФ ракети типу "Іскандер". Якщо Німеччина не матиме своїх засобів стримування, то "Росія завдяки своїм ракетам у Калінінградській області потенційно матиме владу над нами і зможе нас шантажувати", зазначив Ланґе.

Схожу думку в ефірі ARD висловив і німецький військовий історик Зенке Найтцель (Sönke Neitzel). Без американських ракет "європейці загалом матимуть проблему, адже вони не можуть замінити цю зброю".

У СДПН кажуть про переговори з РФ

Водночас молодший партнер у правлячій коаліції Німеччини - соціал-демократи - неоднозначно відреагував на повідомлення про виведення військ США та відмову від розміщення ракет у Німеччині. Заступниця голови фракції СДПН у Бундестазі Сімт'є Меллер (Siemtje Möller) назвала цей розвиток подій таким, що "викликає серйозне занепокоєння". На її думку, Німеччина, Франція та Великобританія мають тепер вести переговори про те, "як можна закрити прогалину в оборнній політиці", сказала Меллер в розмові з інформагенцією AFP.

Натомість колишній голова фракції соціал-демократів у Бундестазі Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) закликав провести переговори про роззброєння з РФ у контексті запланованого скорочення військової присутності США в Європі. Нині вкрай важливо домагатися, "щоб російські ракети середньої дальності з ядерними боєголовками були виведені з Білорусі та Калінінградської області", заявив Мютценіх у коментарі виданню Süddeutsche Zeitung.