1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ІсторіяНімеччина

Радянські воєнні пам'ятники у Німеччині більше небажані?

Вера Фрідріх
9 травня 2022 р.

Німеччина зобов'язана шанувати і доглядати за радянськими меморіалами і пам'ятниками, розташованими переважно на сході країни. Однак через війну Росії проти України їх доля опинилась під питанням.

Panzer am Sowjetischen Ehrenmal
Фото: Carsten Koall/dpa/picture alliance

Коли закінчилась Друга світова війна, червоною армією у Берліні було закладено багато пам'ятників. Вони мали нагадувати про полеглих у війні радянських воїнів, особливо про тих, які загинули у боях за Берлін. І, власне, це не тільки пам'ятники у пам'ять про перемогу, це - меморіали з солдатськими цвинтарями.

Меморіал у берлінському районі Тіргартен був відкритий 11 листопада 1945 року під час параду військ союзників-переможців. На вході до меморіалу стоять два танки T-34 та дві гармати, які були задіяні у боях за Берлін.

Наприкінці березня 2022 року танки загорнули в українські прапори. А згодом берлінська депутатка від Християнсько-демократичного союзу Штефані Бунґ (Stefanie Bung) вимагала прибрати ці танки та гармати: "Сьогодні танк у Тіргартені більше не нагадує про звільнення Німеччини від націонал-соціалізму. Він стоїть там як символ агресивної війни, ведення якої нехтує територіальними кордонами та людськими життями".

На вході до меморіалу у берлінському районі ТіргартенФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

Берлінський Сенат відкинув цю вимогу. "Цей меморіал є згадкою про полеглих під час Другої світової війни, у якій проти націонал-соціалізму на боці радянської армії загинули представники різних національностей Радянського Союзу, серед них росіяни та українці", - повідомила берлінська сенаторка з питань довкілля та заступниця берлінського бургомістра Беттіна Яраш (Bettina Jarasch).

За законом Берлін зобов'язаний доглядати за радянськими меморіалами: у рамках укладеного у 1990 році договору між ФРН, НДР та чотирма союзниками-переможцями у Другій світовій війні було домовлено і про збереження та догляд за пам'ятниками і меморіалами.

Читайте також: Свідки Другої світової про напад РФ на Україну: "Це війна проти мирного населення"

Паплюження меморіалу у Трептов-парку 

Радянський меморіал у Трептов-парку є найбільшим серед пам'яток цього роду в Німеччині та найвагомішим у Берліні. Тут, у п'яти польових могилах, поховані сім тисяч солдатів з усіх тодішніх радянських республік.

На початку квітня невідомі розмалювали меморіал антиросійськими гаслами - червоною фарбою на цоколі пам'ятника написали, зокрема, "Українська кров на російських руках" та "Смерть усім росіянам", а за кілька днів там з'явився символ Z і написи "убивці" та "орки". Нині цей пам'ятник посилено охороняється поліцією, правоохоронці розшукують тих, хто його розмалював.

Меморіал у Трептов-парку піддали атаціФото: Wolfgang Kumm/dpa/picture alliance

Юстус Г. Ульбріхт (Justus H. Ulbricht), німецький історик та керівник Асоціації "Denk Mal Fort!" ("Думай далі!") переконаний, що як знесення пам'ятникiв, так і вандалізм щодо них ні до чого не призведуть: "Те, що ми бачимо у Трепотові, є героїчним пам'ятником. У Німеччині прихильність до таких творінь дуже впала. Тому пам'ятники такого роду тут і так у центрі дискусій". Історик однак вважає, що кожен пам'ятник є частиною міської історії. "Мій голос був би за те, щоб його залишити, але обговорювати та коментувати", - пояснив він.

Червоноармієць з Дрездена: куди його?

Радянський меморіал у Дрездені був зведений відразу після завершення Другої світової війнм та урочисто відкритий у листопаді 1945 року. У 1994-му червоноармійця перенесли і тепер він стоїть поблизу Воєнно-історичного музею Бундесверу.  

Наприкінці березня 2022 року дрезденський політик з Вільної демократичної партії (Stefan Scharf) написав у своєму Twitter: "Ні, залишати у Дрездені радянський пам'ятник не можна. Не через 1945-й, а через 1953, 1958 та 2022 роки".

Пам'ятник червоноармійцю у ДрезденіФото: Daria Bryantseva/DW

Пояснення просте: 1-а гвардійська танкова армія Радянського Союзу, яка дислокувалась у Дрездені до 1993 року, брала участь у протидії народному повстанню у НДР у 1953 році та в придушенні Празької весни у 1968-му. Сьогодні ж російська 1-а гвардійська танкова армія орудує в Україні. На думку Шарфа, це надає червоноарміцю більш ніж гіркий присмак. 

Крістіане Янеке (Kristiane Janeke), наукова керівниця воєнно-історичного музею у Дрездені, не вважає гарною ідею знесення пам'ятника, навіть якщо його потім і установлять в музеї: "Таким чином з публічного простору видалять частину історії міста та частину пам'яті про цю війну, і я вважаю це неправильним. Історію не можна переписати. Ці пам'ятники нагадують про те, що відбувалось. Якщо їх вкласти у контекст, наприклад, докладно підписати, це було б найкращим рішенням".

Читайте також: Війна в Україні та стара німецька травма

Що станеться з Німецько-російським музеєм?

Перед будівлею Німецько-російського музею у Берліні-Карлсгорсті до 24 лютого 2022 року розвіювались український, російський, білоруський та німецький прапори. Зараз там - лише прапор України. 

"Багато людей вважають, що вивішенням нині лише українського прапора ми докладаємо зусиль до забуття ролі червоної армії та Радянського Союзу у Другій світовій війні. Однак це не відповідає дійсності. Ми проявляємо солідарність з Україною. До того прапори свідчили тільки про те, які національності співпрацюють у музей", - наголосив директор музею Йорґ Морре (Jörg Morré) у розмові з DW.

Читайте також: Знову війна: втеча з України до ФРН євреїв, які пережили Голокост

У будівлі, яка нині використовується музеєм, був підписаний акт капітуляції Німеччини у Другій світовій війні. Сам музей був заснований у 1994 році спільно ФРН та Російською Федерацією у формі товариства, до якого у 1997-1998 роках приєдналися національні музеї Другої світової війни України та Білорусі.

Через напад Росії на Україну керівництво музею вирішило використовувати як назву "Музей Берлін-Карлсгорст", що нагадуватиме про усіх радянських жертв націонал-соціалізму, незалежно від їхньої національності. "Російська Федерація намагається націоналізувати, монополізувати радянську перемогу й у багатьох випадках інструменталізує кожну кооперативну ініціативу". Нині нам допомогає тільки дистанція і чіткі сигнали", - пояснив директор музею Йорґ Морре.

Дитинство в нацистській окупації, старість під бомбами Росії

03:32

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW