Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) виступила в Європарламенті в Страсбурзі в середу, 10 вересня, з півторагодинною програмною промовою про політику Європейського Союзу. Темі війни Росії проти України та відповіді на неї з боку ЄС вона присвятила всю першу частину свого виступу.

Повернення викрадених Росією українських дітей

Фон дер Ляєн анонсувала спеціальний саміт "міжнародної коаліції за повернення українських дітей", який вона збирається провести в майбутньому спільно з Україною та іншими партнерами. Про можливі терміни проведення цього заходу глава Єврокомісії не повідомила.

Гостями фон дер Ляєн у Європарламенті були український хлопчик Сашко з Маріуполя та його бабуся Людмила, історію яких голова Єврокомісії розповіла, щоб проілюструвати масштаби трагедії насильницького вивезення українських дітей до Росії та розлучення їх із сім'ями. "Саші було всього 11 років, коли напали росіяни. (…) Вони відвезли Сашу і його маму в місце, яке росіяни називають "фільтраційним табором". Потім Сашу увезли, сказавши, що йому не потрібна мама: він поїде до Росії і у нього буде російська мама, російський паспорт, російське ім'я", - переказала історію родини глава Єврокомісії. Зрештою бабусі вдалося повернути онука на підконтрольну територію Україну. Депортовану матір хлопця знайти досі не вдалося.

Європарламент довгими оваціями привітав Сашка, Людмилу і в їхній особі всіх українців, які чинять опір російській агресії. "Ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб підтримати дітей України, - заявила глава Єврокомісії. - Кожну викрадену дитину потрібно повернути".

Кредит для України за рахунок заморожених активів РФ

Євросоюз і його країни вже надали Україні військової та фінансової допомоги майже на 170 мільярдів євро, повідомила фон дер Ляєн, додавши, що для цих цілей знадобиться ще більше коштів: "І не тільки європейські платники податків повинні нести основний тягар цих витрат. Це війна Росії, і саме Росія повинна за неї платити". Глава Єврокомісії закликала терміново напрацювати нове рішення для фінансування України на основі заморожених активів РФ на суму понад 200 мільярдів  євро.

Зараз мільярдні відсотки від цієї суми передаються Києву, проте новий план може передбачати більш ризиковані інвестиції цих активів з метою отримати більш високі відсотки на підтримку України. Серед країн ЄС є як прихильники повного вилучення російських заморожених активів на користь України, так і держави-члени, які виступають категорично проти такого заходу, наприклад Бельгія, у фінансових інститутах якої розміщені ці гроші.

Виступаючи в Європарламенті, глава Єврокомісії запевнила, що самі активи не будуть чіпати, а ризик їхнього вкладення повинен бути розподілений "колективно". "Використовуючи грошові кошти, пов'язані з цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит, який вона поверне тільки після того, як Росія виплатить репарації", - заявила фон дер Ляєн.

Нові інвестиції в українську армію

Голова Єврокомісії назвала однією з ключових гарантій безпеки для України фінансування українських збройних сил і заявила про нову ініціативу під назвою "Якісна військова перевага". Ця програма покликана підтримувати інвестиції в розвиток потенціалу ЗСУ.

Крім цього, ЄС виділить 6 мільярдів євро на укладення з Україною альянсу у виробництві безпілотників. "Ми можемо використовувати свою промислову міць, щоб підтримати Україну в протидії цій війні дронів", - сказала фон дер Ляєн. За її словами, Україна вже довела всім свою винахідливість, оскільки до війни у неї не було безпілотників, а тепер вона завдає істотних втрат противнику, використовуючи саме цю військову техніку, проте зараз їй необхідно масштабувати своє виробництво, аби зберегти перевагу.

Оборона ЄС від Росії

Глава Єврокомісії також оголосила про нову ініціативу з оборони кордонів Євросоюзу з Росією і Білоруссю, назвавши програму "Дозор на східному фланзі". В її рамках ЄС має намір охороняти кордони, спостерігаючи за ними з космосу в режимі реального часу, щоб жодне переміщення військ не залишилося непоміченим. "Ми повинні прислухатися до заклику наших балтійських друзів і побудувати "стіну" з безпілотників, - сказала вона. - Це не абстрактна амбіція, а основа надійної оборони. Європа буде захищати кожен сантиметр своєї території".

