Берлін довго мовчав. Але вже ввечері середи, 21 липня, на сайті МЗС Німеччини було опубліковано спільну заяву Берліна та Вашингтона про угоду між ФРН та США, яка повинна врегулювати суперечку навколо спірного газопроводу "Північний потік-2", що має з'єднати Німеччину та Росію дном Балтійського моря. Зокрема, Німеччина зобов'язується надати Україні додаткову фінансову допомогу обсягом понад 200 мільйонів євро. Крім того, США і Німеччина створять фонд обсягом не менше одного мільярда доларів. Його використовуватимуть для фінансування інвестицій у перехід України на відновлювані джерела енергії й підвищення енергетичної безпеки.

Читайте також: Київ ініціював консультації з Брюсселем і Берліном через "Північний потік-2"

Правлячі в Німеччині партії - консерватори з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократи - поки не поспішають коментувати угоду. Депутат Бундестагу від ХДС, голова комітету з закордонних справ Норберт Реттґен (Norbert Röttgen), відомий як критик проєкту газогону, не змінив своєї позиції й після того, як стали відомими подробиці угоди між Німеччиною та США. Проєкт газопроводу, на думку Реттґена, "надалі залишається хибним", сказав він у четвер, 22 липня, в ефірі радіостанції Deutschlandfunk. За словами політика, газопровід є "політичною зброєю" в руках російського президента Володимира Путіна, а також загрозою для самостійності України.

Зменшення напруги у відносинах між Німеччиною й США

Натомість Реттґен привітав зменшення напруги у відносинах між Берліном та Вашингтоном завдяки досягнутій угоді. За його словами, в іншому разі країнам загрожувала б "довгострокова суперечка". Водночас політик наголосив, що "шкода, заподіяна "Північним потоком-2", залишається". На думку Реттґена, США зробили "великий крок назустріч Німеччині", цитує його газета Die Welt.

Представник опозиційних Зелених, депутат Бундестагу Юрґен Тріттін (Jürgen Trittin) у розмові з DW заявив про "крок до умиротворення конфлікту між Конгресом і президентом США та Євросоюзом".

Читайте також: Київ і Варшава: Угода між США і ФРН щодо Nord Stream 2 створює нові загрози

Питання про санкції США, які, як зазначив Тріттін, у ЄС вважають такими, що "суперечать міжнародному праву", вирішено. "Не вирішено питання про те, що "Північний потік-2", і це погане в цій новині, буде добудовано, але ж цей проєкт суперечить європейським цілям щодо захисту клімату", - зазначив політик, який у минулому був міністром довкілля в уряді Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder).

Нових санкцій не буде, але слово за Конгресом США

Опитані DW експерти відзначили, що крапку в суперечці поки ставити зарано. "Я не думаю, що ця історія завершилася", - каже німецький експерт з Українського інституту майбутнього Андреас Умланд (Andreas Umland).

Він назвав угоду Берліна і Вашингтона "прорахунком, оскільки країни Східної Європи, яких вона стосується (очевидно, Польща і країни Балтії, критики проєкту. - Ред.), не є її частиною". Умланд нагадав, що противником газопроводу виступав і Конгрес США. За його словами, "Північний потік-2" буде добудовано, але в тому, що його введуть в експлуатацію без подальшого опору, Умланд сумнівається.

Читайте також: Меркель і Путін обговорили "Північний потік-2" після компромісу США й Німеччини

Яніс Клуґе (Janis Kluge), експерт берлінського фонду "Наука і політика", також закликає почекати на реакцію Конгресу США. Перші американські політики вже виступили із критикою угоди. Клуґе вважає, що в Німеччині її сприймають як перемогу свого бізнесу, але, за висловом експерта, вона далася дорогою ціною втрати політичної довіри до Берліна у Східній Європі.

Чому Україна програла

Говорячи про конкретні домовленості, експерти оцінили їх критично. Вони позитивно відгукнулися про інвестиції в "зелену" енергетику України, але додали, що це довгострокові перспективи і вони навряд чи компенсують усі можливі втрати Києва, якщо транзит російського газу скоротитися або припинитися повністю.

"Є одна проблема, - каже Андреас Умланд. - Уже була ситуація у 2014 році, коли в руках у Німеччини був схожий інструмент, "Північний потік", щоб покарати Росію за Крим і Донбас, але його не використали". Я думаю, що для України це важкий удар, констатував Яніс Клуґе. На його думку, в угоді дуже мало конкретного. А обіцянки Німеччини допомогти з продовженням транзиту російського газу - питання відкрите. Клуґе сумнівається, чи є в Берліна достатньо важелів впливу на Москву в цьому питанні.

Колишній колега Клуґе, експерт із питань Росії Ганс-Геннінґ Шредер (Hans-Henning Schröder) підкреслив, зі свого боку, що в угоді не прописано умовний "стоп-кран" - на випадок, якщо Росія поводитиметься агресивно щодо України. Хоча він і визнає, що цей механізм мав би радше символічне значення.

Яніс Клуґе вважає, що "Газпром" і особисто президент Росії Володимир Путін можуть вважати себе переможцями, оскільки впритул підійшли до своєї мети - обходу України в якості країни-транзитерки газу до Європи.

Політик від ХДС Норберт Реттґен робить невтішний прогноз: "У Путіна більше немає причини зважати на Україну та її політичну стабільність". Тому, за його словами, "Німеччина і США тепер тим більше зобов'язані ще активніше підтримувати Україну".