Рада схвалила страхування журналістів під час війни
Валерій Сааков
8 липня 2022 р.
Схвалений законопроєкт передбачає обов'язкове страхування життя й здоров'я журналістів, які працюють у зоні бойових дій, а також забезпечення їх усім необхідним захисним спорядженням.
Тепер працедавці мають забезпечувати журналістів страхуванням і захисним оснащеннямФото: Getty Images/AA/A. Jadallah
Реклама
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про надання додаткових гарантій захисту журналістам, які працюють в районах ведення воєнних (бойових). На пленарному засіданні в п'ятницю, 8 липня, законопроєкт №7367 підтримав 271 депутат, повідомив нардеп Железняк у своєму Telegram-каналі.
Як зазначається на сайті ВР, схвалений нормативний акт передбачає обов'язкове страхування життя й здоров'я журналістів коштом працедавця на період висвітлення війни та подій у зонах конфлікту. Також цей закон зобов'язує ЗМІ забезпечувати своїх працівників необхідними засобами захисту від уражень вогнепальної зброї та осколкових уражень - бронежилетами й шоломами, - а також медичними аптечками.
Також цей нормативний акт чітко прописує розмір одноразової допомоги у разі контузії, травми або каліцтва, заподіяного журналістам під час виконання ними професійних обов'язків. Така одноразова допомога має становити 50 прожиткових мінімумів (наразі це 130 тисяч гривень - Ред.), ідеться в документі.
За час війни вбито 33 медійники
Як повідомила народна депутатка Тетяна Циба інформресурсу "Детектор медіа", з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну "зафіксовано 413 злочинів проти медіа та журналістів". "33 медійники вбито, у тому числі 8 при виконанні службових обов'язків. 14 - поранено, 15 - зникло безвісти", - розповіла депутатка. За її словами, потрібно "максимально захистити медійників, які ризикуючи власним життям, розповідають світу правду".
"Обличчя війни": що шокувало Мстислава Чернова у Маріуполі
04:27
This browser does not support the video element.
Журналісти - жертви війни РФ проти України
З перших днів війни в Україні місцеві та іноземні кореспонденти дістають поранень та гинуть під час обстрілів, стають жертвами викрадень та переслідувань. У галереї DW - неповний перелік постраждалих журналістів.
Фото: Igor Burdyga/DW
Журналісти - мішень
Від початку російського вторгнення 24 лютого під час виконання своїх службових обов'язків гинуть та дістають поранення репортери. Українські професійні організації заявляють, що журналісти стають мішенню для російської армії. На фото: відкриття 31 березня 2022 у Львові вуличної виставки, присвяченої постраждалим журналістам.
Фото: Igor Burdyga/DW
Євген Сакун
Оператор телеканалу LIVE першим загинув під час ракетного удару по столичній телевежі. Жертвами атаки 1 березня стали п'ятеро людей, тіло Сакуна вдалося впізнати лише за прескартою.
Фото: LIVE TV channel
Брент Рено
Американський кореспондент, документаліст та продюсер Брент Рено загинув, знімаючи втечу біженців з Ірпеня. 13 березня автівку, якою він їхав у місто обстріляли російські солдати. Ще один американський журналіст, який їхав у цій машині, Хуан Арендондо, був поранений.
Фото: Jemal Countess/Getty Images
Олександра Кувшинова
24-річна київська журналістка Олександра Кувшинова співпрацювала зі знімальною групою Fox News, як місцева продюсерка. Втім американський канал не згадав її ім'я у повідомлені про атаку на своїх журналістів 14 березня. Лише після публікації прескарти журналістки та тиску професійної спільноти телеканал Fox визнав загиблу "локальною консультанткою".
Фото: privat
П'єр Закжевскі
Тоді ж загинув і оператор Fox News, громадянин Ірландії П'єр Закжевскі. Група знімала репортаж з селища Горенка на околицях Києва, де потрапила під артилерійський обстріл російської армії. Кореспондент Fox Бенджамін Холл під час атаки втратив ноги та зір на одне око. На фото: поховання Закжевскі в Дубліні
Фото: Damien Storan/empics/picture alliance
Оксана Бауліна
Кореспондентка російського опозиційного видання The Insider Оксана Бауліна загинула 23 березня під час повторного ракетного удару по торговельному центру на Виноградарі в Києві. Минулого року Бауліна емігрувала з РФ після визнання екстремістською організацією Фонду боротьби з корупцією, організації Олексія Навального, з якою вона раніше співпрацювала.
Фото: Oksana Baulina/REUTERS
Макс Левін
Український фотокореспондент та документаліст Макс Левін зник 13 березня під Києвом. Його тіло знайшли лише 1 квітня. За інформацією української прокуратури, беззбройного журналіста свідомо застрелили російські військові під час наступу. В нього залишилось четверо дітей. На фото: Володимир Зеленський передає близьким Макса Левіна його посмертний орден "За мужність".
Фото: Ukrainian Presidency/abaca/picture alliance
Мантас Кведаравічюс
Литовський документаліст Мантас Кведаравічюс у 2016 році зняв про війну на Донбасі фільм "Маріуполіс". 2 квітня 2022 він загинув під час спроби покинути Маріуполь. Подробиці смерті достеменно не відомі: Кведаравічюс чи то загинув від влучання ракети в авто, чи був затриманий і розстріляний російськими солдатами.
Фото: imago stock&people
Дмитро Хилюк
Кореспондент українського інформагенства УНІАН Дмитро Хилюк зник 4 березня після того, як місто Димер Київської області захопили російські військові. За інформацією українських правоохоронців, журналіста викрали і незаконно утримували російські військові. Зв'язку із Хилюком досі немає.
Фото: privat
Вікторія Рощина
Редакція Громадського втратила зв'язок із репортеркою Вікторією Рощиною 12 березня. Напередодні вона виїхала із Запоріжжя в Маріуполь, та на виїзді з Бердянська була затримана російськими військовими. Впродовж кількох днів журналістку допитували співробітники ФСБ та чеченські росгвардійці й лише 21 березня її відпустили з полону на підконтрольну Києву територію.
Фото: hromadske.ua
Олег Батурін
Каховського кореспондента видання "Новий день" Олега Батуріна 12 березня в рідному місті викрали військові РФ. Під незаконним арештом він провів 8 днів. Пізніше на Херсонщині російська адміністрація затримала головреда сайту "Нова Каховка Сіті" Олександра Гунька. Запорізька кореспондентка агентства УНІАН Ірина Дубченко провела під арештом у росіян майже два тижні.
Фото: facebook.com/Oleh Baturin
Віра Гирич
28 квітня у власній оселі загинула журналістка Радіо Свобода Віра Гирич. Її тіло знайшли наступного дня під уламками квартири, яку знищив російський ракетний удар по Києву. Це сталося, коли в українській столиці перебував з візитом генсек ООН Антоніу Гутерріш. "Віра - не лише професіонал, а й людина з добрим серцем", - розповіла про колегу директорка Української служби Радіо Свобода Мар'яна Драч.
Фото: RFE/RL’s Ukrainian Service
Насильство проти журналістів триває
"Репортери без кордонів" нарахували десятки нападів на журналістів на війні в Україні. Український Інститут масової інформації лише у березні зафіксував 155 злочинів, скоєних РФ проти представників медіа: убивства, обстріли та поранення, погрози, переслідування, викрадення журналістів, обстріли й захоплення телевеж та редакцій, хакерські атаки, відключення від ефіру й блокування доступу до сайтів.
