Ракетний удар РФ по Україні: як його пережили кияни
Олександр Савицький
9 березня 2023 р.
Черговий ракетний удар РФ завдала по Україні в ніч на 9 березня - День народження Тараса Шевченка. Ураження зазнав і Київ. Репортаж DW з української столиці.
Реклама
Перші два потужні вибухи було чутно в центрі Києва о 5.50 ранку. Потужнішим був перший вибух, а другий дещо менш гучний. Однак віконне скло тремтіло від обох ударних хвиль. Повітряну тривогу оголосили ще о пів на першу ночі, відбою не було до самого ранку. Пізніше, близько сьомої години в центрі були чутні ще два вибухи, але далекі й не такі потужні.
Цього разу російські загарбники, за українськими даними, здійснили 81 пуск ракет різного базування, а також запустили безпілотники. Зафіксовано обстріли енергетичних об'єктів у семи областях України. Внаслідок влучання російських ракет у Львівській та Дніпропетровській областях є жертви. У Києві постраждало троє осіб, пошкоджено автомобілі та будівлі, запроваджені обмеження електро- й водопостачання, обігріву будинків, а також роботи електротранспорту.
Опитані кияни по-різному поставились до чергової повітряної атаки. Жінка середнього віку Тетяна, що поспішала на метро по дорозі на роботу, сказала DW, що ранкові вибухи стали для неї своєрідним "дзвінком будильника". "Якби ці вибухи не вбивали людей, то можна було би й ранкової кави не пити", - гірко пожартувала вона. Тетяна визнала, що її й досі лякають звуки вибухів й ударні хвилі, але цей страх вже став доволі звичним за понад рік війни.
Літній чоловік Тарас вигулював в одному з київських дворів свого собаку. "Шкода його, бо дуже вже лякається, як чує вибухи, скавчить, під ліжко лізе", - поскаржився чоловік. Для нього чергова атака росіян на мирне місто не стала несподіванкою. "Останніми днями цілий час були короткочасні повітряні тривоги, повідомляли, що з Білорусі вилітав якійсь літак. Це явно була російська розвідка українських цілей для завдання ударів. От ми і дочекалися, і так давно вже не було", - філософськи зазначив він у бесіді з DW.
Молодий хлопчина в окулярах, який представився Романом, сказав, що працює в ІТ-секторі й найбільшою проблемою повітряних ударів по Києву для нього стали емоції його родини й відсутність світла. "Моя дружина й мала дочка здригаються від цих звуків. Мені вони вже звичні, а в них і досі спричиняють переляк. Цілу ніч, одразу як телефон просигналив про тривогу, ми спали в коридорі. Тепер мушу бігти в офіс, щоби працювати, бо там є безперебійне джерело світла", - розповів DW хлопець.
Міське життя ускладнилось - ранок без тепла й світла
Чимало киян після повітряних ударів по столиці України зустріли ранок 9 березня без світла. "Внаслідок ранкової ракетної атаки в столиці пошкоджений об'єкт енергетичної інфраструктури в Голосіївському районі, є перебої з теплопостачанням, частина киян залишаються без опалення", - повідомила Київська міська державна адміністрація. Міська влада запевнила, що всі аварійні служби працюють над "усуненням наслідків влучання російської ракети", і застерегла, що на верхніх поверхах висотних будинків може бути перерване водопостачання.
Найбільше інформації надходить про вибухи в Святошинському районі. Один з них стався у дворі кварталу висотних будинків, де згоріли припарковані там близько десятка приватних авто. Люди, що були неподалік, і ті, хто вибігли з будинків намагалися загасити пожежу автомобільними вогнегасниками, але їх було замало для припинення загоряння. Вогонь приборкали лише пожежники, які оперативно прибули на місце вибуху.
Тим часом, власники сусідніх авто намагалися відігнати побиті уламками машини на безпечну відстань. Інші витягали автоаптечки й надавали першу допомогу пораненим. Офіційно повідомляється про трьох потерпілих, але свідки кажуть, що легкі поранення були завдані ще кільком жінкам, які стояли неподалік і були вражені друзками розбитих вибухом шибок. Довкола місця вибуху люди бачили уламки корпусу й фрагменти електронних плат, які збирали експерти-вибухотехніки.
Долання наслідків вибухів триває
Через перебої електропостачання спостерігались перепади тиску у водопровідних мережах міста, повідомляють комунальні служби Києва. За їхньої інформацією, водогінні насосні станції "Київводоканалу" продовжують працювати, тиск у мережі стабілізований. Брак електроструму спричинився й до невиходу на маршрути понад десяти київських тролейбусів. Але метро від часу скасування повітряної тривоги близько восьмої години ранку працює без зупинок.
