Останній тиждень знаменувався широким обговоренням мирного плану, запропонованого США для врегулювання війни Росії проти України. Його початковий варіант, що складався з 28 пунктів, за даними ЗМІ, містив, зокрема, пропозицію відмови Києва від Донеччини та Луганщини, включно з неокупованими наразі частинами, та створення там так званої "демілітаризованої зони" під фактичним правлінням РФ.

Після хвилі критики з боку Києва та Європи зміст плану змінився і допрацьовується. Зокрема, за інформацією CNN, позиції України та США суттєво розходяться в питаннях щодо територій. Як заявляв президент України Володимир Зеленський, деякі "чутливі питання" мають обговорюватися  особисто з президентом США Дональдом Трампом. За різними даними, - це і питання територій.

Під контролем України залишається близько четвертої частини Донеччини, де, за даними обласної військової адміністрації, попри регулярні обстріли та проблеми з комунікаціями, продовжуть жити близько 200 тисяч людей. Що про ідею передачі Донбасу думають вони та як це впливає на настрої в регіоні?

Читайте також: NBC News: Дрісколл заявив Україні про "неминучу поразку" у війні

Запитів на евакуацію стало значно більше

Хоча активних обговорень "мирного плану" серед жителів Донеччини не помітно, останнім часом значно побільшало запитів на евакуацію, каже диспетчерка гарячої лінії, менеджерка проєкту "Дорога життя" Анастасія Махник. За її словами, в останній тиждень більш активно просять про допомогу з виїздом з Краматорська та Слов'янська - міст, які досі вважалися більш безпечними. Найчастіше, як каже волонтерка, запити надходять від  сімей з дітьми та маломобільних осіб, які, як правило, відтягують виїзд до останнього в надії, що все налагодиться. 

"Вони бачать, що їхні сподівання не справджуються. Можливо, новини і вся ця ситуація впливає, бо в Краматорську все ж більш-менш активне життя у порівнянні з Дружківкою, Олексієво-Дружківкою, які ближче до лінії фронту", - каже у розмові з DW Махник.

Також, за її словами, помітно зросла кількість консультацій щодо потенційної евакуації, що, на думку волонтерки, свідчить про те, що в людей вже сформувалася думка про виїзд, але поки з різних причин їм важко на це наважитися. Зокрема, як каже Махник, люди вірять в те, що для Донецької області залишиться статус-кво.

Місцеві вірять: Влада на зраду людей не зважиться

"По настроях людей, з якими я спілкуюся щодня, вони не вірять, що українська влада піде на такий крок і просто віддасть території, де залишається ще багато населення. Вони думають, що якщо їх ще багато, влада не зважиться на зраду людей. Попри помітний рівень недовіри до влади", - зазначає волонтерка.

За її досвідом, якщо все ж буде досягнуто якогось компромісу, довіри до гарантій Росії, що все припиниться, у жителів Донеччини також нема. Основними поштовхами до евакуації, на думку волонтерки, для людей стають наближення лінії фронту, зими та руйнування їх осель.

Панує невизначеність у майбутньому

Співзасновник однієї з благодійних організацій та проєктів з евакуації населення, які функціонують на Донеччині, Олексій К. (ім'я змінене) також підтверджує зростання кількості виїздів з відносно безпечних частин Донеччини останнім часом. На його думку, мотивацією для людей стає страх опинитися в російській окупації. Якщо раніше, як каже волонтер, була помітна надія на краще, то зараз скорше панує нерозуміння, що далі.

"По розмовах знаю, що готуються виїжджати, бо переживають, що може бути такий сценарій. Мовляв, скажуть: у вас два дні на виїзд і все - територія перейде на російську сторону. Люди самі собі домальовують в голові", - каже волонтер у розмові з DW.

Водночас, на його думку, для людей з наближених до лінії фронту частин Донеччини,  як-от Костянтинівки, Покровська та околиць, політичні новини не грають ролі, адже переважно звідти люди виїжджають через руйнування осель, неможливість підвозу продовольства та відсутність базових комунікацій через знищення інфраструктури обстрілами. "Ті, хто боялися окупації РФ, вже виїхали", -  зауважує Олексій К.

"Ті, хто залишаються, це скорше люди у відчаї, яким нема куди їхати. Пенсіонери, які бояться мародерства, тримаються до останнього, поки будинки цілі. Ще частка безпринципних, яким байдуже, що і як, вони "поза політикою". Є ще відсоток ухилянтів, для яких будь-яке перемир'я буде плюсом, бо не заберуть в армію", - каже він.

