Перша Рада Європейського Союзу з закордонних справ під головуванням Каї Каллас завершилася в понеділок, 16 грудня, кількома пакетами санкцій, з яких два - проти Росії, один - проти режиму в Білорусі, але жодного - проти лідерів "Грузинської мрії".

Ситуація в Грузії була однією з головних тем засідання міністрів закордонних справ країн ЄС, окрім війни Росії проти України та падіння режиму Башара Асада в Сирії. Як зауважила на підсумковій пресконференції Каллас, дискусії щодо Грузії були бурхливими. По-перше, країни ЄС зайняли різні позиції у зв'язку з парламентськими виборами, що відбулися в жовтні, і якщо одні однозначно їх не визнають, то інші не поспішають з подібними висновками.

Загальної позиції ЄС щодо грузинських виборів поки нема

"Я не збираюся визнавати результати виборів, тому що вони не були прозорими, чесними і демократичними", - заявив перед зустріччю глава МЗС Естонії Маргус Цахкна.

"Перед тим, як піддавати санкціям вибори, ми маємо почути, що там були фальсифікації", - заперечив його колега з Люксембургу Ксав'є Беттель, зазначивши, що в Грузії були присутні "сотні і сотні спостерігачів". "Піддавати партію покаранню за те, що вона домоглася гарного результату, а ми хотіли б, щоб вона не домоглася гарного результату, - це не мій підхід", - заявив він, але додав що "карати демонстрантів, проявляти до жорстокість - неприйнятно", і "відповідальних за це треба карати".

Члени ЄС засуджують жорстокість влади Грузії до мирних демонстрантів

Тож, коли справа дійшла до засудження жорстокого поводження влади Грузії з учасниками мирних протестів, серед країн ЄС знайшлося більше однодумців.

"Те, що відбувається зараз у Грузії, не можна назвати демократичним суспільством. Це насильство суперечить правам людини, воно фактично злочинне", - заявив естонський міністр Цакхна.

Його землячка Каллас, яка тепер очолює зовнішньополітичну службу Євросоюзу, винесла на обговорення Ради ЄС список персональних санкцій щодо грузинських чиновників, які стоять за насильством проти мирних демонстрантів. Такі заходи були б можливі в рамках санкційного режиму ЄС за порушення прав людини. Окремого санкційного режиму щодо Грузії в Брюсселі поки що запроваджувати не збираються.

Санкції проти грузинських посадовців заблоковані - знов Угорщина

Список потенційних кандидатів обговорили, але санкції ухвалити не вдалося: їх заблокувала Угорщина, яку підтримала Словаччина, - як це й прогнозували спостерігачі.

"Це моє перше угорське вето, але я гарантую, що воно не останнє, - пожартувала на пресконференції Каллас. - Я оптимістка, я інтенсивно працювала з угорськими колегами і маю намір працювати з ними і в майбутньому, разом з іншими країнами, пропонуючи різні рішення".

Тим часом країни Балтії вже запровадили санкції щодо фігурантів цього списку - рекордсменкою виявилася Литва, яка внесла майже 30 осіб. У цих країнах сподіваються, що, навіть якщо обмежувальні заходи не вдасться запровадити на рівні всього блоку, до них приєднаються всі інші члени ЄС, крім двох незгодних.

Скасування безвізу для грузинських дипломатів і чиновників

І все ж Рада ЄС пройшла не безрезультатно: міністри досягнули політичної згоди щодо запровадження візових обмежень для грузинських дипломатів та урядовців за репресії проти опозиційних демонстрантів, тобто скасування безвізу для володарів дипломатичних і службових паспортів Грузії.

Тепер Європейська Комісія має представити свої пропозиції щодо реалізації цього заходу, і, за словами Каллас, це станеться до кінця місяця. Вона назвала це першим символічним кроком і запевнила, що у глав МЗС країн Євросоюзу є бажання продовжувати працювати в цьому напрямку, щоб "зробити більше".

"Санкції не мають зашкодити простим грузинам"

Глава МЗС Хорватії Гордан Грліч Радман заявив, що зараз найважливіше - домогтися розрядки ситуації в Грузії, повернутися до діалогу та притягнути до відповідальності всіх винних у насильстві.

Його колега з Румунії Лумініца Одобеску зазначила: "Будь-які заходи мають бути добре прораховані і спрямовані на те, щоб уникнути наслідків для грузинського населення, яке підтримує вступ до ЄС, це дуже важливо".

У відповідь на придушення владою Грузії опозиції та обмеження свободи ЗМІ офіційний Брюссель скоротив політичні контакти та урізав фінансування грузинського уряду, водночас перенаправивши кошти незалежним ЗМІ та громадянському суспільству в Грузії.

"Саме зараз ми маємо дати зрозуміти грузинському народу на вулицях: Євросоюз вас не кидає, Євросоюз з вами, Євросоюз потребує вас", - сказав журналістам глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, для якого, як і для Каллас, це була дебютна Рада з закордонних справ. Тепер про долю Грузії будуть дискутувати лідери держав ЄС на саміті 19 грудня в Брюсселі.