Досі західні партнери постачали Україні важку зброю переважно за принципом "кругових поставок": країни НАТО з числа колишніх учасників Варшавського договору, які досі мають на озброєнні частково модернізовану зброю радянського зразка, передають її Україні, а взамін отримують від партнерів по Альянсу іншу зброю. Зокрема, Польща вже у перші місяці війни передала Україні більше двохсот танків Т-72, частина яких вже на полі бою. Для користування цими радянськими танками українських вояків не треба перевчати, в Україні є промислова база і фахівці для ремонту цих машин, є запчастини.

Вимоги прямих поставок

Все ж, дедалі частіше у Німеччині лунають голоси на користь прямих поставок важкої зброї Україні. Серед критиків "кругових поставок" - очільниця комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann). "Ми маємо знайти у собі мужність визнати, що це працює не так, як ми собі це уявляли. Відповідно, ми маємо перейти до прямих постачань", - заявила 22 липня депутатка від правлячої Вільної демократичної партії в інтерв'ю виданню Rheinische Post. Напередодні кругові поставки розкритикував і її колега по парламентському комітету Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) від опозиційного Християнсько-демократичного союзу. Політик закинув уряду Німеччини зволікання з постачанням до Польщі нових танків "Леопард" взамін радянських Т-72, які Варшава передала Україні. "Німецька пропозиція через три місяці роздумів: 20 танків "Леопард 2". Постачання з квітня 2023 року по 1 штуці на місяць, в жовтня 2023 року - по 3 штуки на місяць", - констатував Кізеветтер. При цьому політик запитав: якщо круговий обмін не працює, чому взагалі не постачати зброю напряму Україні?

Варшава і Берлін вже кілька місяців сперечаються, як швидко і скільки німецьких танків має прийти взамін кільком сотням старих радянських Т-72. При цьому польська сторона хоче отримати не старі "Леопард 1", які у значній кількості є на складах Бундесверу і заводу-виробника, а "Леопард 2" найновіших модифікацій. З огляду на важкі перемовини Берліна і Варшави, Словенія не поспішає постачати обіцяні Україні ще кілька місяців тому кілька десятків Т-72. Раніше уряд у Любляні, як повідомляв німецький часопис Der Spiegel, відхилив пропозицію Берліна передати старіші зразки німецької важкої зброї.

Читайте також: Україна знову закупила у Німеччині зброю безпосередньо у виробника

Часу на зволікання немає

Київський незалежний військовий експерт, відставний офіцер танкових військ, Микола Саламаха у розмові з DW назвав "круговий обмін" загалом вдалою ініціативою, яка виконала свою функцію. "Україна сформувала близько десяти нових бригад. Для них потрібно 300 танків", - пояснює фахівець. Саламаха знає, про що він говорить: як досвідчений відставний танкіст він нині як консультант бере участь у процесі вишколу танкістів, підготовки начальних тренажерів. За його словами, з урахуванням втрат на полі бою загальні потреби української армії для повної комплектації на найближчі місяці сягають півтисячі машин.

Навіть якщо всі радянські танки з усієї Європи буде поставлено Україні, цього вистачить лише на наступні три-шість місяців, каже Соломаха. За перші місяці війни з Росією, за різними оцінками фахівців, Україна втратила від двохсот до чотирьохсот танків.

До дев'яти місяців підготовки до бою

Тому Україні, наголошує Микола Соломаха, якнайшвидше потрібні домовленості про постачання західних танків. "Якщо нині домовитися про поставки німецького танку "Леопард", він на полі бою буде місяців через дев'ять", - прогнозує експерт. Якщо навчити екіпажі користуватися західними танками можна за місяць, то підготовка фахівців, які відповідатимуть за технічне обслуговування і ремонт досі невідомих їх зразків, каже Соломаха, триватиме від трьох до шести місяців. Плюс час на підготовку всіх логістичних ланцюгів і формування технічної бази.

Досі Німеччина з важкої зброї поставила Україні лише гаубиці Panzerhaubitze-2000. Цього замало переконаний професор Університету Бундесверу у Мюнхені Франк Зауер (Frank Sauer). "Завдяки цим гаубицям дуже важко відвойовувати території. Україні потрібна мобільність, броня і ударна сила, якщо вона хоче, зокрема, на півдні, відтіснити російські сили. Це є лише у танків і броньованих машин піхоти, таких як "Леопард" і "Мардер", - констатував Зауер у розмові з DW.

