Все це дуже нагадує рекламну кампанію. "Ті, хто погодився укладати з нами в Європі довгострокові контракти, зараз можуть тільки руки потирати і радіти", - заявляє президент Росії Володимир Путін. "Ті, хто підписали з нами довгострокові контракти, зараз насолоджуються цією ціною", - вторить йому заступниця голови "Газпрому" Олена Бурмістрова, яка відповідає за весь експорт російської держкомпанії. "Ми знаємо, що ринкові правила можуть бути корисними в деяких ситуаціях, але абсолютно марними в інших", - пояснює європейцям постійний представник РФ при Євросоюзі Володимир Чижов.

Боротьба навколо введення в експлуатацію "Північного потоку-2"

Вже кілька тижнів Москва дедалі більш наполегливо посилає Європі недвозначний сигнал: укладайте з Росією в особі "Газпрому" довгострокові контракти на поставку газу - і не матимете турбот з теплом і електрикою. Це відбувається за умов безпрецедентної газової кризи на європейському ринку: ціни на блакитне паливо в останні місяці зросли у багато разів і на початку жовтня удесятеро перевищили середні показники минулого року.

Європейські експерти, ЗМІ та політики вже не раз висловлювали підозру, що "Газпром" цілеспрямовано сприяв виникненню дефіциту на європейському ринку газу, щоб змусити Німеччину і Євросоюз швидше видати дозвіл на експлуатацію відразу двох ниток добудованого на початку вересня газопроводу "Північний потік-2", для чого потрібно вивести його з-під дії антимонопольних законів ЄС (Третій енергопакет).

Однак тепер посилюється враження, що у Кремля є і друга стратегічна мета. На користь такого висновку говорить та наростаюча наполегливість, з якою чільні російські представники, офіційні російські ЗМІ і неофіційні провідники інтересів Кремля в соцмережах пропагують зараз ідею повернення країн Євросоюзу до колишньої практики закупівлі газу за довгостроковими контрактами - і, відповідно, відмови від подальшого розвитку в цій сфері біржової торгівлі, спотового ринку.

Читайте також: Злет цін на газ: чому Великобританії складніше втримувати удар, ніж ЄС

Путін звинувачує Єврокомісію і британських експертів

Тон і спрямованість цього вербального наступу задав Володимир Путін, який не залишив сумнівів у тому, що політику "Газпрому" визначає саме він. "Ці розумники ще в минулому складі Єврокомісії придумали ринкове ціноутворення на газ - ось результат вам", - заявив президент РФ 9 вересня на пресконференції в Москві, взагалі-то присвяченій майбутнім відносинам Росії і Білорусі, і вказав на зліт спотових цін на газ в Європі до 650 доларів за тисячу кубометрів.

"У нас теж ринкове ціноутворення, ця ціна прив'язана до ціни на нафту. Ніхто її не регулює, ринок регулює", - додав Путін, забувши нагадати, що Росія в складі картелю під назвою ОПЕК+ уже п'ять років штучно обмежує видобуток нафти і у такий спосіб регулює її пропозицію на світовому ринку. За місяць, 6 жовтня, коли ціна тисячі кубометрів газу злетіла вже майже до 2000 доларів, російський президент на відеонараді з питань енергетики продовжив публічно розвивати думку про помилки, як він висловився, "так званих експертів" в Брюсселі. "Взагалі-то пропозиція перейти на біржову торгівлю газом, - вказав Путін, - була зроблена, потім просувалася і була просунута експертами Єврокомісії минулого скликання, в основному британськими експертами. Де тепер ці британські експерти, де тепер їхні пропозиції - зрозуміло, а споживачі в континентальній Європі, безумовно, страждають від реалізації цих пропозицій".

Читайте також: Дефіцит газу в Європі: коли німці почнуть мерзнути і скільки переплачуватимуть?

Колапс спотового ринку газу в Європі

Таким чином, Путін намагається переконати країни ЄС, що орієнтацію на спотовий ринок Євросоюзу нав'язала Великобританія, яка тепер його залишила, а тому Єврокомісії нинішнього скликання слід тепер після Brexit виправити допущену колись помилку і повернутися до колишньої практики довгострокових контрактів з "Газпромом". А такі довгострокові контракти, продовжив переконувати європейців посол РФ при ЄС Володимир Чижов в опублікованому 11 жовтня інтерв'ю Financial Times, "забезпечували безпеку поставок і стабільність обсягів і цін". Але потім, поскаржився він, "прийшла ця ідея, яка виходить із Брюсселя, про те, що систему потрібно змінити".