День 9 березня у Києві видався сонячним й доволі теплим. Повітря вже пахне весною, чутно співи прибулих перелітних пташок. На одній з центральних вулиць кореспондентові DW трапилися юні дівчина і хлопець, які несли за плечима футляри зі скрипкою й віолончеллю. Вони розповіли, що поспішають до Будинку звукозапису, де в них сьогодні запис творів всесвітньовідомих українських композиторів Бортнянського і Березовського. А завтра репетиція концерту, що має бути на вихідних. "Ми готові до нових повітряних тривог, бо наші вороги навряд чи заспокоються. Там поблизу є станція метро, ховатимемся там", - сказали музиканти.
Масована атака Росії: що відомо?
01:23
Рік війни Росії проти України у фото
24 лютого 2022 року близько 5 години ранку Росія здійснила повномасштабний напад на Україну. За рік війна, за даними ООН, забрала життя щонайменше 7200 цивільних і тисяч військових. DW відновила хроніку подій.
Фото: Bulent Kilic/AFP
Чорний ранок для мільйонів українців
Вранці 24 лютого багато українців прокинулися від звуків вибухів. Російські війська завдали ударів по військових об'єктах вздовж усього кордону України з РФ, Білоруссю та окупованими територіями, а також в тилу. Свідками вибухів стали й жителі Києва (на фото). В країні оголосили воєнний стан. Вже незабаром під удари потрапили й цивільні об'єкти, стало відомо про перших загиблих.
Фото: Ukrainian President s Office/Zuma/imago images
Невибіркові бомбардування
Президент РФ Путін назвав війну "спеціальною військовою операцією", її метою мало стати захоплення всієї Донеччини та Луганщини. Від самого початку там точилися найжорсткіші бої, жертвами яких стали численні військові та цивільні. Бомбардування Маріуполя тривало тижні, люди ховалися в підвалах, багато загинуло під завалами, як під час атаки на драмтеатр (фото), де заживо були поховані сотні людей.
Фото: Nikolai Trishin/TASS/dpa/picture alliance
Мільйони українців шукають прихистку деінде
Війна в Україні спричинила небачену з часів Другої світової війни хвилю біженців у Європі. За даними УВКБ ООН, станом на перший тиждень лютого 2023 в Європі було зареєстровано понад 8 мільйонів шукачів притулку з України. У ЄС більшість із них припало на Польщу - понад 1,5 мільйона. Мільйони українців, передусім зі сходу та півдня країни, стали внутрішніми переселенцями.
Фото: Anatolii Stepanov/AFP
Буча: звірства російських окупантів
За кілька тижнів Збройним силам України вдалося вигнати російські війська з українських регіонів на півночі та північному сході. План окупантів оточити Київ провалився. Звільнення територій пролило світло на звірства російських військових щодо цивільного населення. Весь світ облетіли кадри закатованих і вбитих цивільних у Бучі на Київщині. За українськими даними, в місті загинула 461 людина.
Фото: Ronaldo Schemidt/AFP
Удар по краматорському вокзалу
Дані про цивільних жертв бойових дій на Донбасі уже рік надходять чи не щодня. Місцева влада від початку закликала населення евакуюватися до безпечніших регіонів. Але російські ракети наздоганяли й тих, хто вже був у дорозі. Внаслідок атаки на вокзал у Краматорську в квітні загинула 61 людина, понад 120 зазнали поранень. Тисячі людей чекали там на можливість виїхати з міста.
Через повітряні атаки російських військ мільйони українців вимушені переховуватися в укриттях. Найгіршою є ситуація для тих, хто живе в безпосередній близькості від фронту в зоні досяжності артилерії. Там підвали будинків для багатьох перетворилися на нову домівку. Але й у великих містах в тилу люди переховуються від ракет. В Києві (на фото) та Харкові укриттям для багатьох слугують станції метро.
Фото: Dimitar Dilkoff/AFP/Getty Images
Окупація ЗАЕС
Серед цивільної та військової інфраструктури, яку російські окупанти захопили ще в перші тижні війни, опинилася Запорізька АЕС. Бойові дії зачепили територію атомної електростанції, через що у світі стали побоюватися атомної катастрофи. Згодом МАГАТЕ надіслало експертів на ЗАЕС і вимагає створення зони безпеки.
Фото: Str./AFP/Getty Images
"Азовсталь" - останній форпост в Маріуполі
Російські війська тижнями тримали Маріуполь в облозі, перешкоджаючи забезпеченню українських захисників боєприпасами й продовольством. Останнім форпостом України залишалася територія металургійного комбінату "Азовсталь", у його підземеллях ховалися тисячі людей, зокрема й цивільних. У травні РФ після тривалих атак вдалося захопити "Азовсталь", понад 2000 солдатів потрапили в полон.
