Скасування патентного захисту на вакцини: за і проти
Андреас Ростек
7 травня 2021 р.
Пропозиція США активізувала дискусію, чи треба призупиняти патентний захист вакцин від коронавірусу? Є чимало аргументів на користь такого кроку, але багато хто виступає й проти.
Реклама
Заява торговельної представниці США Кетрін Тай, яка 5 травня несподівано з демонстративною рішучістю закликала до призупинення патентного захисту вакцин від COVID-19, мала негайний вплив на курс акцій виробників вакцин від коронавірусу. Цінні папери BioNTech втратили в четвер, 6 травня, на біржі у Франкфурті близько дванадцяти відсотків вартості, тоді як курс акцій CureVac впав на понад десять відсотків.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) привітала пропозицію уряду США як "історичне рішення". Навіть Євросоюз, який до цього часу дуже вагався, також продемонстрував відкритість до переговорів щодо тимчасового призупинення патентного захисту. З моменту заяви США за і проти цієї ініціативи обговорюються бурхливіше, ніж будь-коли.
Зупинка патентного захисту допомагає чи заважає?
Індія та ПАР порушили питання про призупинення патентного захисту вакцин у Світовій організації торгівлі в Женеві. За це виступають і правозахисні організації, як-от Amnesty International, та гуманітарні організації по всьому світу. Водночас багато представників фармацевтичної галузі категорично проти.
По суті, йде про питання: чи справді зупинка патентного захисту вакцин допоможе прискорити боротьбу з пандемією коронавірусу? Чи, можливо, зашкодить розробці та виробництву вакцин, необхідних для виживання людини?
"Багато великих виробників вакцин базуються в країнах, що розвиваються. Всі наявні виробничі потужності повинні бути використані", - заявила нещодавно в розмові з DW Еллен 'т Хоен. Вона є директоркою некомерційної організації Medicines Law & Policy, яка виступає за кращий доступ до ліків. "А це вимагає надання доступу до ноу-хау та технологій з боку тих, хто їх контролює", - зазначає активістка.
Подібної думки дотримуються й у цілій низці менш розвинених країн, а також представники багатьох неурядових організацій. Вони заявляють, що правила СОТ щодо інтелектуальної власності є перешкодою для невідкладного розширення виробництва вакцин у бідних країнах.
"Жодної додаткової дози"
Призупинення патентного захисту "не призведе в короткостроковій перспективі до збільшення пропозиції на жодну додаткову дозу", - заявив Томас Куені в розмові з DW. "Адже вони (прихильники зупинки патентного захисту. - Ред.) не помічають складності виробництва вакцин та ігнорують масштаб співпраці виробників вакцин, фармацевтичних компаній та країн, що розвиваються, щодо збільшення виробництва вакцинації", - додає Куені, який є генеральним директором міжнародної федерації фармацевтичних компаній IFPMA.
З ним погоджується і Ган Штойтель (Han Steutel), керівник Німецької асоціації дослідницьких фармацевтичних виробників. "Примусові ліцензії не допомагають", - заявив він у четвер, 6 травня, в ефірі телеканалу ZDF. У Німеччині дуже добре знають, скільки часу потрібно, перш ніж буде запущено безпечний процес виготовлення нових вакцин. Наприклад, компанія BioNTech придбала вже функціонуючий завод у Марбурзі у вересні. "А потім минуло майже вісім місяців, перш ніж вони змогли зараз почати виробництво. Треба навчити персонали, встановити додаткові біореактори тощо", - пояснив він.
"Прибуток не повинен бути в центрі уваги", - натомість Елізабет Массуте (Elisabeth Massute) з "Лікарів без кордонів", яка також виступала в ефірі ZDF. За її словами, не йдеться про те, що за межами багатих країн бракує виробничих потужностей. "Вони насправді є. Однак у минулому було й таке, що виробники в Канаді намагалися отримати ліцензії у виробників, але не отримали жодної", - зазначає вона.