Висловлювання російських представників лунають переконливо, проте не дають відповіді на питання, чому спотовий ринок в Європі роками справно працював і лише в останні місяці спочатку дав збій, а у вересні-жовтні фактично пережив колапс: важко описати іншим словом зростання цін в рази за лічені тижні.

Одне з пояснень того, що сталося - європейський ринок недоотримав цього літа очікуваних обсягів скрапленого газу (СПГ), оскільки значна частина поставок з різних країн пішла в Азію, де ціни на цей енергоносій виявилися ще вищими. У Москві особливо наголошують на тому, що через холодну попередню зиму сильно скоротилися запаси в європейських газосховищах, зокрема у контрольованих "Газпромом". Ще одним фактором стали широкомасштабні ремонтно-профілактичні роботи на газотранспортній системі Норвегії, через які цьому великому постачальнику довелося тимчасово істотно скоротити свій експорт в ЄС.

Читайте також: Коментар: Німеччина поки що просто ігнорує шантаж "Газпрому"

"Дивна відмова Росії від грошей"

Однак постає питання, чому в цій ситуації Росія, яка забезпечує майже 40 відсотків газового імпорту ЄС і як лідер ринку, що несе чималу відповідальність за його стабільність, не збільшила пропозицію на європейських біржових майданчиках, щоб хоча б дещо вирівняти попит і пропозицію, а заодно і добре заробити.

На цю обставину в інтерв'ю московській "Новій газеті" звернув увагу російський нафтогазовий експерт Михайло Крутіхін: "Замість того, щоб скористатися підвищенням цін і отримати додатковий прибуток від нових продажів газу за високими спотовими цінами, вони (в "Газпромі" - Ред.) вирішили взагалі припинити торгівлю на спотових ринках, оголосили, що в четвертому кварталі і весь наступний рік вони не торгуватимуть додатковими обсягами газу на електронних торговельних майданчиках.

За образним висловом російського експерта, "Газпром" вдався до тактики "італійського страйку": "Виконуються всі раніше укладені контракти, але жодних додаткових обсягів газу в Європу не надходить".

Аналогічні оцінки лунають і в Німеччині, наприклад, в статті під заголовком "Дивна відмова Росії від грошей" в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. "Дії Росії в газовій кризі, - пише її московський кореспондент Фрідріх Шмідт (Friedrich Schmidt), - є загадкою для економічних аналітиків: контрольований державою концерн "Газпром" виконує свої довгострокові газові контракти, але не користується шансом заробити багато грошей шляхом розширення свого поки що убогого бізнесу на спотовому ринку".

Німецький кореспондент доходить наступного висновку: "Спроби пояснити таку поведінку, керуючись тільки економічними критеріями, мало що дадуть. "Газпром" втілює в життя політичні установки Кремля".

Читайте також: Ціна газу в Європі досягла історичного максимуму

Довгострокові контракти з "Газпромом" проти Green Deal Євросоюзу

Таким чином, фраза, яка постійно лунає в Росії на тлі нинішньої газової кризи про те, що "Газпром" виконує всі свої договірні зобов'язання", набуває додаткового сенсу, свого роду це друге дно: виходить, що російська держкомпанія обслуговує тільки тих, хто уклав з нею довгострокові контракти, і фактично бойкотує спотовий ринок, прирікаючи його на немислимі раніше стрибки цін і у такий спосіб дискредитуючи сам принцип біржової торгівлі газом.

Якщо зрештою справа дійде до руйнування європейського спотового ринку газу і повернення більшості країн ЄС до укладення переважно довгострокових контрактів з "Газпромом" (Угорщина днями вже підписала 15-річний контракт з правом коригування через 10 років), це призведе до тривалого закріплення нинішнього домінування Росії на європейському ринку газу і значною мірою відріже від нього постачальників СПГ.

Одночасно довгострокові контракти з "Газпромом" стали б реальним гальмом на шляху форсованої декарбонізації економіки заради захисту клімату, на яку Євросоюз взяв курс під девізом Green Deal. Адже тоді - навіть якщо європейська відновлювана енергетика зробить в цьому десятилітті очікуваний і планований великий ривок у своєму розвитку - країнам ЄС довелося б до середини або до кінця 2030-х років все одно купувати у Росії значні обсяги викопного енергоносія. Але, можливо, Москва саме на це й розраховує.