Фото: Dmytro 'Orest' Kozatskyi/AFP
Зміїний: острів-символ
Острів Зміїний у Чорному морі росіяни захопили в перший день війни, а викладений в інтернет запис розмови українських військових з екіпажом корабля РФ став мемом через відмову добровільно складати зброю. Уже в квітні затонув російський крейсер "Москва", за версією Києва, внаслідок удару української ракети. А в червні ЗСУ примусили росіян залишити острів і повернули на нього український прапор.
Фото: Ukraine's border guard service/AFP
Кількість жертв - невідома
Скільки людей загинуло у війні на даний момент, достеменно невідомо. ООН повідомляє про щонайменше 7200 цивільних жертв та 12 тисяч поранених, хоч і зазначає, що справжня кількість може бути суттєво більшою. Достеменно не відомов й про число загиблих українських військових. У грудні 2022 року радник Офісу президента України Михайло Подоляк називав цифру "до 13 тисяч". Незалежних даних немає.
Фото: Raphael Lafargue/abaca/picture alliance
HIMARS - перша вирішальна зброя
Постачання Україні західної зброї стало актуальним із перших днів війни, але спершу Києву надавали дуже обмежений перелік. Суттєвим підкріпленням для ЗСУ стали надані США у червні артилерійські системи HIMARS. Україна використала HIMARS, аби перервати ланцюги постачання російської армії на фронті. Імовірно, ця зброя зіграла вирішальну роль у підготовці до подальших успішних контратак.
Фото: James Lefty Larimer/US Army/Zuma Wire/IMAGO
Успішний контрнаступ і звільнення територій
На початку вересня українські війська здійснили успішний контрнаступ на Харківщині. Армія РФ була настільки ошелешена операцією, що відходила поспіхом, залишаючи військову техніку та боєприпаси, а також свідчення ймовірних воєнних злочинів. Згодом ЗСУ вдалося звільнити Херсон - єдиний обласний центр, який РФ окупувала за рік. Це стало кульмінацією контрнаступу, багато місцевих раділи приходу ЗСУ.
Фото: Bulent Kilic/AFP/Getty Images
Вибух на Кримському мосту
Крейсер "Москва" став не єдиною втратою РФ в окупованому Криму. На початку жовтня 2022 стався потужний вибух на Кримському мосту, що поєднує Росію з півостровом через Керченську протоку. Внаслідок вибуху міст зазнав часткової руйнації. У РФ причиною назвали вантажівку, нашпиговану вибухівкою, та звинуватили в атаці Україну. У Києві відповідальність за вибух не взяли, але позитивно сприйняли подію.
Фото: AFP/Getty Images
Масовані атаки на енергетику
Вже за кілька днів після вибуху на Керченському мосту Росія завдала першого масованого удару по об'єктах енергетики всієї України, наслідком якого стали відключення електрики від Львова до Харкова. Після цього такі атаки стали регулярними. Через значні пошкодження електростанцій та іншої інфраструктури чи не всі українці майже щодня стикаються з перебоями електро-, водо чи теплопостачання.
Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images
Воєнний президент і євроінтеграція
Володимир Зеленський за рік перетворився на національного лідера країни у війні. Його щоденні відеозвернення, в який він інформує про стан справ на фронті та в тилу, збирають мільйони переглядів. Президенту вдалося не лише об'єднати українців, але й залучити до підтримки України весь західний світ. На новий рівень вийшла і євроінтеграція - Україна стала кандидаткою на вступ до ЄС.
Фото: Kenzo Tribouillard/AFP
Танк Leopard-2 - зброя українських надій
Здатність України чинити опір агресії РФ залежить, зокрема, від міжнародної допомоги. За рік група країн на чолі з США виділила Києву десятки мільярдів доларів допомоги - гуманітарної, фінансової та військової. Передача ЗСУ важких озброєнь, передусім танків, стала предметом активної дискусії на Заході через побоювання реакції РФ. Але Україна все ж отримає західні танки, у тому числі й Leopard-2.
Фото: Ina Fassbender/AFP/Getty Images
Бої навколо Бахмута: місто в руїнах
Останні місяці найзапекліші бої тривають навколо Бахмута на Донеччині. Після втрати контролю над його передмістям Соледаром в січні 2023 українським військам дедалі важче тримати оборону. Німецька розвідка в січні повідомляла про тризначні втрати ЗСУ щодня. Втрати РФ, очевидно, ще більші, передусім серед бійців ПВК "Вагнера", який Москва активно застосовує в боях. Місто перетворюється на руїни.