Асоціація фармацевтичних компаній, з іншого боку, завжди стверджувала, що компанії лише за умови патентного захисту матимуть достатній стимул інвестувати в дослідження, які згодом гарантують дохід. І саме тому, що їхні патенти захищені, виробники вакцин уже уклали понад 200 угод про передачу технологій, щоб разом з партнерами в бідніших країнах мати змогу виробляти більше вакцин.
Реклама
Небезпечно несправедливий розподіл
На думку асоціації, проблема полягає в торговельних бар’єрах та нестачі сировини та компонентів, необхідних для виготовлення вакцин. Так само ще наприкінці квітня Єврокомісія обґрунтувала свою негативну позицію щодо призупинення патентного захисту: "Проблеми доступу до вакцин не будуть вирішені шляхом відмови від патентів; вони більше пов'язані з браком достатніх виробничих потужностей", - заявила представниця ЄС.
Гуманітарні організації пов’язують питання патентного захисту з нерівномірним розподілом вакцин у всьому світі. Німецька організація Brot für die Welt ("Хліб для світу") зазначає, що в заможних країнах зараз приблизно кожен четвертий житель уже вакцинований проти коронавірусу, тоді як у бідних країнах лише кожен п'ятсотий. "Ця диспропорція дає зрозуміти, що є нагальна потреба у виробництві більшої кількості вакцин та призупиненні дії прав інтелектуальної власності - за певних умов", - заявляють у гуманітарній організації Brot für die Welt. Її представники переконані: "COVID-19 буде переможений лише тоді, коли всі будуть вакциновані".
Торговельна представниця США Кетрін Тай підкреслила в середу, 5 травня, що американська адміністрація твердо вірить у захист інтелектуальної власності. Але вона все одно лобіюватиме в Світової організації торгівлі призупинення патентного захисту вакцин від коронавірусу, щоб припинити пандемію. "Це - глобальна криза у сфері охорони здоров'я, і надзвичайні обставини пандемії COVID-19 вимагають вжиття надзвичайних заходів", - наголосила Тай.
Якими вакцинами людству роблять щеплення від коронавірусу
Глобальна кампанія вакцинації проти коронавірусу набирає обертів. У різних країнах створені вакцини, покликані зупинити пандемію COVID-19. Представляємо їх у фотогалереї DW.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
BioNTech та Pfizer: початок мРНК-революції
Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США і ЄС, стала розробка німецьких вчених Угура Шахіна і його дружини Езлем Тюречі. Їхня фірма BioNTech з Майнца уклала альянс з американським гігантом Pfizer. У 2021 році будуть випущені два мільярди доз. Завдяки цій вакцині ЗМІ заговорили про "революцію" у фармацевтиці - вона стала першою вакциною, що базується на матричній РНК.
Фото: Francis Dean/Dean Pictures/imago images
Moderna: родом з університету Гарварда
На РНК-технологіях, що вважаються новим словом у медицині, спеціалізується і американська біотехнологічна компанія Moderna. Її штаб-квартира розташована в Кембриджі, у штаті Массачусетс, поблизу Гарвардського університету, вчені якого і заснували цю фірму в 2010 році. Вакцина Moderna, створена за фінансової підтримки влади, стала другою, зареєстрованою в США і ЄС на рубежі 2020-21 років.
Фото: Matthew Healey/AFP/Getty Images
У AstraZeneca - "оксфордська вакцина"
Учені Оксфордського університету уклали для клінічних випробувань і виробництва своєї вакцини альянс з британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вона значною мірою забезпечує вакцинацію жителів Великобританії, виконує замовлення ЄС і активно працює з країнами, що розвиваються, адже у "оксфордської вакцини" дуже низька ціна. Так, в Індії її випускають для місцевого ринку і на експорт.
Фото: Channi Anand/AP/picture alliance
"Спутник V": найперша реєстрація
У серпні 2020 року Росія оголосила, що першою в світі зареєструвала вакцину від коронавірусу під назвою "Спутник V". Масова вакцинація російського населення офіційно почалася в січні 2021 року. На закордонні ринки цю векторну вакцину, розроблену вченими московського Центру Гамалії, просуває Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). На фото - прибуття першої партії в Болівію.