Від відкриття бізнесу в Краматорську до думок про евакуацію - пів року

Ситуація на лінії фронту та стрімкі зміни кон'юнктури у світі вносять свої корективи і в роботу бізнесу на Донеччині. Зокрема, для засновника бренду Донеччини "Забой" Максима Лисенка, який в червні цього року відкрив у Краматорську шоурум-кав'ярню, постало питання про можливу евакуацію бізнесу в Київ.

"Коли відкривалися, було трошки страшно, але ми мали розуміння, що все буде в нас нормально. Зараз, враховуючи ситуацію на Донеччині, наближення фронту, думки не про розширення бізнесу, а про перевезення нашого простору", - каже підприємець.

За його словами, остаточне рішення ще не ухвалене, адже після стрімкого падіння продажів з зупинкою залізничного сполучення з Краматорськом за останні два тижні прибуток трошки зріс, проте вийти на рівень ще місяць тому поки не вдається. Представлення бренду на території рідного регіону важливе для підприємця.

Упевненості Лисенку не додають і пропозиції мирного плану. Хоча ідею передачі Донбасу РФ підприємець вважає абсурдною і такою "що не вкладається в голові", він не виключає можливість її реалізації.

"Зважаючи на реалії світу, людей, які при владі в США, думаю, що статись може що завгодно. Коли у 2014 році з РФ на Україну полетіли перші "гради", я думав, що ось зараз вжарять росіян. А вжарили нас", - каже Лисенко, який сам родом з Покровська.

На його думку, передача усього Донбасу РФ не призведе до миру, натомість дасть їй можливість перегрупуватися, обійти фортифікації Донеччини та наступати далі. Це означатиме програш усього світу, вважає підприємець.

"Ми зберегли Київ, суверенітет, свободу - це вже перемога. Але втратили багато територій через бездіяльність світу. Зараз замість тиску на агресора, тиснуть на слабшого, а світ спостерігає за цим абсурдом. Це те саме, що нагородити і ставити в приклад вбивцю, бо він сильніший", - вважає уродженець Донеччини.

"Йдеться не лише про території, а людські життя"

Для переселенки із Дружківки Катерини Коваль, яка наразі проживає з родиною у модульному містечку на Київщині, ідея передачі незахоплених територій Донеччини Росії також видається геть абсурдною. Хоча поїхати до її рідного міста більше не дозволяє безпекова ситуація, жінка наголошує - йдеться "не про пусте поле, а людські життя".

"Як можна віддати цілі міста? Людей теж віддати, які там залишаються? Не тому, що вони підтримують Росію, а тому, що тримаються за житло, не мають коштів на переїзд та бояться на вулиці залишитися. Особливо люди похилого віку, які не зможуть заробити на нове", - каже переселенка.

На її думку, якщо цей сценарій буде реалізовано, це означатиме для України капітуляцію. До того ж, нема жодної віри в те, що на Донбасі Росія зупиниться, каже Коваль. Натомість  ще Харківщина та Дніпропетровщина опиняться в більшій небезпеці.  За словами Катерини, російська окупація її міста означатиме безповоротну втрату минулого життя та шансу повернутися додому.

"Ні від кого з переселенців я не чула, що не хочуть повернутися. Навіть якщо житло зруйноване. Йдеться ж не лише про стіни, а відчуття дому, насамкінець про могили близьких, до яких більше ніколи не буде доступу", - пояснює переселенка.

Мотивацію ідеї передачі цих територій РФ заради збереження цілісності міст переселенка також не розуміє, адже вважає, що у разі віддачі вже буде байдуже на те, в якому вони стані. Натомість зруйноване завжди можна відбудувати, додає вона. "Якщо буде там Україна, мир, ми будемо повертатися, бо це дім", - каже Коваль.

Переселенка не виключає, що тиск США може змусити Україну піти на це через залежність від американської допомоги. Водночас, на думку Коваль, такий крок владі буде дуже важко пояснити людям.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в кінці вересня-на початку жовтня, передачу під контроль РФ неокупованих нині територій відкидає 71 відсоток українців. На Сході такої думки дотримуються 47 відсотків респондентів, тоді як 24 відсотки допускають прийняття втрати територій заради миру. Ще 29 відсотків обрали варіант "важко сказати".