На наступному засіданні Європейської Ради, яке відбудеться наприкінці жовтня, Єврокомісія представить дорожню карту запуску нових спільних проєктів у галузі оборони та цілей у сфері безпеки на 2030 рік, анонсувала фон дер Ляєн.

Захист від дезінформації та підтримка незалежних ЗМІ

У контексті забезпечення безпеки на європейському континенті глава Єврокомісії визначила дві масштабні проблеми: дезінформація та маніпуляція інформацією, а поряд з ними - зникнення якісних ЗМІ.

Для боротьби з цими викликами фон дер Ляєн запропонувала створити "Європейський центр зміцнення демократії", який би опікувався моніторингом і виявленням маніпуляцій інформацією та дезінформації, ґрунтуючись на досвіді країн-членів ЄС і сусідніх держав.

Паралельно Євросоюз має намір запустити програму зі зміцнення стійкості ЗМІ для підтримки незалежної журналістики та забезпечення медійної грамотності населення. Крім того, Єврокомісія пропонує значно збільшити фінансування ЗМІ в наступному бюджеті, щоб надати підтримку незалежним і місцевим журналістам.

"Інформовані громадяни, які можуть довіряти тому, що вони читають і чують, потрібні для забезпечення підзвітності тих, хто перебуває при владі. А коли незалежні ЗМІ ліквідуються або замовчуються, наша здатність контролювати корупцію і зберігати демократію серйозно послаблюється. Ось чому першим кроком у стратегії автократа завжди є захоплення незалежних ЗМІ - тому що це дозволяє приховувати від громадськості відступ від демократичних принципів і корупцію", - зазначила фон дер Ляєн.

Експерт: Пропозиції фон дер Ляєн - нові, логіка - стара

Науковий директор Центру європейської політики в Брюсселі Яніс Еммануїлідіс позитивно висловився щодо ініціатив глави Єврокомісії, зокрема щодо підтримки України та оборони Європи. Водночас нічого кардинально нового фон дер Ляєн, на його думку, не запропонувала. "Вона згадала 19-й пакет санкцій, говорила про репарації і пов'язувала їх із замороженими російськими активами, сказала про необхідність підтримувати Україну у виробництві дронів і про те, що називає "якісною військовою перевагою". Вона дійсно висунула на обговорення відносно нові елементи, але вони слідували старій логіці", - каже політолог.

Він пов'язує таку ситуацію з обмеженими можливостями Єврокомісії на тлі зростаючих розбіжностей між країнами-членами ЄС. "Ми знаємо, що існують величезні розбіжності в поглядах між країнами-членами Євросоюзу щодо України. Ми також знаємо, що існують величезні розбіжності в поглядах на роль НАТО, а також розподіл ролей між НАТО і ЄС, - пояснив Еммануїлідіс. - Тож, дійсно, є деякі нові елементи, але це стара траєкторія".

Після вторгнення дронів РФ до Польщі: ЄК пропонує замало

Пропозиції щодо зміцнення європейської оборони, висунуті главою Єврокомісії, були б цілком доречними "в мирний час, але не в тій драматичній ситуації, в якій ми опинилися зараз", зазначив генеральний директор Центру європейської політики Фабіан Цулеґ (Fabian Zuleeg). "Ми щойно стали свідками вторгнення безпілотників у повітряний простір Польщі. Мова йде не про якусь теоретичну довгострокову перспективу. З моєї точки зору, все це звучить слабенько", - сказав він під час обговорення виступу фон дер Ляєн у Брюсселі.

Експерти вказали, що держави ЄС все ще докладають замало зусиль у сфері оборони та безпеки на загальноєвропейському рівні. Політологи пояснюють це внутрішньополітичними дебатами в країнах, геополітикою та різною силою страхів, що залежать від віддаленості тієї чи іншої країни від Росії. "Те, що сталося вчора ввечері в Польщі, нагадує нам, що мова йде не про довгострокове майбутнє. Ми говоримо про спробу Путіна і Росії чинити на нас тиск, перевірити нас. Тому, на мій погляд, рішення, що готуються, є правильними, але не відповідають амбіціям і потребам", - резюмував Еммануїлідіс.