Деякі люди відчувають потребу мити руки по 20 разів на день. Хтось не може встати з ліжка через депресію. Іншим муляють нав'язливі думки, що викликають дискомфорт і тривогу. Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад мільярд людей страждають на психічні розлади. Це приблизно 14 відсотків населення планети, і це стосується людей різного віку, походження та з різним рівнем доходу. На сьогодні психічні розлади залишаються однією з найскладніших проблем, з якими стикається медицина.

Інше дослідження, опубліковане нещодавно в журналі Nature Human Behavior, каже про те, що люди з психічними розладами більш схильні спілкуватися з тими, у кого є аналогічні психічні захворювання.

Схожі захворювання у подружжя

В рамках цього дослідження вчені проаналізували дані майже 15 мільйонів людей з Тайваню, Данії та Швеції. Дослідники вивчали пари, в яких один або обоє з подружжя страждали на один із дев'яти психічних розладів: шизофренія, біполярний розлад, депресія, тривожність, синдром дефіциту уваги і гіперактивність, аутизм, обсесивно-компульсивний розлад, зловживання психоактивними речовинами або анорексія.

Читайте також: Чому в суспільстві зростає самотність і що з цим робити

З'ясувалося, що якщо в одного з подружжя було якесь із цих захворювань, то ймовірність того, що у партнера теж діагностують психічний розлад, була особливо високою. Найчастіше обоє страждали від однієї і тієї ж недуги. "Теоретично той, хто відчуває тривогу або депресію, мав би шукати собі стабільного і надійного партнера, - зазначає Роберт Пломін (Robert Plomin), професор генетики поведінки в Лондонському Королівському коледжі. - Але виходить все навпаки!"

На думку науковця, єдиним недоліком є те, що дані про силу взаємозв'язку між різними факторами містяться аж у додатку дослідження. Це, за словами Пломіна, незвично і "дещо нещиро". Проте вплив захворювання одного партнера на діагноз в іншого є стабільним, додає науковець, а кількість учасників - 14,8 мільйона - надає ваги цьому дослідженню.

Глобальна тенденція

Перші вказівки на те, що люди з психічними розладами більше спілкуються з людьми, які мають схожі проблеми, з'явилися ще в 1960-х роках. Однак дослідження, що проводилися в той час, аналізували надто малу кількість людей. Перше більш масштабне дослідження було організовано лише близько десяти років тому, хоча і в ньому брали участь тільки жителі Північної Європи.

В актуальному дослідженні група вчених під керівництвом Чунь Чі Фаня, доктора медичних наук і філософії з Інституту досліджень мозку в Талсі (штат Оклахома, США) спробувала, зокрема, з'ясувати, чи зберігається така модель вибору партнера в різних культурах. "Цікаво було те, що принцип схожості (партнерів. - Ред.) у різних культурах практично ідентичний", - зазначає Чунь Чі Фань. Відмінності проявилися тільки у випадках обсесивно-компульсивного та біполярного розладів, а також анорексії. З'ясувалося, що на Тайвані обоє з подружжя страждають на обсесивно-компульсивний розлад частіше, ніж у Північній Європі.

Ще один висновок вчених - у випадку більшості розладів ймовірність того, що обом партнерам поставлять однаковий психічний діагноз, зберігається протягом десятиліть. Про це свідчать дані з Тайваню, що збиралися понад 50 років. А в разі вживання психоактивних речовин ця ймовірність навіть збільшується. Тільки для обсесивно-компульсивних розладів вона знизилася. "І це незважаючи на те, що система охорони здоров'я, політика і суспільство на Тайвані за цей час істотно змінилися", - констатує дослідник.

Схожість притягує

Але чому люди з психічними захворюваннями частіше вступають у стосунки з людьми, які мають схожі проблеми? Є кілька припущень. Одне з них - людині властиво шукати собі як партнера того, хто схожий на неї саму. Також загальне середовище і умови життя можуть сприяти набуттю аналогічних захворювань. А крім того, стигматизація, пов'язана з психічними захворюваннями, може істотно обмежувати вибір партнерів. За словами Чунь Чи Фаня, деякий час вважалося, що саме перший варіант об'єднує людей. Науково це називається "асоціативним вибором партнера", коли індивіди віддають перевагу схожим на себе за певними ознаками. Логічно припустити, що людина, яка сама має розлад, може краще зрозуміти аналогічні особливості та потреби таких людей, як вона сама. Але також людей можуть об'єднувати і схожі позитивні характеристики, наприклад, більш високий рівень творчих здібностей.

Водночас дослідження не дає відповіді на питання про те, що ж все-таки первинне - стосунки чи психічний розлад. Роберт Пломін вважає, що для цього необхідні довгострокові спостереження. Крім того, поки залишається незрозумілим, чи психічно хворі подружжя почуваться добре в шлюбі і чи є схожий психічний стан запорукою взаєморозуміння у стосунках, а також чи не погіршує хвороба партнера власний стан людини.

Діти в зоні ризику

В результаті дослідження був зроблений ще один важливий висновок. У парах, де обоє батьків страждають на одне й те саме психічне захворювання, ймовірність розвитку такого захворювання у дитини удвічі вища, ніж у сім'ях, де страждає тільки один з батьків. Цей ефект був особливо виражений у випадках шизофренії, депресії, біполярного розладу і наркозалежності.

Читайте також: Шлюб і сім'я або стосунки без життя під одним дахом: чого хочуть німці