Початковий задум президента США Дональда Трампа полягав у тому, аби за допомогою заснованої та очолюваної ним "Ради миру" (англійською "Board of Peace", або "BoP") контролювати дотримання перемир'я та відбудову Сектора Гази після кількарічної війни Ізраїлю проти ХАМАСу. Відповідний мандат він отримав від ООН, яка у листопаді минулого року ухвалила резолюцію 2803. Деякі фахівці ще тоді побачили в цьому кроці невідповідність міжнародному праву.

Та зараз схоже, що Трамп прагне, аби ця рада працювала довгостроково, незалежно від близькосхідного конфлікту. Адже в уставі організації, яку минулої неділі опублікувала ізраїльська газета Times of Israel, взагалі не згадується Сектор Гази.

Що являє собою "Рада миру" Трампа?

Згідно з уставом, "Рада миру" покликана "сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне урядування та забезпечувати довгостроковий мир" у всьому світі, а саме - у "регіонах, що потерпають від конфліктів або яким вони загрожують". Голова ради, згідно з уставом, має широкі повноваження. Її засновником і першим головою в документі прямо названо Дональда Трампа. Натомість Сектор Гази в ньому не згадується.

Хто має стати членом "Ради миру" Трампа?

Устав закріплює за головою виключне право запрошувати держави стати членами "Ради миру". Термін членства становить три роки, але голова може його подовжувати. Держави, які протягом першого року від створення організації внесли на фінансування "Ради миру" понад мільярд доларів, повинні отримати довгострокове членство.

За повідомленнями ЗМІ, на даний момент запрошення до членства в раді отримали близько 60 країн. Низка держав-членів НАТО це підтвердили, серед них Німеччина, Туреччина, Угорщина та Канада.

Крім того, за повідомленням Кремля, запрошення приєднатися до "Ради миру" отримав також російський президент Володимир Путін. У Москві "вивчають усі деталі" та хочуть "прояснити всі нюанси" з американською стороною, йдеться у повідомленні.

Серед близькосхідних країн, за власними даними, запрошення від Трампа отримали Єгипет та Йорданія. Запросили приєднатися до "Ради миру", за повідомленням з Ісламабаду, і Пакистан. Натомість президенти Аргентини Хав'єр Мілей та Парагваю Сантьяго Пенья навіть особисто подякували Трампу за запрошення.

"Рада миру" Трампа: лише держави чи й окремі діячі?

Увагу ЗМІ привернув і той факт що Дональд Трамп покликав до "Ради миру" не лише держави, а й окремих осіб. Серед них, зокрема, його зять Джаред Кушнер, колишній британський прем'єр Тоні Блер, президент Світового банку Аджай Банга, американський мільярдер Марк Роуен та інші політичні союзники Трампа зі США.

Втім, за наявною інформацією, ці люди не є членами "Ради миру", а натомість працюватимуть у різних структурах новоствореної організації. Членам з правом голосу, за уставом, мають бути виключно держави, представлені очільниками держави або уряду.

"Рада миру" Трампа - конкурентка ООН?

Одразу ж у першому абзаці преабмули уставу "Ради миру" зазначається, що для довгостроково миру необхідно "відійти від підходів та інституцій, які надто часто зазнавали невдач". Організація Об'єднаний Націй (ООН) тут прямо не згадується, але Трамп неодноразово гостро критикував організацію, називаючи її бездіяльною. ООН було засновано 80 років тому на ініціативу тодішнього президента США Франкліна Рузвельта. На даний момент її членами є 193 країни.

Еліав Лібліх, правник-міжнародник із Університету Тель-Авіва в Ізраїлі, переконаний: "Устав однозначно задумувався як виклик у бік ООН та знак недовіри до цієї організації". Таку думку експерт висловив в інтерв'ю німецькому виданню taz.

Як повинна працювати "Рада миру" Трампа?

"Рада миру" сильно заточена під того, хто в ній головуватиме. Він не лише, як уже згадувалося, єдиний, хто може запрошувати нових членів, але і єдиний, хто може виключати членів організації ще до завершення терміну їхнього членства. Хоч в цьому випадку й передбачено право вето інших членів ради, але для цього потрібно дві третини їхніх голосів.

Країни-члени повинні самі визначати порядок денний та ухвалювати рішення щодо важливих питань простою більшістю голосів за принципом: одна країна - один голос. До таких питань належить, зокрема, "річний бюджет, формування підструктур ради, призначення керівників та важливі політичні рішення". Утім, для ухвалення будь-якого рішення потрібна згода голови.

Хто повинен очолювати "Раду миру" Трампа?

В уставі прямо зазначено ім'я Дональда Трампа як засновника та першого голови. Ця посада закріплена за ним на все його життя. Передчасне завершення головування в організації передбачене лише у випадку добровільної відставки або одноголосного рішення всіх членів "Ради миру". Кожен голова повинен призначати свого наступника, який одразу ж переймає справи, якщо той іде з посади.

Тобто ця роль для Трампа передбачена незалежного від його президентства у США, яке, за конституцією, має завершитися через три роки. Повторного обрання закон не передбачає. До цього моменту Трамп одночасно представляє США як члена "Ради миру".

За що члени "Ради миру" повинні платити мільярд доларів?

Членство в "Раді миру" Трампа на запрошення голови обмежено трьома роками. Держави, які протягом року перекажуть на фінансування ради понад один мільярд доларів, стають членами на необмежений термін.

Яке значення "Рада миру" має з точки зору міжнародного права?

Згідно зі статутом, "Рада миру" повинна "гарантувати мир у відповідності до міжнародного права". Основою міжнародного права, своєю чергою, є статут ООН. Утім, уже згадана резолюція ООН надала "Раді миру" Трампа мандат виключно щодо врегулювання конфлікту на Близькому Сході між палестинцями та Ізраїлем.

Якщо ж "Рада миру" братиметься за вирішення інших питань без відповідних міжнародних мандатів, то вона складатиме пряму конкуренцію ООН. Наскільки новостворена організація справді буде на це здатна, залежить від згоди її членів та їхньої здатності втілювати задуми в життя. "Якщо багато (країн. - Ред.) приєднається (до ради. - Ред.), то це справді може стати викликом для ООН", - підсумовує правник-міжнародник Лібліх в інтерв'ю taz.