Токаєв виступив проти міжнародного розслідування протестів
Ольга Журавльова
29 січня 2022 р.
Президент Касим-Жомарт Токаєв називає ухвалену Європарламентом резолюцію щодо Казахстану необ'єктивною та вважає, що країна самостійно впорається із розслідуваннями заворушень.
Реклама
Проводити міжнародне розслідування щодо січневих подій у Казахстані немає необхідності. Про це заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у інтерв'ю держтелеканалу "Хабар-24" у суботу, 29 січня.
"Не вважаю за необхідне проводити таке розслідування, впораємося самі. У нас є люди чесні та об'єктивні, які очолюватимуть громадські комісії", - цитує президента агенція "Інтерфакс". Токаєв зазначив, що спокійно ставиться до резолюції Європарламенту щодо подій у Казахстані і акцентував, що вона має рекомендаційний характер. Водночас він назвав її необ'єктивною і передчасною. Токаєв заявив, що ця резолюція була продиктована "лобістами, які працюють на замовлення людей, що покинули Казахстан" і зараз витрачають "гроші на те, щоб організовувати демонстрації".
Токаєв також заявив, що думає про реформування парламентської і партійної системи в Казахстані.
Резолюція Європарламенту щодо Казахстану
Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо нещодавніх подій у Казахстані 20 січня, закликавши ініціювати міжнародне розслідування злочинів, скоєних проти народу Казахстану. Євродепутати також засудили непропорційне застосування сили органами безпеки і закликали Раду ЄС запровадити адресні санкції проти посадових осіб Казахстану, відповідальних за серйозні порушення прав людини, а європейські інституції - призупинити фінансування програм у Казахстані.
На початку січня у Жанаозені на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ, які швидко переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. У деяких регіонах у ніч проти 5 січня почалися погроми, напади на адміністративні будівлі, відділення поліції, магазини.
За даними влади, в ході заворушень загинуло 225 людей, у тому числі 19 представників правоохоронних органів, постраждали понад 4,5 тисячі громадян. Лише у колишній столиці Алмати у зв'язку з протестами та заворушеннями затримали понад 2,7 тисяч людей.
На тлі цих подій президент Токаєв відправив уряд у відставку, ввів у країні надзвичайний стан, а до Казахстану на його прохання прибув озброєний контингент держав-членів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) - Росії, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану та Білорусі для допомоги "у подоланні терористичної загрози". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан. За твердженням Токаєва, вони "не здійснили жодного пострілу".
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
11 фото1 | 11
Протести в Казахстані: чи знизить це загрозу Росії в Україні