Верховна Рада України розгляне законопроєкт, який може назавжди стерти з національної валюти слід радянського минулого. Автори документа - голова парламенту Руслан Стефанчук та його заступники - пропонують перейменувати "копійки" на "шаги". Така ініціатива лунала від керівництва Національного банку України (НБУ) ще у 2024 році. Перейменування представляється як символічний акт дерадянізації та деколонізації. Водночас лунає й критика щодо таких змін. Деталі - у DW.

Законопроєктом №14093, внесеним 1 жовтня, пропонуються зміни до законів "Про Національний банк України", "Про пенсійне забезпечення" та "Про ринки капіталу". Гривня, як і раніше, дорівнюватиме 100 одиницям розмінної монети, але "копійка" відійде в історію, поступившись місцем "шагу" - "питомо українській назві", як зазначається в законопроєкті.

Національна валюта - це не лише гроші, а й важливий символ державності та ідентичності, наголошується в пояснювальній записці. Автори законопроєкту акцентують: через 34 роки після проголошення незалежності Україна досі ділить з Росією, Білоруссю та Придністров'ям назву дрібної монети - "копійка". Вони вбачають у цьому спадщину радянської епохи. "Ігнорувати цей факт - це зберігати зв’язок між Україною та ворожими наративами", - зазначають автори документу.

Відновлення історичної справедливості

Назва "шаг" сягає часів Гетьманщини та Української революції 1917-1921 років. Вона походить від староукраїнського "сяг" (крок) або "шеляг" - дрібної монети та є "питомою лексичною українською одиницею", йдеться в обґрунтуванні. На підтвердження цього автори законопроєкту посилаються на згадку "шагів" в творах українських класиків -Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Котляревського, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького.

Також підкріплюють аргументацію фактами з історії - у березні 1918 року Українська Центральна Рада ухвалила закон про гривню, плануючи карбувати монети в "шагах" - номіналом від 1 до 50. Проте, через брак ресурсів тоді вдалося реалізувати лише друк розмінних марок вартістю 10, 20, 30, та 50 шагів. Виготовляли їх із грубого паперу. Такі паперові шаги циркулювали до 1919-го, доки радянська влада не повернула "копійку".

Подібні спроби повернення до традицій були й у 1990-х. Навесні 1992-го до Луганського верстатобудівного заводу (нині - Харківський монетний двір) надійшли ескізи монет в 1, 5, 10 і 25 шагів, було відкарбовано пробну партію. "Проте тодішнє проросійське лобі наполягло на назві “копійка”, прив'язавши український грошовий обіг до пострадянського та російського", - зазначається у пояснювальній записці.

Історики - за відновлення традиції "шагів"

На підтримку повернення до шагів виступили українські історики. Позитивно відгикнулись про ініціативу Інститут історії України НАН, Інститут мовознавства ім. О. Потебні та Український інститут національної пам'яті (УІНП).

"Ініціатива Національного банку України щодо внесення змін до законодавства стосовно зміни назви розмінної монети "копійка" на історично обґрунтовану "шаг" заслуговує на підтримку і сприятиме відродженню національних традицій у номінації грошей, подоланню негативної колоніальної спадщини, загалом процесам деколонізації українського суспільства", - зазначали експерти УІНП у листопаді 2024 року.

Також серед прихильників ідеї - історик Сергій Плохій, письменник Сергій Жадан, ветеран Юрій Гудименко, бригада "Хартія". Творче об'єднання "МУР" на підтримку "шагу" створило короткий освітній ролик.

Скільки це коштуватиме державі?

Як стверджують автори законопроєкту, економічно перехід буде плавним: нові монети номіналом 50 шагів, які в кількості 20 млн штук планують виготовити у 2025-му, певний час співіснуватимуть з 50 копійками, яких станом на вересень цього року - в обігу 1,4 млрд штук. Їхнє вартісне співвідношення становитиме 1:1.

За оцінками Нацбанку, реформа не потребуватиме додаткових видатків з бюджету. Як стверджується, на виготовлення монет номіналом 50 шагів підуть планові операційні витрати на виготовлення розмінних монет, а заміни обладнання, змін металу чи габаритів не передбачено. 

Крім того, витрати організаційно-технічного характеру з боку інших державних органів та бізнесу, пов'язані, наприклад, з перепрограмуванням програмно-технічних комплексів, не впливатимуть на перерахування частини прибутку НБУ до держбюджету та не потребуватимуть додаткових видатків, запевняють автори законопроєкту в пояснювальній записці.

За що критикують ініціативу?

Водночас в мережі лунає і критика ініціативи. Деякі користувачі ставлять під сумнів доцільність таких змін у воєнний час, вважають це марною тратою часу та побоюються зайвих витрат з бюджету.

З такими аргументами не погоджується народний депутат від фракції "Слуга народу" Роман Грищук. Він вважає, що подібні побоювання є наслідком недостатньої обізнаності про деталі ініціативи. "Можна трішки розібратися, почитати, зрозуміти, що витрат на це не потрібно, копійки з обігу ніхто не вилучатиме, а найменування розмінної монети не менш важливе, ніж назви вулиць чи міст", - написав він у Facebook.

Водночас економіст, , ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран має перестороги. На його думку, витрат через зміни не уникнути. Зокрема у коментарі для DW він вказує на потреби зміни налаштувань програмного забезпечення в державних банках і компаніях, нові навчально-поліграфічні матеріали з ознаками захисту монет, роз'яснювальні заходи для населення. "На прибуток НБУ цей захід може прямо й не вплине, але певне фінансове навантаження та незручності для державного та приватного секторів принесе", - каже Шапран.

Інфляція "з'їдає" монети

Крім того, економіст вважає, що доцільність кроку підважує інфляція. Зокрема, за його словами, поки тривала дискусія щодо назви "шаги", "інфляція вже "з’їла" монету в 10 копійок". "Через якийсь час відпаде необхідність і в монеті в 50 копійок", - каже він.

Шапран також попереджає про можливу плутанину у зв'язку з одночасним обігом 50 копійок і шагів - як, за його словами, сталося з 1 грн білого металу та 1 грн жовтого металу. "Частина громадян відмовляються брати на решту монету в 1 грн з жовтого металу, оскільки вважають, що її обіг завершено. А от монети 1 та 2 грн нового зразка з білого металу настільки схожі одна на одну, що їх часто плутають, і це викликає сильні незручності в готівковому обігу", - констатує він.

Економіст вважає, що замість того, щоб ставити ставку на розвиток цифрової валюти - як вже робить, наприклад РФ та КНР,  НБУ "витрачає значні людські ресурси на формалістичні дії з перейменування дрібної монети". "Для РФ з великою територією впровадження цифрового рубля матиме значний ефект економії на обслуговуванні Центробанком РФ грошового обігу. Не маю сумніву, що зекономлені кошти РФ направить на фінансування агресії проти України", - розмірковує він.

Наразі законопроєкт щодо впровадження "шагів" перебуває на розгляді профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. У разі його підтримки парламентом повернення до "шагів" знаменуватиме завершення грошової реформи 1996 року, вважають ініціатори документи.