Верховна Рада вимагає від міністерства внутрішніх справ (МВС), Служби безпеки України (СБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування та надати юридичну оцінку подіям 20 березня біля Офісу президента України. За відповідну постанову на проведеному в вівторок, 30 березня, позачерговому пленарному засіданні проголосували 237 народних депутатів. Розгляд проєкту постанови відбувався за скороченою процедурою.

Згідно з постановою парламенту, МВС, СБУ і ДБР мають вивчити обставини подій, які відбулися 20 березня, на предмет організації та/або участі в них політичних партій та/або пов'язаних із ними осіб. Крім того, правоохоронні органи мають визначити ступінь вини учасників, організаторів та замовників подій у заподіянні матеріальної шкоди державному майну та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

В ухваленій депутатами постанові наголошується, що зазначені відомства мають щотижня інформувати парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності щодо перебігу розслідування.

У СБУ згадали інтереси Росії

Раніше цього дня голова СБУ Іван Баканов закликав українців та українських політиків усвідомлювати ризики та наслідки протестів із проявом агресії, оскільки РФ намагається використати будь-який привід для дестабілізації ситуації в Україні. "У нас достатньо інформації, щоб стверджувати, що спецслужби РФ моніторять суспільно-політичну ситуацію в Україні... РФ намагається скористатися будь-яким приводом, щоб використати цю ситуацію на свою користь", - застеріг він, цитує "Інтерфакс-Україна".

Водночас Баканов зазначив: "Я в жодному разі не стверджую, що за цією акцією був розвідорган Російської Федерації. Але я чітко стверджую, що РФ намагається скористатися будь-яким медійним приводом, щоб використати ситуацію на свою користь". За словами глави СБУ, патріоти і небайдужі громадяни можуть навіть не здогадуватися, що спецслужби РФ використовують їхні дії в інформаційній війні. Він наголосив, що "розхитування протестів" - один з інструментів інформаційної війни. "Згадайте так звані тарифні майдани в січні цього року. Їхніми замовниками були куратори з РФ", - нагадав Баканов.

Нацполіція звітує, що не потрапила "на гачок" маніпуляції

Так само раніше цього дня глава Національної поліції України Ігор Клименко пояснив під час виступу в ВР, що поліцейські не втручалися в агресивні дії протестувальників на Банковій 20 березня, щоб не втягуватися у зрежисовані маніпуляції та провокації. "Можете не сумніватися: правоохоронців на місці було достатньо. І ми могли б втрутитися досить швидко. Але було ухвалено рішення не потрапити на гачок маніпуляцій і провокацій, на який нас хотіли зачепити режисери дійства", - сказав Клименко.

Він додав: "Ці провокатори намагалися на весь світ показати, як поліція і влада нібито порушують конституційне право громадян на мирний протест".

Безлади на Банковій

Як повідомлялося, 20 березня під стінами ОП проходила акція з вимогою звільнити активіста Сергія Стерненка та інших політв'язнів. Мітингувальники запалювали фаєри і кидали шумові гранати, на фасаді будівлі ОП активістами червоною фарбою були нанесені написи. Також було розбито скло на вхідних дверях і кілька шибок ні вікнах. У МВС дії учасників акції назвали "провокацією".

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом подій під час акції. В Офісі президента оцінили завдану від дій протестувальників шкоду на суму в два мільйони гривень. Так само в ОП звинуватили близькі до експрезидента Петра Порошенка сили в організації заворушень під будівлею ОП. Водночас у партії Порошенка "Європейська солідарність" ці закиди назвали "параноєю".

Засудження Сергія Стерненка

Нагадаємо, Стерненко став відомим після того, як ще студентом юридичного факультету взяв участь у подіях Євромайдану 2013-2014 років, а потім очолив осередок "Правого сектору" в Одесі. Він організував зриви виступів російських митців та політиків, створив рух спротиву політиці місцевого мера Труханова, якого вважають проросійським. Останнім часом Стерненко був відомим блогером і створював сюжети з викриття корупції та організованої злочинності.

23 лютого 2021 року Приморський районний суд Одеси засудив Стерненка до семи років позбавлення волі, визнавши винним у викраденні депутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Стерненка також підозрюють у навмисному вбивстві одного з нападників на нього та незаконному носінні холодної зброї.

Читайте також: Вирок Стерненку: за що громадського активіста засудили до семи років ув'язнення?