Протестний рух М'янми лише частково задоволений планом Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) задля врегулювання ситуації в країні. Відповідну заяву зробив у неділю, 25 квітня, Рух громадянської непокори.

"Ми визнаємо й вітаємо той факт, що АСЕАН вдається до безпрецедентних кроків, але, з огляду на реальність, повинні зазначити, що вони не є ані достатніми, ані адекватними", - йдеться в заяві руху.

На думку протестувальників, АСЕАН має залучити в стратегію врегулювання конфлікту тіньовий уряд "як представника народу М'янми".

План АСЕАН щодо врегулювання кризи в М'янмі

Як повідомлялося, напередодні учасники саміту АСЕАН в Джакарті зажадали від путчистів припинення насильства в М'янмі, встановлення діалогу з громадськими силами й надання доступу для гуманітарної допомоги. Було також вирішено направити в країну спецпосланця від АСЕАН.

Тим часом правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) піддала критиці відсутність часових рамок для впровадження плану АСЕАН, що складається з п'яти пунктів, а також те, що в ньому не міститься вимога звільнити близько 3,3 тисячі політв'язнів. Саме з такою вимогою виступили в окремих заявах глави держав та урядів таких країн-членів АСЕАН, як Сінгапур, Індонезія та Малайзія.

Водночас навіть у день саміту, в якому взяв участь і глава військової хунти М'янми генерал Мін Аунг Хлайн, влада країни й надалі застосовувала силу проти учасників протесту. В ході нічної облави було затримано багато критиків режиму, місцеві ЗМІ повідомляють про жорстокість силовиків.

Військовий переворот у М'янмі

У М'янмі 1 лютого стався військовий переворот. Головнокомандувач збройними силами Мін Аунг Хлайн зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу і судову влади. Виконувачем обов'язки президента був призначений віцепрезидент М'їнт Шве. Військові оголосили надзвичайний стан терміном на один рік і затримали керівницю уряду Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна, а також інших високопоставлених чиновників за "фальсифікацію виборів" 8 листопада 2020 року.

Читайте також: У М'янмі брутально порушують права людини - комісарка ООН

Практично одразу після перевороту розпочалися масштабні акції протесту проти захоплення влади військовими. За оцінками правозахисних організацій, у М'янмі під час заворушень загинуло близько 750 осіб, натепер під вартою перебуває понад 3,3 тисячі осіб. Правозахисники також не раз вказували на факти жорстоких тортур силовиками затриманих противників перевороту в М'янмі.

США та ЄС запровадили санкції через події у цій азійській країні.

Читайте також: ООН, ЄС і США засудили масові вбивства протестувальників у М'янмі