Активіст Фаїль Алсинов відомий у Башкортостані передовсім як лідер протестів проти безконтрольного видобутку золота, який завдає шкоди довкіллю. Водночас, Алсинов багато років займається політичною діяльністю, виступаючи за самостійність Башкортостана і на захист національної мови і культури. 2020 року очолювану ним громадську організацію заборонили, активіста неодноразово затримували правоохоронними органами.

Низка обшуків і затримань

За ґратами він опинився за звинуваченнями у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Вирок активісту Фаїлю Алсинову мали оголосити 15 січня. Цього дня біля будівлі суду у містечку Баймак, що приблизно у 1700 кілометрах на південний схід від Москви - поблизу кордону з Казахстаном - зібралися кілька сотень людей, які вимагали звільнення активіста, але суддя несподівано вирішила перенести фінальне засідання на 17 січня. Влада не гаяла часу. Напередодні оголошення вироку Алсинова включили до переліку "терористів та екстремістів", а до його соратників прийшли з обшуками. Затримали Ільнара Галіна - ексголову забороненої організації "Башкорт", яку очолював Алсинов, а також захисника гори Куштау Юлая Аралбаєва і ще двох активістів.

Коли суддя нарешті оголосила вирок Алсинову, давши йому 4 роки колонії загального режиму, біля будівлі зібралися вже кілька тисяч людей. Вони вимагали звільнити активіста та відмовлялися пропускати машину, в якій Алсинова везли з суду. Зрештою правоохоронці застосували сльозогінний газ, світло-шумові гранати та кийки. У відповідь мітингувальники закидали силовиків снігом. Цього дня мешканці Башкортостану скаржилися на перебої у роботі месенджерів. Декілька Telegram-каналів, що висвітлювали протести, тимчасово були заблоковані.

До середини дня частину протестувальників затримали, інших відтіснили від будівлі суду, щоб пристави могли вивезти Алсинова. Поліція Башкортостану порушила кримінальні справи за статтями російського кримінального кодексу про масові заворушення та застосування насильства щодо представника влади, максимальне покарання за якими - до 15 років позбавлення волі. У Слідчому комітеті Росії заявили, що в ході сутичок постраждали кілька поліцейських. Шістьом протестувальникам, затриманим поблизу будівлі суду в Баймаку, призначили адміністративні арешти - від 10 до 13 діб. Про це повідомляє онлайн-видання "Верстка" з посиланням на одного з затриманих Дениса Скворцова.

Що стало приводом для переслідування?

37-річного Фаїля Алсинова визнали винним у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Приводом для кримінальної справи стала його промова башкирською мовою під час акції проти планів щодо золотовидобування у селі Ішмурзіно Баймацького району 2023 року. Місцеві активісти звинуватили керівництво республіки у змові із золотодобувними компаніями, а також попередили про наслідки геологорозвідки, яка мала проходити, зокрема, за допомогою вибухових робіт.

Алсинов сказав, що після завершення геологорозвідки "вірмени поїдуть на свою батьківщину, "кара халик" - до себе, росіяни - у свою Рязань, татари - у свій Татарстан, але башкирам, за його словами, нікуди буде поїхати, тому що "у нас немає іншого дому, наша домівка тут!". У жовтні 2023 року Алсинова заарештували та звинуватили у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, вказуючи на те, що він негативно оцінював групи осіб - "мешканців Кавказу", "Середньої Азії", "вірмен". Зокрема, образливим визнали вислів "кара халик" - "чорний люд". З тюркської мови це перекладається як "прості люди, робітники", але також має значення як історичне позначення феодально-залежного населення у Золотій Орді та татарських ханствах.

Золото і політика

У цій же промові Алсинов нагадав про війну в Україні, де гинуть жителі Башкортостану: "Яка нам вигода від цього?... Це що за політика щодо нашого народу, я не розумію". Крім політичної діяльності, Алсинов останніми роками ставав дедалі відомішим як екоактивіст. 2020 року він разом із іншими активістами захищав гору Куштау від планів видобувати корисні копалини. Тоді влада призупинила процес передачі цього місця "Башкірській содовій компанії" для розробки родовища вапняку. Саме помстою за Куштау прибічники Алсинова і пояснюють силове придушення протестів у Башкортостані напередодні виборів.

Реакція місцевих силовиків виявилася нетиповою, враховуючи локальний характер протесту в Баймаку, каже запрошений науковий співробітник берлінського центру Карнегі Катерина Шульман. На її думку, влада могла застосувати відпрацьовану тактику: протримати протестувальників на морозі, доки багато хто не розійдеться, а потім прийти з обшуками додому до деяких з них, на роботу або у навчальний заклад. Зазвичай це ефективно підвищує ціну протесту для учасників, дозволяючи при цьому уникнути яскравої картинки "Менти побили людей", - каже Шульман.

Таким "тихим" способом були розпорошені протести у Москві після затримання Олексія Навального у 2021 році, схожим чином, лише ще тихіше, відреагували органи правопорядку на погром в аеропорту Махачкали торік. У Баймаку силовики зважилися на видовищний розгін зі світло-шумовими гранатами, що ризиковано напередодні виборів президента, наголошує Шульман. Ця ситуація з боку нагадує "адміністративну дисфункцію", каже вона, коли різні департаменти не чують одне одного: політичні управлінці не можуть нічого сказати силовикам, тому що у них своя вертикаль". Це підвищує ризики для авторитарного режиму у виборний період, особливо коли справа стосується етнічного питання.

Такі епізоди додаються до суми інших образ у регіонах, які поки "сплять", тому що центр сильний. Але за нагоди це все витягнуть і нагадають, скажуть, що Москва завжди нас ображала", - каже Шульман.

Події у Башкортостані та етнічна пам'ять

З цією тезою згоден і політолог Аббас Галлямов, який має етнічне коріння у Башкортостані, а сам він кілька років пропрацював в адміністрації глави Башкортостану. Політолог вважає, що переслідуванням активістів та придушенням протестів "патріотична" влада закладає бомбу під заснування Росії: "У момент, коли справи у режиму підуть зовсім погано, вантаж претензій, які народ дістане і висуне, може опинитися зовсім вже непідйомним".

На його думку, влада застосувала силу через характер протестувальників: "Це вже не "білострічники". Особливість неліберального протесту в тому, що на силу там зазвичай відповідають силою". Галлямов нагадує, що за аналогічним сценарієм розвалювався Радянський Союз: багато народів, проголошуючи незалежність, згадували подробиці депортацій, від яких постраждали їхні батьки у СРСР. Депортація була за півстоліття до цього. Етнічна пам'ять дуже довга", - каже він.