То коли ж будуть "Леопарди"?

20 липня з посиланням на депутата від ХДС Родеріха Кізеветтера низка українських інформаційних сайтів повідомили, що Німеччина поставить Україні 20 танків "Леопард 2". Крім того, наступного дня фахове видання оборонної промисловості Europäische Sicherheit & Technik повідомило, що 10 танків "Леопард 2" зі своїх резервних складів готова передати Іспанія. Тож невже крига скресла і західні танки нарешті підуть в Україну?

Поки ні. Зокрема, новина про 20 німецьких "Леопардів" виявилася перекрученою заявою Кізеветтера, в якій він насправді критикував надто повільне постачання 20 танків Польщі взамін переданих Україні Т-72. Передчасним виявилося і повідомлення і про "іспанські" "Леопард-2" для Києва. У міністерстві оборони Німеччини DW повідомили, що Мадрид досі не звертався за відповідним дозволом на реекспорт цих танків, які у 90-ті роки минулого століття вживаними були поставлені Німеччиною Іспанії. Така згода країни-виробника на реекспорт потрібна за європейським законодавством. Згодом видання Europäische Sicherheit & Technik видалило повідомлення про 20 "Леопардів" для України.

Водночас, не виключено, що переговори про постачання "Леопардів" Україні таки вже ведуться. Обізнані співрозмовники DW у Києві підтвердили раніше озвучену у німецьких та іспанських ЗМІ інформацію про нещодавній візит української делегації до Іспанії для переговорів щодо передачі танків німецького виробництва з іспанських резервів. Тим часом Німеччина дотепер не давала жодних обіцянок щодо "Леопардів", хоча джерела DW у політичних колах не виключають, що позиція не постачати танки у майбутньому може бути переглянута у координації з партнерами по НАТО.

Читайте також: Іспанія планує надати Україні ракетні комплекси й танки "Леопард" - ЗМІ

Пошвидше і побільше

Микола Соломаха переконаний, що постачати "Леопарди" Україні є сенс лише у тому разі, якщо йтиметься про значно більше ніж згадувані у ЗМІ 10 машин від Іспанії. "Не варто навіть братися. Є сенс налагоджувати логістику, якщо надаватимуть 50-60 машин. Краще 100", - констатував український експерт. 

Поки ж з важкої техніки Німеччина обіцяє поставити лише бронетранспортери M113, які надійшли нині до Німеччини на модернізацію з резервів збройних сил Данії. Аби посилити українську армію для планованого наступу на півдні країни Києву якнайшвидше потрібні й інші види важкої зброї з Німеччини, закликав у розмові з DW військовий експерт, відставний бригадний генерал Бундесверу Удо Ойліґ (Udo Eulig). "Києву вкрай потрібні і бронемашини піхоти, і танки. При цьому, на відміну від східноєвропейських країн НАТО, які взамін радянської техніки очікують новітньої техніки, якої мало, українцям стануть в нагоді й попередні модифікації, такі як танк "Леопард 1" і бронемашина піхоти "Мардер". Якщо на це буде політична воля, цю техніку можна поставити з резервів Бундесверу і складів виробників доволі швидко", - наголошує військовий експерт.

Ще у квітні виробник "Леопардів", німецький концерн Rheinmetall, пропонував уряду виділити кошти, за які концерн обіцяв протягом шести тижнів підготувати до передачі Україні 50 цих танків першого покоління. Вони мають менш потужну гармату, низку недоліків у пасивному захисті екіпажу порівняно "Леопардом" другого покоління. Однак за кілька десятиліть використання "Леопард 1" проявив себе як надійна машина з доволі високою швидкістю і точністю стрільби, яка у модернізованому вигляді досі перебуває на озброєнні 9 європейських країн. 

Однак пропозиція не була підтримана федеральним урядом. Удо Ойліґ вважає, що Києву варто негайно передати максимальну наявну кількість "Леопард 1" замість збирати з резервів по всій Європі одиничні поставки більш сучасного "Леопарда" другого покоління. "З огляду на довжину фронту в Україні, велика кількість танків якшвидше було би більш прагматичним підходом", - підсумовує експерт. Ойліґ зауважує, що одночасне постачання Україні і першого, і другого покоління цих танків лише уповільнить процес: різні запчастини і боєприпаси ускладнюють логістику і підготовку ремонтної бази.