Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому податкові поправки до законопроєкту про "Дія City"- спеціального правового режиму для галузі розробки програмного забезпечення. Рішення на засіданні парламенту у вівторок, 14 листопада, підтримали 285 народних депутатів.

З нового року закон запроваджує на 25 років спеціальний режим оподаткування для підприємств, які офіційно долучаться до ініціативи "Дія City" і доходів їхніх працівників, зокрема так званих гіг-спеціалістів - співробітників, які працюють не у штаті компанії, а залучені на окремі проєкти.

Самі підприємства-резиденти зможуть обирати: платити податок на прибуток за загальною ставкою 18 відсотків, або ж сплачувати податок на виведений капітал (ПНВК) за ставкою 9 відсотків. Таким чином IT-галузь стане єдиною, в якій запроваджується податок на капітал, хоча ще три тижні тому у меморандумі з Міжнародним валютним фондом Україна зобов'язувалась не замінювати ним податок на прибуток.

До того ж власники українських IT-компаній звільняються від сплати податку на дивіденди (18 відсотків) за умови, якщо ці дивіденди сплачуються не частіше ніж раз на два роки.

Читайте також: Боротьба за мізки: як Україна намагається переманити білоруських ІТ-фахівців

Легалізувати зайнятість   

Українська галузь розробки програмного забезпечення переважно орієнтована закордон -  за підрахунками офісу BRDO експорт комп'ютерних послуг у 2020 перевищив 5 мільярдів доларів. При цьому більшість працівників компаній-розробників найняті всупереч трудовому законодавству - найчастіше за контрактами з фізичними особами-підприємцями (ФОП). Це забезпечує значно менше податкове навантаження на фонд оплати праці бізнесу, а також дозволяє легко наймати і звільняти робітників під конкретні проєкти. За підрахунками галузевого порталу dou.ua на кінець 2021 року в Україні працює 252 тисячі ФОПів-програмістів.

Новий закон пропонує працевлаштовувати їх офіційно за трудовими контрактам, зберігаючи при цьому низьку ставку податку. Відтак спеціалісти компаній-резидентів "Дія City" платитимуть податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, тоді як всі інші працівники в Україні - за ставкою 18 відсотків. Єдиний соціальний внесок для IT-шників фіксується у розмірі 22 відсотків від встановленої мінімальної заробітної платні, а не з повної суми доходу. Виняток становитимуть лише високооплачувані фахівці - суми особистого доходу понад 240 тисяч євро на рік будуть оподатковувати за загальними ставками. Незмінною для IT-шників лишиться і ставка військового збору у півтора відсотки.

При цьому держава не міняє умови оподаткування ФОП, які співпрацюватимуть з IT-галуззю. Але зобов'язує, щоб учасники "Дія City" в найближчі роки скоротили  частку підприємців-підрядників: з 2024 року - до половини, а з 2025 - до чверті. Інакше витрати на оплату праці ФОПів понад встановлений ліміт, компанії будуть зобов'язані включати до бази податку на виведений капітал чи прибуток.

Читайте також: Код на експорт. Як компанії з України захоплюють ринок IT у Європі

Уряд очікує розвитку галузі 

Як зазначає віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, разом з іншими інструментами податковий режим Дія City дозволить ІТ-компаніям активніше розвиватися і масштабуватися, залучати інвестиції і створювати якісні продукти. При чому - робити це все в Україні в умовах конкурентоздатної юрисдикції, зазначив він. "У України є все необхідне, аби стати потужним технологічним хабом. Дія City дозволить реалізувати цей потенціал швидше і ефективніше", - написав він в Telegram.

В останній раз такі масштабні податкові зміни для IT-галузі український парламент розглядав в 2013 році - тоді їх ініціатором було оточення молодшого сина президента Віктора Януковича. Через палки дискусії всередині IT-галузі щодо умов відбору, тих на кого поширюватимуться пільги, закон тоді так і не було прийнято