Верховна Рада у четвер, 21 вересня, підтримала законопроєкт про внесення змін до закону "Про національні меншини (спільноти) України)", а також ухвалила за основу законопроєкт щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб. Внесення змін до законодавства з цих питань дає "зелене світло" для відкриття перемовин про членство України в ЄС, говорять законодавці.

Так, "за" проєкт закону щодо нацменшини проголосували 318 народних обранців, повідомив народний депутат від фракції "Голосу" Ярослав Железняк. 

Законопроєкт щодо політично значущих осіб підтримали у першому читанні 260 нардепів. "Це специфічний документ і стосовно нього є багато дискусій, але я впевнений, що ми опрацюємо його і за декілька тижнів ухвалимо в другому читанні", - прокоментував його голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія.

Таким чином, за словами Арахамії, парламент "свою домашню роботу виконав". "Станом на сьогодні ми ухвалили 99,9 відсотка того, що вимагає від нас Європейський Союз для початку перемовин про вступ України до ЄС, - написав він у Telegram. - Ми передаємо естафету Кабінету міністрів і будемо допомагати уряду у всьому, де потрібна буде наша підтримка". 

Брюссель бачить "істотні кроки" Києва на шляху до ЄС

Наприкінці червня міністерка з європейських питань Швеції Джессіка Росвалл заявила, що Київ зробив істотні кроки для імплементації реформ, необхідних для початку переговорів про набуття Україною повноцінного членства в ЄС.

"Ті зусилля, які були спрямовані (Україною. - Ред.) за останній рік - вражають. Попри надзвичайні обставини Україна зробила істотні кроки вперед", - сказала Росвалл. Серед них вона тоді назвала новий законопроєкт про Конституційний суд, ухвалення нового закону про медіа, "реформування важливих судових органів" і "призначення нових керівників антикорупційних інституцій".

Читайте також: Фон дер Ляєн про членство в ЄС: Україна продемонструвала великий прогрес

Нагадаємо, що у минулому році Єврокомісія ухвалила висновки щодо заявок Києва, Кишинева та Тбілісі на членство у ЄС. Вона рекомендувала визнати Україну та Молдову країнами-кандидатами, але запропонувала низку умов, які їм треба буде після цього виконати. Грузії ж вона рекомендувала дати статус кандидата лише після виконання визначених для неї умов.

Читайте також: Чи уповільнить Угорщина шлях України в ЄС і НАТО