Фото: Aizar Raldes/AFP/Getty Images
Sinovac: тихий конкурент з Китаю
Без зайвого шуму і докладних звітів про результати клінічних досліджень Китай розробив щонайменше три вакцини. Одну з них, створену на основі інактивованого коронавірусу, компанія Sinovac Biotech тестувала в декількох країнах Азії, зокрема в Індонезії, яка її потім закупила. Аби подати приклад співвітчизникам, президент країни Джоко Відодо прищепився першим.
Фото: Laily Rachev/Biro Pers Sekretariat Presiden
CureVac: принтер для вакцин від Tesla
Другу німецьку мРНК-вакцину, реєстрація якої очікується до літа, компанія CureVac з Тюбінгена вироблятиме й експортуватиме на світовий ринок в союзі з концерном Bayer. Але її можна буде виготовляти й прямо в клініках всюди і світі. Зразок мобільного принтера, створеного німецькою дочірньою фірмою Tesla Grohmann, Ілон Маск (в центрі) демонстрував у вересні 2020 року депутатам Бундестагу.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Schwarz
Sanofi: дві невдачі й допомога Євросоюзу
Французька компанія Sanofi - один з найбільших в світі виробників вакцин. Але цього разу вона двічі зазнала невдачі: ані спільна розробка з британською GlaxoSmithKline, ані спроба створити власну мРНК-вакцину досі не дали бажаного результату. Аби допомогти забезпечити країни ЄС, її завод у Франкфурті-на-Майні (на знімку) випустить влітку 125 мільйонів доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer.
Фото: C. Stoll/Sanofi
Johnson&Johnson: достатньо однієї дози
Одним з шести виробників вакцин від коронавірусу, з якими ЄС уклав попередні договори про постачання, стала американська корпорація Johnson&Johnson. Її векторна вакцина передбачає тільки одне щеплення, а не два, і зберігається в звичайних холодильниках. Для ЄС, де реєстрація препарату очікується навесні, випускати її буде бельгійська дочірня фірма корпорації - Janssen.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
8 фото1 | 8
Вакцина BioNTech/Pfizer: німецько-американська історія успіху
В Україні має з'явитися вакцина від коронавірусу виробництва BioNTech/Pfizer. Фотогалерея DW про стратегічний альянс розробника мРНК-технологій з Німеччини й одного з лідерів світової фармацевтики зі США.
Фото: Jacob King/REUTERS
Вакцина Made in Germany
У Німеччині, США, Ізраїлі та низці інших країн переважна більшість населення буде щеплена від коронавірусу мРНК-вакциною BioNTech/Pfizer. Для простоти її часто називають "пфайзерівською", хоча точніше було б сказати "байонтеківською". В основі її успіху - стратегічний альянс інноваційної німецької біотехнологічної фірми-розробниці й досвідченого американського гіганта класичної фармацевтики.
Фото: NurPhoto/picture alliance
Іще одна вакцина для України
В Україні вакцина BioNTech/Pfizer стала третьою, про поставки якої домовилася влада - після Covishield (випущений за ліцензією в Індії препарат Oxford/AstraZeneca), а також Sinovac із Китаю. Про поставки домовлялися в Офісі президента Володимира Зеленського. Він особисто оголосив про укладену угоду на 10 мільйонів доз. Та коли саме вакцина може бути поставлена в країну, президент не повідомив.
Фірму BioNTech заснували у 2008 році в Майнці за участю фінансових інвесторів професор медицини Угур Шахін (Ugur Sahin), син турецького гастарбайтера на автозаводі Ford в Кельні, і його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci), донька турецького лікаря, який приїхав до ФРН. Вона стала директоркою з медичних досліджень компанії, яка зосередилася на імунотерапіях раку та інших тяжких захворювань.
