Від початку повномасштабної війни Росії проти України багато зустрічей і подій у Брюсселі називали історичними. Так було і в середу, 29 листопада, - у день, коли відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

"Сьогодні ми вперше засідатимемо з міністрами на рівних", - заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, відзначивши різницю між колишньою Комісією Україна-НАТО та новою Радою. У Раді Україна має такі ж права, як і члени Північноатлантичного альянсу, і такі ж можливості для консультацій.

"Ця зустріч демонструє, що Україна стає все ближчою і ближчою до НАТО. Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли", - підтвердив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг. 

Супровід України на шляху до НАТО

На першому засіданні Ради союзники обговорили, як підтримати Україну на шляху до НАТО.

За словами генсека та міністрів різних країн, усі члени згодні з тим, що Україна вступить до Альянсу. Вони розпочали дискусію про те, яким має бути цей шлях, а також яких зусиль очікують від української влади в проведенні реформ. Зокрема, одна з важливих тем - як союзники можуть тісніше співпрацювати з Україною в галузі реформ і як скористатися майданчиком Ради Україна-НАТО, щоб забезпечити їхню повну імплементацію.

Як пояснила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock), ідеться не тільки про супровід України в НАТО, а й про створення "реальної рушійної сили для гарантування безпеки України" за допомогою Ради Україна-НАТО. "Це також означає, що стандарти, планування потенціалу та реформи Збройних сил для України можна розробляти спільно", - сказала вона.

Як сказано в підсумковій заяві, у форматі нової Ради розробляється дорожня карта переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. За словами Кулеби, армія України де-факто вже стає армією НАТО, - у технічній сфері, а також у сфері підходу до управління і керівних принципів.

А що на полі бою?

Столтенберг хвалив ЗСУ, українських політичних лідерів і український народ за мужність та успіхи на полі бою: "Вам вдалося відкинути російські війська на півночі, сході та півдні, а також змусити російських загарбників зазнавати важких втрат. Це великі перемоги для України".

Журналістам він нагадав, що попри те, що за останні місяці не було помітно значних змін на лінії фронту, інтенсивні бойові дії тривають: Україна змогла звільнити чималу частину своєї території, завдати глибоких ударів, не маючи повноцінного Військово-морського флоту, відтіснити російський Чорноморський флот і завдяки цьому відновити транспортування зерна морем з Одеси. "Це величезний прорив, який не можна виміряти у квадратних метрах", - зазначив генсек НАТО.

Читайте також: НАТО: Російська армія втратила в Україні 300 тисяч осіб

НАТО зобов'язалося нарощувати військову допомогу

Водночас Столтенберг закликав не недооцінювати російську армію та готуватися до нових повітряних і ракетних ударів, для чого знову закликав членів НАТО посилити підтримку України. "Ми повинні бути готові до довгої боротьби. Не існує "срібної кулі" - однієї-єдиної системи озброєнь, яка змінила б ситуацію на полі бою. Це безумовно комбінація всіх наявних систем", - зазначив він. 

У підсумковій заяві Ради Україна-НАТО зафіксовано, що "союзники залишаються рішуче налаштованими дотримуватися своїх зобов'язань щодо подальшого нарощування політичної та практичної підтримки для України". У ній також знову підкреслюється, що партнери підтримуватимуть Україну стільки часу, скільки буде потрібно.

Норвезький міністр Еспен Барт Ейде назвав військову допомогу Україні "стратегічним імперативом" і підкреслив, що союзники серйозно ставляться до цієї підтримки. При цьому він нагадав про термінову необхідність наростити виробництво боєприпасів для задоволення військових потреб України.

Досі Україна отримала близько 30 відсотків від мільйона боєприпасів, обіцяного Європейським Союзом. Члени НАТО та Контактна група група з оборони України ("Рамштайн") також взяли на себе зобов'язання щодо постачання артилерійських снарядів і ракет.

Ідея єдиного ВПК для ЄС і НАТО

"Жодна країна сама по собі не здатна задовольнити ані потреби України, ані свої власні потреби у зброї та снарядах", - констатував Кулеба. Після засідання Ради він повідомив, що союзники погодились з пропозицією Києва розвивати військово-промисловий комплекс (ВПК) країн ЄС і НАТО як єдиний механізм. За його словами, сьогодні він вперше почув практично одноголосне схвалення ідеї щодо створення подібної цілісної системи оборонної індустрії, куди входитимуть і українські компанії.

Втоми від війни та допомоги Україні, про яку щоразу запитують журналісти, Кулеба не помітив серед членів НАТО. "За зачиненими дверима ми всі почули категоричне "ні" якимось натякам на втому від війни та категоричне "так" продовженню та збільшенню підтримки України", - сказав він.

Зі свого боку державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив: необхідно, щоб усі члени Альянсу рішуче підтримували Україну. "Якщо ми дозволимо такій країні, як Росія, силою перекроювати кордони, диктувати майбутнє іншої країни, якщо це буде безкарно, то сезон буде відкритий", - резюмував він після засідання Ради.