Німеччина, як і раніше, сильна своєю промисловою базою, але промисловості потрібна сировина, і проблеми з її поставками можуть ще більше посилити нинішні тривожні тенденції, що ведуть до деіндустріалізації країни. Тому головна організація великого бізнесу, Федеральне об'єднання німецької промисловості (BDI), провела в Берліні 11 листопада конференцію, присвячену сировинній безпеці ФРН.

Залежність від енергоносіїв з Росії подолано

Це був восьмий за рахунком "Сировинний конгрес" BDI, перший відбувся ще 2005 року, тож ділові кола ФРН перейнялися цією проблемою вже давно. Однак два десятиліття тому вони були сповнені надій, що стратегічними постачальниками Німеччини стануть Росія і Китай, і значною мірою зробили ставку на ці дві країни. У результаті виникла серйозна і навіть небезпечна залежність, яку тепер доводиться долати.

"Ми змушені прямо про це сказати: наша сировинна безпека зараз, як ніколи раніше, під загрозою", - заявив, відкриваючи конференцію, президент BDI Зіґфрід Руссвурм (Siegfried Russwurm). Щоправда, змінився характер загрози. Два роки тому, на попередньому "Сировинному конгресі", нагадав він, найбільшу стурбованість викликало енергопостачання Німеччини: через те, що відпали поставки російських енергоносіїв, "ми пережили глибоку енергетичну кризу".

Але той важкий період пройдено. "У короткостроковому плані ми, політики і бізнес, з цією кризою впоралися. З точки зору структури нам ще багато що належить зробити", - наголосив глава BDI. Інакше кажучи, німецький великий бізнес виходить з того, що багаторічну залежність від російських поставок газу, нафти і вугілля вдалося подолати, хоча розрив відносин з таким великим і давнім постачальником енергоносіїв ще потребуватиме структурних змін як у німецькій енергетиці, так і загалом в економіці.

Тепер основний клопіт - Китай і цінні метали

Тепер же головними є "побоювання, що щось подібне нам може загрожувати з критично важливою мінеральною сировиною", заявив Руссвурм, маючи на увазі, насамперед, метали і рідкісноземельні елементи. Він навів такий приклад: у разі раптової зупинки Китаєм експорту літію в Європу Німеччина може втратити до 115 мільярдів євро доданої вартості. А це - 15 відсотків усієї доданої вартості в обробній промисловості Німеччини.

Приклад із літієм глава BDI взяв із дослідження, проведеного цим бізнес-об'єднанням спільно з консалтинговою компанією Roland Berger. Його опублікували якраз до "Сировинного конгресу".

"Після російського вторгнення в Україну тема стратегічного забезпечення сировиною знову різко висунулася на перший план. Одночасно істотно посилилися обмеження на експорт критично важливої сировини", - зазначається в дослідженні. Його автори посилаються на дані Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), згідно з якими кількість різних експортних обмежень у світі зросла за останні десять років у п'ять із гаком разів.

"У конкурентній боротьбі систем, - пояснив у своєму виступі Зіґфрід Руссвурм, - автократичні режими дедалі частіше використовують своє монопольне становище постачальників деяких видів сировини, щоб із геополітичними цілями впливати на ринкові процеси". Тож німецькі підприємства стикаються з державними конкурентами, які, за його словами, діють за власними правилами.

Що одразу ж впадає в око під час читання дослідження: основна увага в ньому сфокусована на Китаї. Чому це так, наочно ілюструє такий приклад: якщо 2014 року частка Китаю в імпорті рідкісноземельних металів до Німеччини становила 32 відсотки, то 2023 року вона зросла до 69 відсотків.

Водночас про роль Росії як важливого постачальника сировини для Німеччини в дослідженні нічого не йдеться. З цього можна зробити висновок, що висока залежність ФРН від поставок металів з РФ, про яку німецькі вчені попереджали навесні 2022 року, за два з половиною роки повномасштабної війни в Україні зійшла нанівець, чи то через переорієнтацію німецьких імпортерів на інших постачальників, чи то через те, що Москва зі свого боку обмежила експорт до "недружньої країни".

Власний видобуток, диверсифікація імпорту, рециклінг сировини

Дослідження містить численні рекомендації уряду ФРН (тепер уже тому, який буде сформовано після дострокових парламентських виборів 23 лютого наступного року), як знизити сировинну залежність Німеччини, яку Манфред Гадер (Manfred Hader), старший партнер компанії Roland Berger і один із семи авторів дослідження, називає ахіллесовою п'ятою німецької економіки.

Ключовий висновок авторського колективу він сформулював так: "Рішення передбачає поєднання трьох підходів: зміцнення європейського видобутку, диверсифікація імпорту та послідовні технологічні інновації". Рух за всіма трьома напрямками вже йде, що наочно підтверджують наведені в дослідженні приклади.

Читайте також: РФ воює проти України також і за сировину майбутнього

Глава BDI Зіґфрід Руссвурм у своєму виступі, зокрема, зазначив: "Позитивним фактором слід вважати те, що уряд Німеччини вступив у діалог про стратегічне сировинне партнерство з такими країнами, як Казахстан і Сербія. І я дуже радий участі посланців від цих двох країн у нашому конгресі". Однак, додав він, до підписання конкретних контрактів і, таким чином, до реального підвищення сировинної безпеки справа в цьому випадку поки що не дійшла. Тут слід зазначити, що в Сербії проходять масові протести проти видобутку літію, про який з Белградом домовився Євросоюз.

Що ж стосується технологічних інновацій, то до них належить також отримання цінних металів та іншої сировини шляхом рециклінгу - переробки відходів. Як приклад Зіґфрід Руссвурм навів два підприємства, які нещодавно були введені в експлуатацію в Німеччині: найбільшу в Європі установку з рециклінгу рідкісноземельних елементів у східнонімецькому Біттерфельді та завод автобудівника Mercedes-Benz з утилізації акумуляторних батарей електромобілів, що відслужили свій термін, у західнонімецькому Куппенгаймі.