Фото: Stefan F. Sämmer/imago images
Офіс на вулиці "Біля золотого колодязя"
Головний офіс BioNTech розташовано в Майнці на вулиці з історичною назвою "Біля золотого колодязя", що тепер усіляко обігрують журналісти. 12 січня 2020 року Угур Шахін, прочитавши в медичному журналі The Lancet статтю про новий вірус у китайському місті Ухань і усвідомивши загрозу пандемії, одразу ж приступив до створення вакцини на основі напрацьованих за десятиліття РНК-технологій.
Фото: BioNTech SE 2020, all rights reserved
Pfizer: випробування й виробництво
17 березня 2020 року BioNTech уклала стратегічний альянс із концерном Pfizer. Двома роками раніше вони вже почали розробляти мРНК-вакцину проти грипу. Корпорація з Нью-Йорка, заснована у 1849 році двома вихідцями з Німеччини, яка нині входить до трійки лідерів світової фармацевтики, організувала в шести країнах клінічні випробування німецького препарату і надала свої виробничі потужності.
Фото: Timothy A. Clary/AFP/Getty Images
Перша вакцина від COVID-19 у США та ЄС
У грудні 2020 року, після завершення третьої фази клінічних випробувань, розробка BioNTech і Pfizer стала першою вакциною від COVID-19, яку допустили до застосування як у США, так і в ЄС. До того моменту ЄС уже мав договір про купівлю 200 мільйонів доз і опціон ще на 100 мільйонів доз. У Німеччині 27 грудня перші щеплення отримали пенсіонери у віковій групі 80+ у будинках для людей похилого віку.
Фото: Fabrizio Bensch/REUTERS
Завод Pfizer у Бельгії постачає вакцину всьому світу
Амбітна мета двох компаній - випустити у 2021 році два мільярди доз. Три підприємства Pfizer в США забезпечують північноамериканський ринок, а забезпечувати Європу і решту світу доручено заводу в бельгійському Пуурсе. Уже в січні стало зрозуміло, що його потужностей не вистачить для задоволення глобального попиту, тож почалося їхнє розширення, через що приблизно на місяць впали обсяги виробництва.
Фото: David Pintens/BELGA/dpa/picture alliance
Марбург забезпечить 750 мільйонів доз на рік
До створення вакцини BioNTech мала в Німеччині порівняно невеликі виробничі потужності. Тепер знадобилося велике підприємство. 17 вересня 2020 року компанія купила у швейцарського фармконцерну Novartis завод у Марбурзі. Після термінової реконструкції та переоснащення він запрацював 10 лютого. План на перше півріччя 2021 - 250 мільйонів доз, проєктна потужність - 750 мільйонів доз на рік.
Фото: BioNTech SE 2020/dpa/picture alliance
Логістика вимагає холодного розрахунку
Особливість вакцини BioNTech/Pfizer - їй потрібні наднизькі температури до мінус 80 градусів. Для транспортування використовуються спеціальні термобокси, які забезпечують холод протягом десяти днів. Але з'явилися нові дані. У ЄС і США дозволили певний час зберігати вакцину і за більш високих температур - до мінус 15 градусів, як у звичайній морозильній камері. Це вже суттєво полегшує логістику.
Фото: Francesco Fotia/AGF Foto/Avalon/Photoshot/picture alliance
Ізраїль підтвердив ефективність вакцини
Жодна країна не вакцинувала своє населення у грудні-лютому такими високими темпами, як Ізраїль, і жодна інша не вивчала при цьому настільки пильно ефективність вакцини BioNTech/Pfizer. 21 лютого міністерство охорони здоров'я Ізраїлю повідомило: за два тижні після другого щеплення ризик захворіти знижується на 95,8 відсотка, а загроза потрапити до лікарні або померти - на 98,9 відсотка.
Фото: Jack Guez/AFP/Getty Images
Орден на знак подяки
Німеччина віддячила своїм вченим найвищою нагородою країни - орденом "Хрест за заслуги". 19 березня 2021 президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вручив його Езлем Тюречі і Угуру Шахіну. "Ви ухвалили рішення бути вченими і підприємцями, тому що хотіли, щоб результати ваших наукових досліджень дійшли до пацієнтів, - наголосив він. - Ви створили вакцину для всього людства".